злочинність має свої особливості, які відрізняють її від інших різновидів. Так, економічна злочинність характеризується високою латентністю. При цьому економічна злочинність має переважно природну латентність. Адже офіційна статистика відображає не розповсюдженість економічної злочинності, а лише активність правоохоронних органів у боротьбі з нею. Якщо порівнювати загальний рівень, то латентність економічної злочинності як мінімум на порядок вище латентності загально кримінальної [46, с. 61]. Це залежить, перш за все, від об'єктивної сторони вчиненого злочину. Також необхідно враховувати зацікавленість і можливості його суб'єктів. Крім того, об'єктивні труднощі доказування у кримінальних справах про злочини даної категорії призводять до того, що навіть у випадках порушення кримінальної справи і пред'явлення обвинувачення винесення обвинувального вироку вкрай ускладнено [38, с. 81]. Адже, наприклад, виявлення, розкриття і запобігання ряду злочинам у фінансово-банківській системі, у зовнішньоекономічній діяльності, у сфері комп'ютерної інформації становить великі труднощі. Причиною підвищення латентності є також зростаюча корупція. Про це свідчить також ряд скандалів серед високо посадовців Світового банку, а також інших всесвітньо відомих фінансово-кредитних установ. В Україні росту латентності економічної злочинності сприяє також корумпованість працівників владних і правоохоронних органів. Однією із особливостей якісного характеру економічної злочинності є шкода, яка завдається економічними злочинами суспільству. Так, з 41,8 тис. економічних злочинів, виявлених правоохоронними органами України (без врахування результатів роботи податкової міліції), 23,1 тис. або 55,3 % становлять тяжкі або особливо тяжкі. За даними МВС України, сума завданих злочинами у сфері економіки матеріальних збитків, склала 510 млн. грн. [46, с. 62].
Проте західні кримінологи вказують і на велику моральну шкоду від економічної злочинності, що руйнує існуючу систему соціальних цінностей, віру в справедливість державних інституцій та підприємницьких структур.
Економічна злочинність здатна до швидких трансформаційних змін і адаптації до нових умов та правил господарювання (економіко-правових новацій), яка полягає у її динамічності (рухливості). Про це свідчить те, що вона переміщається у нові сфери, такі, як банківську справу і страхування, а також переходить до традиційних форм злочинної діяльності, як крадіжка майна і посадові правопорушення, до нових, потребуючих професійних навичок і відповідних організаційних структур. На це вказує різна та зростаюча кількість способів вчинення тих чи інших злочинів. Так, глобального характеру набувають прояви розкрадання з використанням електронних розрахунків. Всесвітня комп'ютерна мережа Інтернет докорінно змінила систему кредитно-фінансових і банківських операцій, водночас породивши невідомі раніше можливості використання її у злочинних цілях. Наприклад, один західний банк зазнав збитків у розмірі 140 млн. доларів від „нальоту" московських хакерів (злочинців комп'ютерних мереж). Проте керівництво банку навіть не зробило про це офіційної заяви, оскільки приховало „брудні" капітали. За заявою ФБР американські бази даних щомісяця зазнають понад тисячу „нальотів" іноземних хакерів [8, с. 237].
В Україні, наприклад, існує велика різноманітність способів ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: неподання або подання у невстановлені строки органам податкової служби документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів (наприклад, декларації про прибуток, за податком на додану вартість чи розрахунків по сплаті акцизного збору; приховування об'єктів оподаткування; неутриманні або неперерахування до бюджету сум прибуткового податку з громадян, яким виплачувались доходи; приховування (неповідомлення) про втрату підстав на пільги з оподаткування, тобто незаконне користування податковими пільгами).
Таким чином, в найближчому майбутньому можна чекати на появу невідомих ще „модифікацій" злочинів у сфері економіки, обумовлених прагненням кримінального світу пристосуватися до нових правил її кримінально-правового регулювання.
Економічна злочинність також характеризується підвищеним рівнем організованості злочинних угрупувань. Так, організований характер сучасної економічної злочинності - закономірний ступінь її еволюції та важлива істотна ознака, яка додає їй особливої суспільної небезпеки. У країнах з розвинутою економікою організована економічна злочинність зосереджена переважно у сферах кримінального бізнесу (наркобізнес, ігорний бізнес, проституція, рекет, торгівля зброєю).
В Україні організована злочинність діє в основному в сфері легальної економіки, у найбільш вигідних її галузях, де можна швидко одержати реальні надприбутки (незаконне виготовлення або контрабанда підакцизних товарів, створення фіктивних підприємств). При цьому кожен п'ятий злочин в сфері економіки скоюється організованим злочинним формуванням. Так, з 1093 злочинів, вчинених ними у сфері економіки, 45 скоєно у сфері приватизації, 95-у зовнішньоекономічній діяльності, 304-у фінансово-кредитній системі, з них 164 у банківській сфері [46, с. 63].
Таким чином, організована економічна злочинність досягла таких масштабів, що перетворилася на реальну загрозу економічній безпеці як України, так і держав з розвинутою ринковою економікою, змусила говорити про лінію, яка відокремлює економіку і суспільство від того, що називається кримінальною економікою.
Крім того, відбувається зрощування загальнокримінальної та економічної злочинності. Продовжує міцніти зв'язок між злочинними формуваннями і легітимними економічними структурами, відбувається встановлення контактів, а також комерційних, виробничих та інших підприємств. Значно зросли і доходи злочинців, що дозволяє їм не тільки використовувати ті на відтворення власне злочинності, а й впливати на соціально-політичні процеси в державі. Сьогодні на службі в кримінальних „підприємців" перебувають могутні юридичні особи, значна частина корумпованих службовців державного апарату, що дозволяє їм лобіювати свої інтереси в різних державних структурах і на всіх без винятку рівнях.
Разом з тим економічна злочинність значно більшою мірою, ніж загальнокримінальна, здатна не тільки само відтворюватися, а й стимулювати нові форми злочинної діяльності, в тому числі корисливо-насильницького характеру. Про це свідчать постійні розбірки між злочинними угрупуваннями за перерозподіл сфер впливу, вбивства на замовлення, вчинення злочинів терористичної спрямованості, торгівля людьми. Вона істотно впливає на формування кримінального менталітету
