Поряд із зовнішніми причинами економічних циклів, пов’язують їх із синтезуванням або комбінуванням зовнішніх і внутрішніх факторів, надаючи при цьому вирішального значення коливанням інвестицій або виробництву капітальних благ.

Причинами коливань інвестицій є зовнішні фактори (технічні нововведення, динаміка приросту населення, відкриття нових територій), а також внутрішні фактори, що зумовлюють розширення інвестицій у виробництві засобів виробництва, яке набуває здатності само підсилюватися, тобто має кумулятивний характер. Це пов’язано з тим, що працівники, зайняті в галузях, які створюють інвестиційні товари, частину своїх доходів витрачають на придбання споживчих товарів, що дає поштовх до економічної активності ділових кіл і призводить до розширення інвестицій у цій сфері виробництва. Це збільшує попит на інвестиційні товари, викликає подальше зростання їх виробництва і доходів працівників даного виробництва і доходів працівників даного виробництва, що дає новий поштовх діловій активності.

Слід зазначити, що винаходи і наукові відкриття безпосередньо не впливають на економічні цикли, але економічне використання їх, безумовно, змінює рівень ділової активності.

Аналіз чинників економічного циклу показує, що протягом тривалого часу, незалежно від досягнутого рівня доходів, запас інвестиційних благ відповідатиме цьому рівневі, а нові чисті інвестиції можуть скоротитися до нуля, якщо відбудеться зростання доходів, вдосконалення техніки або нове зниження процента. Перший з цих процесів (зростання доходу), який показує, що попит на інвестиції може бути спричинений зростанням продажу товарів і доходу, дістав назву "принцип акселерації". [7]

Принцип акселерації відображає той факт, що певна зміна попиту в будь-який бік спричиняє значно більшу зміну в обсязі капіталовкладень. Іншими словами, інвестиції реагують на зміну попиту прискореною зміною (лат. Acctlero – прискорюю). Відповідно до принципу акселерації, якщо його розглядати у найбільш загальному вигляді, розмір інвестицій є функцією від зміни сукупного попиту (доходу).

Принцип акселерації відображає спорадичні, надзвичайно різні та відчутні для економіки зміни у капіталовкладеннях під дією попиту, що коливається. А це слід розглядати як фактор нестабільності економіки. [4]

Суть принципу акселерації полягає в тому, що коли продаж товарів, які випускає підприємство, зростає на кілька процентів, то виробництво машин для випуску цих товарів збільшується у декілька разів. Це є ефект прискорюваного (акселеративного) впливу змін у споживанні на рівень інвестицій. Він означає, що невеликий приріст споживчого продажу товарів зумовлює величезний приріст інвестиційних затрат. Але тепер, щоб не зменшилися інвестиції, слід підтримувати зростаюче споживання. Якщо його зростання припиниться або встановиться на якомусь рівні, то чисті інвестиції впадуть до нуля, а валові інвестиції істотно скоротяться.

Акселератор – це коефіцієнт, що характеризує зв’язок між зміною доходу (споживання) і чистими інвестиціями. Із коефіцієнта акселератора випливає висновок, що депресія може виникнути саме через те, що скоротилися темпи зростання споживання, навіть якщо його абсолютна величина не зменшилась, а лише встановилася на високому рівні.

За відсутності інвестування почнеться скорочення виробництва у галузях, які виробляють машини й устаткування, що призведе там до депресійних явищ, до зменшення доходів, а також витрати працівників на споживчі товари. У кінцевому підсумку все це може призвести до інфляційних явищ.

Очевидно, що принцип акселерації є потужним фактором, що породжує нестабільність економіки. Якщо продаж товарів змінюється, то принцип акселерації може підсилити або зменшити ці коливання. У момент підвищення він спричиняє зростання чистих інвестицій, а під час зниження він з такою ж силою спонукає до чистого дезінвестування, тобто продажу частини машин й устаткування на ринку використовуваного обладнання.

Протягом тривалого періоду, якщо економічна система зростатиме внаслідок збільшення населення або піднесення реальних доходів, принцип акселерації діє як стимулюючий фактор: зростання валового національного продукту викликає екстенсивне збільшення капіталу, що, у свою чергу, спричиняє пожвавлений попит на інвестиційні товари й відносно високу зайнятість. Тому знання природи економічних циклів, причин і наслідків циклічних коливань дає можливість приймати об’єктивні рішення щодо інвестицій і обсягів виробництва, прогнозування майбутнього, а також активно діяти й впливати на економічні процеси. [7]

Механізм поширення циклічних коливань. Моделі економічних циклів

Сучасні моделі кон'юнктурних коливань можна поділити на дві групи, залежно від їхньої належності до кейнсіанської чи неокласичної школи. Розглянемо спочатку деякі кейнсіанські моделі економічних циклів

Кейнсіанські моделі циклічних коливань

Щоб зрозуміти, як відбуваються відхилення сукупного попиту та сукупної пропозиції від рівноважного рівня, нам слід пригадати, що змінюваним елементом сукупного попиту є інвестиційна складова. Пояснюється це тим, що споживання предметів повсякденного вжитку домогосподарствами, як і підтримка обороноздатності країни з боку держави, здійснюється за будь-якої економічної кон'юнктури. Підприємці ж, здійснюючи інвестування, керуються очікуваною нормою прибутку, що означає найшвидшу їх чутливість до зміни кон'юнктури. Вплив змінюваності обсягу інвестиційних ресурсів на коливання активності наочно показує модель мультиплікатора-акселератора, яку ще називають моделлю Самуельсона — Хікса. Ця модель має екзогенний характер, оскільки пояснює циклічні коливання зовнішніми чинниками (зміною автономного попиту або кількістю грошей).

Модель мультиплікатора-акселератора

Ця модель показує вплив зміни величини автономного попиту на циклічні коливання економіки. Розглянемо спочатку ефект акселератора, який демонструє зв'язок між змінами реального ВВП та стимульованим (індуційованими) інвестиціями.

1) якщо обсяг виробництва і продаж залишається незмінним, то чисті інвестиції відсутні, тобто рівні нулеві, а валові інвестиції дорівнюють амортизації основного капіталу;

2) якщо спостерігається зростання обсягу виробництва і продажу, то приріст чистих (а тому й валових) інвестицій буде відбуватись із таким темпом, з яким