Скептичне ставлення до цієї теорії зумовлене також тим, що реалії економічного життя спростовують твердження прихильників теорії РЕЦ щодо абсолютної гнучкості цін, процента та заробітної плати у короткостроковому періоді. Ефект храповика, поповнення запасів замість скорочення цін, бюрократичні зволікання щодо рішень про зміну цін, укладання строкових трудових контрактів є вагомими аргументами на користь негнучкості цін та заробітної плати.

Стохастичні теорії циклів

Термін "стохастичний" походить від грецького "stochasis", що в перекладі означає здогад. У математичних моделях цей термін вживають у розумінні "випадковий, такий, що не може бути передбачений з високим рівнем вірогідності".

Цю теорію циклічних коливань ще називають теорією біфуркацій і хаосу.

Стохастичні теорії найближчі за своєю суттю до синергетичних теорій, які вивчають процеси самоорганізації систем різноманітного походження. Предметом вивчення у синергетиці є всі етапи універсального процесу самоорганізації як процесу еволюції порядку, починаючи з його зародження, включаючи розвиток, самоускладнення і руйнацію, яка покладає початок утворенню нового порядку.

Розвиток національної економіки, згідно з цим підходом, є процес глибоких якісних змін складових системи, її структури (зв'язків) та функціонування. Розвиток здійснюється двома шляхами: еволюційним (поступові зміни) та революційним (стрибкоподібно).

Поступовість змін макроекономічних параметрів певною мірою сприймається системою абсолютно спокійно, оскільки ці зміни відбуваються в межах незмінної якості системи. Але поступово коливання (флуктуації) економічних параметрів посилюються. Як тільки сила цих коливань перевищить потужності стабілізуючих механізмів системи, виникає ситуація, за якої найменші малі зміни параметрів приводять до стрибкоподібного переходу системи до нового стану. Так наступає точка біфуркації, яка означає появу багатоваріантного розвитку (революційна фаза).

Вибір одного із можливих варіантів розвитку може здійснюватись у процесі свідомого вибору суб'єктами господарської системи, або шляхом самоорганізації системи.

Найсприятливішою для системи є така ситуація, коли свідомий вибір суб'єктів господарської системи збігається з вибором самоорганізуючої системи.

Причини біфуркацій в економіці такі:

1) економічна динаміка залежить від заощаджень,нагромадження яких здійснюються поступово, а капіталізація відбувається одномоментно (швидко);

2) поява наукових відкриттів має стрибкоподібний характер;

3) інновації також з'являються в великому обсязі з часом.

У точці біфуркації економіка може бути притягнена як прогресивним, так і регресивним варіантом (аттрактором) розвитку, вона може як підвищити, так і понизити ступінь своєі складності та організованості, стати відкритішою чи закритішою, вона, зрештою, може бути зруйнованою.

Тоді як вектор розвитку (аттрактор) обрано, починається період адаптації системи до нового аттракто-ра, до нових структур.

Зі зміною структури змінюється функціонування як окремих елементів, так і системи в цілому. Формується новий порядок системи.

Зародження нового порядку в стохастичних моделях пов'язують з невизначеністю та непередбачувані-стю, а не з жорсткою причинною обумовленістю (детермінізмом).

Існуючий тип ринкових економічних систем ґрунтується на сумісності самоорганізаційних та управлінських начал з боку соціального та природного довкілля. Саме збереження соціальних та природних цілісностей має визначати цілі та межі дій суб'єктів економіки за сумісною самоорганізацією. Математична інтерпретація стохастичних моделей економічних циклів досить складна. У спрощеному вигляді вона подається у підручнику з макроекономіки А.А. Селіщева. [1]

Суть ділового циклу і його фази

У ринковій економіці обсяг реального ВВП, реальні доходи та зайнятість то зростають, то спадають. Такі зміни в національному обсязі виробництва, зайнятості й доходах називають економічними коливаннями. [6]

Економічні коливання ділової активності суттєва відрізняються в межах однієї країни у різні проміжки часу та у різних країнах в межах одного історичного періоду за тривалістю, причинами, що їх породжують, та періодичністю. Саме тому існують різні теорії, що прагнуть пояснити причини, зміст та наслідки економічних коливань. [1]

Економічні коливання пов’язані з неоднаковим рівнем ділової активності в різні періоди. Тому для характеристики економічних коливань уживають поняття "діловий цикл", Яке відбиває рівень ділової активності впродовж кількох чи кільканадцяти років. Але цей термін має певні недоліки. Він передбачає, що економічні коливання відбуваються регулярно і їх можна прогнозувати. Насправді вони є нерегулярними, і їх практично не можна передбачити з високим ступенем точності. [6]

Хоча цикли часто не схожі між собою, вони мають спільні ознаки. Американські вчені-економетрики Артур Бернс та Веслі Мітчелл у праці "Аналіз бізнес-циклів" (1946 р.) запропонували класифікацію макроекономічних змінних залежно від того, як вони змінюються на різних фазах циклу:

проциклічні змінні мають тенденцію до зростання у фазі піднесення та до зменшення з фазі падіння;

антициклічні змінні мають тенденцію до зростання у фазі падіння та до зменшення у фазі піднесення;

ациклічні змінні – такі змінні, динаміка яких безпосередньо не пов’язана з фазами циклу ділової активності.

Залежно від щільності зв’язку між проциклічними змінними і циклічними коливаннями, їх ( проциклічні змінні) поділяють на змінні, щільно пов’язані з циклом (сукупний випуск, прибуток від бізнесу, процентна ставка у короткостроковому періоді, швидкість обороту грошей, рівень цін і т.д.) та ті, яким властивий слабший зв’язок із циклом ділової активності (виробництво товарів повсякденного вжитку, виробництво сільськогосподарської продукції, добування природних ресурсів, ціни на природні ресурси та сільськогосподарську продукцію, рівень процентної ставки у довгостроковому періоді і т.д.).

Прикладами антициклічних змінних можуть слугувати:

зростання запасів в період зменшення обсягів виробництва і продаж та, навпаки, зменшення запасів у період піднесення;

зростання безробіття у період падіння виробництва і, навпаки4

зростання рівня банкрутства у період депресії та зменшення їх у період піднесення тощо.

Прикладом ациклічних змінних є незалежний від фази циклу обсяг експорту для США.

Щоб ретельніше дослідити особливості ділового