Ознаки економічної злочинності

ВСТУП

Для України, яка переживає глибокі соціально-економічні реформи об'єктивно ослаблена ними, важливою стала проблема організованої злочинності та поширення її впливу на всі сфери суспільного життя, особливо на економічну.Організована злочинність являється складним антисоціальним явищем, яке не має державних кордонів. Багато десятирічь вона "супроводжує" економічний і культурний розвиток більшості краін світу,стимулюючи такі пороки людського суспільства,як корупція, вимагательство, насилля, наркоманія, проституція.

Розвиток причин організованої злочинності в Україні повторив шлях більшості країн: розлад бюрократичних структур держави,порушення принципів соціальної справедливості , девальвація моральних цінностей, вихід з примітивного стану "безподаткової" економіки.

Зростаючі масштаби організованої злчинності являють собою реальну загрозу безпеці держави і суспільства,так як вона посилює свої позиції через монополізацію багатьох видів протиправної діяльності,використовуючи відсутність реальних механізмів захисту виникаючих ринкових відносин,активно вкорінюється в нові екрномічні структури,намагається зберегти пануюче становище в розподільчій сфері,заблокувати процес реформ. На фоні розгортання приватизації відбувається інтенсивне зростання економічних злочинів.Зміна власності супроводжується погіршенням збереження майна підприємств і появою більших можливостей для розкрадань та інших корисливих злочинів,збільшенням суб"єктів і порушенням порядку зайняття підприємницькою діяльністю,приховування прибутків від оподаткування.

Організовані злочинні угрупування через свої структури намагаються привласнити право виконувати функції,аналогічні функціям органів державного управління,створити сриятливі умови для свого збагачення.Примітивні злочини уступають місце крупномасштабним злочинним акціям,глибокому проникненню через корумповані зв"язки в економічну і фінансову сиситему,спробам здійснювати прямий вплив на політику держави,намагання регулювати процес виробництва та розподіл суспільного прибутку.

Комерційні банки, ринок житла, біржі праці, торгові та валютні аукціони,

спільні підприємства та інші економічні структури злочинці намагаються

використовувати як для відмивання "брудних" грошейдак і для використання

самої ринкової економіки в своїх корисливих цілях.Злочинні формування,які

володіють значними капіталами,завойовують сильні позиції на внутрішньому

ринку,здійснюють крупномасштабні злочинні операції по вивозу з країни

сировини , товарів та інших засобів.Протиправний бізнес намагається

заволодіти або мати контрольний пакет акцій різного роду підприємств та

організацій,створювати власне "виробництво"( банківські і різного роду

посередницькі організації ),вливатись у зовнішньоекрнрмічні структури і

таким чином виходити на формування злочинних міжнародних організацій.

Організована злочинність стає одним з основних факторів політичної і

соціально-політичної нестабільності в Україні.На це неодноразово зверталась

увага в зверненнях і виступах Президента України,керівників Уряду і

Парламенту,в документах керівних державних органів.

Однак,спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю

повільно вдосконалюють та неналежно підвищують професіоналізм.Як і

раніше,вони систематично відволікаються від виконання своїх прямих

обов"язків,їх сили та засоби розпоршуються на виявлення і розслідування

злочинів без ознак організованості та корумпованості.

Низька результативність роботи зумовлена значною мірою тим,що

спецпідрозділи реагують головним чином вже за фактами вчинених

злочинів,недостатньо володіють процесами,які відбуваються з латентною

злочинністю,особливо у таких сферах як тіньова економіка,відмивання

коштів,збут наркотиків та зброї,корупція.

Організована злочинність породила нову кримінальну ситуацію,яка

потребує для її вирішення невідкладних законодавчих,організаційно-

управлінських заходів,значних матеріальних ресурсів на оснащення

правоохоронних органів і навчання співробітників методам боротьби з „оз”,

6

ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ: ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ.

Перехід України до нової економічної системи спричинив глобальну кризу в усіх сферах життєдіяльності. Одним з найнебезпечніших проявів такої кризи є економічна злочинність. Саме вона слугує підґрунтям для організованої злочинності, а також збільшує рівень корумпованості держаного апарату та правоохоронних органів. Створенняринків товарів і послуг, розвиток: комерційних структур, легалізація підприємництва відбувалися в нашій країні на фоні значного зниження життєвогорівня населення, загострення соціально-економічних протиріч, криміналізації суспільних відносин. У зв'язку з цим такі соціально значущі сфери, як підприємництво,виробництво та розподіл матеріальних благ, опинилися перед загрозою встановлення кримінального контролю, що досить негативно та деструктивно впливає на забезпечення економічної безпеки країни. Аналіз економічної злочинності свідчить, що протягом останніх років динамічно зростає питома вага тяжких злочинів економічної спрямованості, передусім зловживань з кредитними та фінансовими ресурсами у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, а також розкрадань, хабарництва.

Найкриміналізованішими виявилися відносини у фінансово-кредитній та банківських системах, зовнішньоекономічній діяльності, у сферах енергозабезпечення та приватизації.

Злочини економічної спрямованості відрізняються різноманітністю, високоінтелектуальним характером, швидкою адаптацією злочинців до нових форм і методів підприємницької діяльності (застосування банківських документів, нових електронах засобів платежу, засобів зв'язку та оргтехніки) та опанування нових банківських валютних і митних технологій здійснення господарських операцій.

Однак слід зазначити, що економічна злочинність залишається недостатньо вивченим явищем: можна відмітити незначну кількість

7

ґрунтовних наукових досліджень, монографій з цієї проблематики (серед таких праць виділяються монографії В. Поповича, А. Яковлєва, А. Медвєдєва, М. Мельника). Кримінологи зазвичай досліджують економічну злочинність як складову власне злочинності в особливій частині курсу кри-мінології (наприклад, у підручнику за редакцією О. Джужі, Н. Кузнєцової, А. Долгової, В. Кудрявцсва, В. Емінова та ін.). Недостатнє вивчення економічної злочинності як явища в цілому негативно виливає на розкриття злочинів у цій сфері та знижує ефект діяльності щодо попередження еконо-мічних злочинів.

Засновником теорії економічної злочинності є американський кримінолог Е. Сатерленд, який ввів поняття "бідокомірцевої" злочинності. Найважливішими ознаками цього явища Сатерденд та його послідовники називали обман та зловживання довірою, а також іфиділяли значну увагу дослідженню особистості злочинця, його посади та соціального статусу [42;65].

Враховуючи ці критерії, Терстеген, орієнтуючись на праці Сатерленда, пропонував таке визначення «білокомірцевої» злочинності: "це антисуспільна, спрямована на збагачення поведінка осіб, які займають соціальне престижне місце в суспільстві та в рамках своєї професійної дія-льності діють таким чином,