Так, за .даними Російського торгпредства в США при загальному об'ємі експорту за 1994-1995 роки в 1,4 млрд. доларів втрати валютної виручки від необгрунтованого заниження цінових, кількісних і якісних параметрів зовнішньоторговельних контрактів складали 230 млн. доларів, або 16,4% За оцінкою ВЕК Росії щорічний збиток, заподіюваний державі від заниження контрактних цін від експортування з Російської Федерації одних тільки лісоматеріалів, нафти і нафтопродуктів, досягає 1,2-1,6 млрд. доларів

Частими є факти ухилення від обов'язкового продажу державі частини валютної виручки, проведення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, без оформлення ліцензії Банку Росії, недооцінки якісних характеристик ряду валютоємких російських товарів, нелегального вивозу з країни інтелектуальної власності, яка залучається до господарського обороту за кордоном без жодної компенсації для Росії.

За останній час органами валютного контролю проведено 23 перевірки дотримання встановлених законодавством термінів надходження валютних засобів. Загальний об'єм контрактної вартості нафтопродуктів, що поставляються на експорт, устаткування для їх переробки й інших ресурсів склав 283,8 млн. доларів. Причому неповернення валютної виручки у встановлені терміни перевищило 70 млн. доларів. Сума пред'явлених штрафних санкцій склала 2,3 млрд. рублів і 1,7 млн. доларів, у толу числі стягнутий на користь бюджету 707,4 млн рублів і 1,4 млн доларів. Найзначніше ненадходження валютних засобів в передбачені законодавством терміни за даними офіційної статистики в Росії має місце при поставках природного газу, чавуну, прокату, лому і відходів чорних металів, кольорових металів, нафтопродуктів і сирої нафти, включаючи газовий конденсат [8., с.65-66].

Реімпорт і реекспорт. Серйозні збитки національній економіці наносять також здійснювані через країни СНД операції по реімпорту товарів з третіх країн і, навпаки, реекспорту російських товарів в країни далекого зарубіжжя.

Через прогалини і в законодавстві в обхід митно-банківського і, відповідно, валютного контролю широких масштабів набувають так звані «толлингові» операції, коли укладається експортний контракт на поставку сировини, яка за межу фактично не вивозиться і переробляється на місці, але вже як зарубіжна давальницька сировина, і в результаті чистий кінцевий продукт вивозиться за межі Російської Федерації без сплати відповідних податків і мит. Саме по такій схемі близько 80 % фактично виробленого в Росії чистого алюмінію вивозиться за кордон. Подібні факти виявлені на ряді підприємств чорної і кольорової металургії, де в ході вибіркових перевірок вісімнадцяти експортних контрактів на загальну суму 152,1 млн. доларів встановлено ненадходження валютної виручки більш ніж на 28,1 млн. доларів. В даний час ситуація загострюється, оскільки толлингові операції прийняли масових характер не тільки в кольоровій і чорній металургії, але і в легкій, текстильній та інших галузях промисловості.

Масштабного характеру отримали також операції по незаконному вивозу значних партій морепродуктів за межі Російської Федерації.

Про масштаби незаконних дій учасників зовнішньоекономічної діяльності свідчить хоча б той факт, що} якщо за 2003 рік митними органами Російської Федерації 6уло порушено 87,8 тисяч адміністративних і кримінальних справ, то в 2004 році цей показник склав 164„тисячі справ (збільшення на 88 %). Загальна сума накладених стягнень, конфіскованих товарів і цінностей в 2004 році склала 5,1 трлн. рублів

За розрахунковими даними при експорті товарів найбільший економічний збиток державі дорівнював 20% вартості охоплених контролем експортних операцій,що у грошовому виразі складає до 3 млрд. Доларів США. Неохоплені валютним контролем зовнішньоекономічні операції мають латентність досконалих правопорушень порядка 16 % (вартісний вираз - до 4,5 млрд. доларів США).

Оцінка об'ємів імпорту при розгляді його питомих складових до і після відміни більшості пільг показує, що очікуваним ефектом такої відміни має стати скорочення об'ємів ввезення товарів на 10 %. При цьому, зазначимо, внутрішнє споживання не скоротилося і стрибка цін на споживчі імпортні товари не відбулося, що свідчить про переміщення значної частини імпорту в тіньовий

сектор. Відповідні підрахунки на латентність правопорушень при імпорті показують, що вартісний вираз тіньової складової при імпорті досягає в 1996 році 8 млрд. доларів США.

3 наведених даних видно, що вартісний вираз тіньової економіки у сфері ЗЕД оцінюється в 15,5 млрд. доларів США.

Слід зазначити, що за останні роки, особливо після введення з 1 січня 1994 року митно-банківського контролю за надходженням валютної виручки від експорту товарів з митної території Росії, стан справ в цій сфері помітно покращився. Величина необгрунтованих ненадходжень валютної виручки скоротилася близько з 40 % в1992-1993 роках до 9 % в 1995 році і до 7 % - в 1996 році. Проте абсолютні масштаби тіньової економіки у сфері ЗЕД, як було зазначено вище, все ще достатньо великі, що вимагає здійснення додаткових заходів по її скороченню [5, с.50-51].

Основні причини відходу підприємств в «тіньову економіку». Тіньова економічна діяльність у сфері малого бізнесу різнорідна і підхід через дану обставину повинен бути диференційований. З одного боку, боротися з «чистим криміналом» - функція правоохоронних органів. З другого боку, абсолютно очевидною є необхідність ухвалення ряду заходів щодо «легалізації» частини тіньового бізнесу. Це дозволить певною мірою стабілізувати як економіку країни, так і частково розв'язати проблему скорочення економічної бази організованої злочинності, що використовує різні форми малого . підприємництва.

Основними причинами відходу малих підприємств в «тіньову економіку» є: жорсткий податковий пресинг, можливість альтернативних розрахунків (готівка, бартер та інше), адміністративний характер орендних відносин (нерозвиненість ринку нерухомості), адміністративно-бюрократичні бар'єри при реєстрації, отриманні ліцензій тощо. За деякими