Крім того, компетентні органи, які регулюють діяльність фінансових установ чи здійснюють нагляд за ними, повинні вживати всіх необхідних адміністративних чи інших юридичних заходів, щоб не дати можливості злочинним елементам чи їх спільникам займати керівні посади в фінансових установах чи набувати значного впливу в їх структурі.

Національні виконавчі влади країн з розвинутою економікою повинні розглядати можливості реєстрації міжнародних переміщень грошових засобів в будь-якому валютному еквіваленті таким чином, щоб після співвіднесення цих даних з інформацією Центрального банку мати можливість оцінити об'єм поступившої і відправленої із різноманітних зарубіжних джерел готівки. Цю інформацію слід надавати Міжнародному валютному фонду і Банку міжнародних розрахунків, щоб полегшити виявлення міжнародної обстановки в цій галузі.

На міжнародні компетентні органи, наприклад, Інтерпол і Всесвітню організацію митних служб, повинна бути покладена відповідальність за збір і поширення інформації для компетентних органів про сучасні тенденції розвитку економічної злочинності. Центральні банки і директивні органи банківської справи можуть зробити те ж саме в рамках своїх систем.

Необхідно також пам'ятати, що кожна держава повинна вживати заходів для вдосконалення міжнародного обліку інформацію між компетентними органами, пов'язаною з підозрілими угодами, особами і корпораціями, втягнутими в такі угоди. При цьому повинні бути встановлені надійні гарантії того, що такий обмін інформацією відповідає національним і міжнародним нормам конфіденційності і захисту інформації.

Необхідною умовою підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів у названій сфері є також інформаційно-аналітичне забезпечення боротьби з економічною злочинністю. Це передбачає створення системи інформування про стан, динаміку, структуру економічних злочинів, необхідної і достатньої для ефективної діяльності суб'єктів профілактики і прийняття відповідних управлінських рішень щодо запобігання цим злочинам [29; с. 196].

Правові заходи в сукупності з іншими мають істотне значення в попередженні злочинної поведінки в сфері економіки. Так, удосконалення законодавства повинно бути спрямованим на:

а) забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

б) встановлення реальної системи санкцій для органів державного
управління, юридичних і фізичних осіб за порушення законодавства щодо
споживачів;

в) введення юридичної відповідальності (адміністративної, кримінальної) за дії, що призводять до дестабілізації функціонування господарського
механізму з боку службових осіб і завдають шкоди суспільним інтересам;

г) приведення різних галузей законодавства до сучасних умов та потреб
суспільства;

д) встановлення підвищеної кримінальної відповідальності за найбільш
суспільно небезпечні форми економічної поведінки, що ведуть до підриву
економічної безпеки країни.

Сукупність правових заходів у будь-якій державі повинна створити таке правове поле, при якому будь-яке правопорушення або злочин у сфері економічної діяльності були б своєчасно виявлені, і зробила б їх вчинення недоцільним з боку державних службовців та окремих громадян.

Крім розглянутих нами заходів профілактики економічної злочинності, виділяють також виховні та технічні заходи.

Виховні заходи невіддільні від загально виховних серед усіх прошарків суспільства [8; с. 250]. Вони мають важливе значення у формуванні економіко-правової свідомості людини. Ці заходи повинні забезпечити її законослухняну поведінку в існуючій системі економічних відносин, на всіх рівнях суспільного життя. Цей напрям є найбільш складним у системі профілактики економічної злочинності. Адже завжди існують суперечності між потребами особи у досягненні реалізації матеріальних благ і можливостями держави їх забезпечити. Ці суперечності обумовлено ненадійністю і неповнотою програм соціального захисту громадян. Тому важливе виховне значення в сучасних умовах існування людства мають:

Технічні заходи попередження злочинної поведінки в сфері економічної діяльності повинні забезпечити надійну охорону, облік, своєчасне визначення кількісних і якісних показників цього процесу через розробку та вдосконалення сучасних комп'ютерних систем на основі математичного моделювання умов виробничих процесів, систем охорони об'єктів, запровадження технічних приладів, контролюючих кількісні і якісні показники сировини, комплектуючих елементів на кожному етапі технологічного процесу [29; с. 197]. Але найголовнішим при цьому є забезпечення правоохоронних і контролюючих органів сучасними приладами і злочинів, які вчиняються в процесі економічної діяльності.

Отже, профілактика злочинності включає два основні напрями: загальносоціальну профілактику і роботу спеціалістів з індивідами, схильними до правопорушень. Загальносоціальна профілактика злочинності передбачає створення умов, за яких злочинність стабілізується або скорочується. Крім загальносоціальної профілактики існує ще й ряд інших заходів по боротьбі з економічною злочинністю, які в системі забезпечують зниження рівня економічної злочинності в будь-якій державі з розвиненою економікою.

Висновки

Отже, корислива економічна злочинність поступово, неухильно і швидкими темпами руйнує економіку і фінансовий обіг, зменшує прибуткову і відповідно, витратну статті державного бюджету, загострює соціально-економічну кризу навіть у країнах з розвиненою економікою. Корислива економічна злочинність, як і демократія у вигляді політичної і економічної свободи, не можуть бути замкненими сферами, відмежованими чіткими кордонами. Демократія, як і корисливо-економічна злочинність, є частинами потоку подій, створених динамікою суперечливих і конфліктних людських сил. При цьому конструювати демократію в умовах подальшої криміналізації суспільства можна або в цілковито однобічній перспективі (посилення злочинного елементу в різних владних структурах), або в ході постійного