3) якщо обсяг виробництва і продажу припинить зростання й залишиться на рівні попереднього року, то чисті інвестиції будуть нульовими, а валові — визначатись рівнем амортизації, що досить стрімко гальмуватиме інвестиційний процес;

4) якщо ж відбудеться падіння обсягу виробництва і продажу, матимуть місце від'ємні валові й чисті інвестиції. Останнє означає, що через неможливість реалізувати вироблений продукт частина капіталу буде

спрямована в запаси, а частина машин буде спрямована для продажу на ринку вживаного капіталу , тобто матиме місце дезінвестування.

Отже, в результаті скорочення темпу приросту споживання, навіть якщо абсолютна величина споживання залишалась високою, може виникнути депресія.

Зрозуміло, що скорочення виробництва машин для взуттєвої промисловості, спричинивши депресивний стан у машинобудуванні, зумовить зменшення споживчого попиту, тобто подальші мультиплікативні зміни в сукупних витратах. Складовою сукупних витрат є витрати на придбання взуття. Вони теж скоротяться, обумовлюючи подальше скорочення чистих інвестицій. За цих умов дії ефектів мультиплікатора-акселерато-ра породжують дефляційну (за інших умов — інфляційну) спіраль.

Отже, акселератор — один із досить відчутних факторів економічної нестабільності. Мультиплікатор може посилювати або послаблювати нестабільність, залежно від того односпрямовано чи різноспрямовано вони діють.

Модель Н. Калдора

Ця модель також належить до кейнсіанських і пояснює циклічні коливання ділової активності ендогенними чинниками. Такими в моделі є процеси формування заощаджень і інвестицій на різних фазах ділового циклу.

Н. Калдор передбачає, що схильність до заощаджень найманих працівників і підприємців різна. А норма прибутку визначається відношенням інвестицій до сукупного доходу.

. Н. Калдор вважав, що обсяг інвестицій і заощаджень залежить від економічної кон'юнктури. У період депресії інвестиційний попит нееластичний до приросту національного доходу, оскільки мають місце надлишкові виробничі потужності.

У період піднесення чим менші запаси надлишкових потужностей, тим еластичніший інвестиційний попит за доходом. При досягненні потенційного обсягу національного доходу інвестиції знову втрачають еластичність за доходом, але уже з інших причин. Обмежувачем еластичності у цій ситуації є зростання ставок заробітної плати і процента.

Інвестиційна функція, залежно від стану економічної кон'юнктури, матиме вигляд, поданий на рис.1. 2.

Рис 1. 2. Функція інвестицій зображена у часі залежно від стану кон'юнктури

Відрізок І на рисунку відображає ситуацію в економіці, коли мають місце високий рівень безробіття і значні надлишкові потужності. За цих умов обсяг інвестицій майже незмінний. Відрізок II показує ситуацію, коли зростає рівень зайнятості і зростаючий рівень доходу зумовлює приріст інвестицій, що, в свою чергу, стимулює приріст доходу. Ця ситуація продовжується до досягнення потенційного обсягу національного доходу. Відрізок III показує ситуацію, за якої спостерігається надлишкова зайнятість. Тут зменшення інвестиційного попиту зумовлене високою ціною трудових послуг та процентної ставки.

Обсяг заощаджень теж зазнає коливань. Гранична схильність до заощаджень відносно мала при середньому рівні доходу і досить значна при доходах, нижчих від середнього та вищих від середнього рівня. За Н. Калдором, особи з низьким рівнем доходів більше заощаджують, прагнучи збільшити своє споживання у майбутньому. Стабілізація доходу на середньому рівні знижує норму заощаджень. А перевищення середньо-го рівня доходу знову зменшує граничну схильність до заощаджень.

Графік функції заощаджень у моделі Н. Калдора зображено на рис.3.

Рис. 1. 3. Функція заощаджень у моделі Н. Калдора

Модель реального економічного циклу (РЕЦ)

Ця теорія належить до групи екстернальних. Вона виникла наприкінці XX ст.

Термін "реальний" у назві теорії підкреслює, що ця теорія з'ясовує причини циклічних коливань у реальних (а не номінальних) зрушеннях економіки, таких як технологічні зміни, заходи в галузі державної мак-роекономічної політики тощо.

Прихильники теорії РЕЦ вважають, що циклічні коливання економіки зумовлені двома чинниками:

1) відхиленням фактичного обсягу національного иробництва від природного рівня;

2) коливаннями самого природного рівня виробництва.

Оскільки, на думку авторів цієї теорії, відхилення фактичного обсягу виробництва від потенційного рівня незначне, то головною причиною циклічних коливань є зміни самого потенційного обсягу виробництва.

Основні характеристики теорії РЕЦ:—

ціни абсолютно гнучкі як у коротко-, так і в довгостроковому періодах;—

рівень цін не впливає на реальний обсяг національного виробництва ні в довгостроковому, ні в короткостроковому періодах, оскільки в обох періодах грошіє нейтральними;—

зміни рівня зайнятості спричиняються поведінкою найманих працівників, які зменшують пропозицію праці при падінні реальної заробітної плати;—

потенційний обсяг виробництва може замінюватись як у коротко-, так і у довгостроковому періодах внаслідок зміни породи та клімату, коливання світових цін на енергоносії, зміни законодавства щодо норм

охорони довкілля тощо.

Таким чином, згідно з теорією РЕЦ, коливання обсягу національного виробництва не пов'язані ні з жорсткими цінами, ні з монетарною політикою. Причиною циклічних коливань є збурення умов виробництва, часто небажаних та неминучих, котрих не можна уникнути. Саме вони впливають на природний рівень виробництва, зайнятості та продуктивності праці, спричиняючи коливання основних макроекономічних показників. Коливання обсягів національного виробництва і доходу визначається коливаннями пропозиції праці, яка, в свою чергу, визначається коливаннями реальної заробітної плати. Люди свідомо обмежують пропозицію праці у несприятливі періоди (коли реальна ставка заробітної плати зменшується) і, навпаки, збільшують пропозицію праці у сприятливі періоди, що виявляється у відповідному зменшенні чи збільшенні обсягів виробництва і доходу.

Критика теорії РЕЦ

Викликає сумнів твердження представників цієї концепції щодо того, що у короткостроковому періоді може змінюватись технологічна спроможність економіки.

Небезумовним є твердження, що падіння рівня заробітної плати змушує найманого працівника відмовлятись від роботи доти, доки ставка заробітної плати зросте. Така позиція суперечить поведінці найманого працівника в умовах депресії, коли робітник погоджується працювати навіть за умови суттєвого зниження рівня реальної заробітної плати.

Сумнівною