- основні капітали (рухомість і нерухомість, ресурси та засоби виробництва);

- фінансові засоби та цінні папери (акції, векселі, електронні картки, приватизаційні, компенсаційні сертифікати тощо);

- особисті капітали структур тіньової економіки (будинки, земля, автомашини, яхти, дачі, літаки тощо); - демографічні ресурси (особи, задіяні в тіньових економічних видах діяльності) [67;67].

Фрагментарний аналіз проблем, пов'язаних зі специфікою зазначеної економіки, свідчить, що це явище багатогранне, різнопрофільне, залежить від багатьох факторів. Тому для його пізнання (з метою визначити ефективні державні заходи щодо протидії тінізації економіки) необхідно звернутися до наукового аналізу, на системному рівні розкрити природу тіньових капіталів, визначити різні рівні й аспекти джерел їхнього походження, потужність, рівень суспільної небезпечності, технологію накопичення. Під впливом різних факторів джерела доходів можуть змінюватися. Усе це є підґрунтям для об'єктивного пізнання соціального явища "тіньова економіка" та розроблення наукових, реально обґрунтованих заходів щодо протидії їй.

Існування даної економіки зумовлює розвиток й існування організованої злочинності, сприяє "відмиванню" злочинно одержаного капіталу через малі підприємства, асоціації і комерційні банки, за допомогою акцій, приватизації. Названа злочинність органічно пов'язана з тіньовою економікою, її "чорним" кримінальним сектором [34;65].

Наявність істотних протиріч у загальноправовому регулюванні, зовнішньоекономічний напрям, відсутність доктрини державної політики в даній галузі, збоченість державного та фінансово-банківського контролю зумовлюють "процвітання" системи порушень підприємствами фінансової і господарської дисципліни, невиконання договірних зобов'язань як усередині, так і за межами країни, що призводить до руйнації господарських зв'язків, стимулювання різних посадових зловживань з боку керівництва згаданих підприємств.

У зв'язку з цим особливий напрям діяльності економіки (тіньовий) останнім часом набув значного поширення, зокрема перед одержанням прибутків при здісненні зовнішньоекономічних операцій.

Так, з числа опитаних у 1999 р. працівників правоохоронних
органів 41% відповіли, що їм відомі факти використання спільних
підприємств за участю іноземного капіталу й інших комерційних структур
для одержання незаконних прибутків, а 37% зазначили тенденцію
криміналізації форм "прямого виходу" при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємств і організацій [39;65]. Ці зловживання не можуть вчинюватися без допомоги корумпованих представників різних гілок влади та державного управління. Дозвільна система ліцензування та квотування експертно-імпортних операцій є благодатним ґрунтом для створення системи зловживань з боку представників усіх прошарків чиновницького апарату.

Аналіз стану правового регулювання згаданої діяльності конкретизує проблеми регулювання зовнішньоекономічних правовідносин у цілому, визначаючи їх конкретні технологічні аспекти. Механізм контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків за експертно-імпортними угодами залишається недосконалими. Він не враховує процедуру та технологію його здійснення. Вади сучасного правотворчого процесу негативно впливають на регулювання підприємницьких правовідносин, у тому числі зовнішньоекономічних. Зокрема, проект Закону "Про валютне регулювання" не тільки повторює прорахунки попередніх спроб регулювання зовнішньоекономічних правовідносин, а й певною мірою вносить суперечність у правозастосовчу практику з цихпитань [70;67].

Відсутність належного контролю за прибутками громадян і юридичних осіб, криза фінансової системи, правова неврегульованість багатьох сторін зовнішньоекономічної і господарської діяльності створюють сприятливі умови для існування тіньової економіки та незаконного збагачення, присвоєння чужого майна.

Аналіз і визнання цього економіко-правового феномена показують, що названа економіка містить поєднання двох начал: тіньового нелегального, злочинного, з одного боку, й економічного, тобто визначеної сукупності суспільних виробничих відносин, - з іншого [69;67]. Наведене підтверджується практикою боротьби з тінізацією економіки, що свідчить про існування різноманітних її тенденцій і проявів, найбільш типовими з яких є:

-. тіньова економіка в легальній сфері діяльності (незареєстрована трудова діяльність; поширення контрабанди; нелегальний ввіз і продаж дорогоцінних металів; неофіційна торгівля). Така діяльність не враховується при розрахунках валового національного продукту. Облікувати її практично неможливо. Частіше за все блок економіки називають тіньовою економікою в легальній сфері діяльності;

- тіньова економіка в нелегальних економічних видах діяльності (зловживання у фінансово-кредитній сфері; порушення у сфері приватизації; незаконний авто бізнес; фальшивомонетництво; незаконний обіг сильнодіючих наркотичних засобів, психотропних і фармацевтичних препаратів; незаконний обіг і торгівля зброєю, спеціальними засобами, вибуховими й ядерними матеріалами; нелегальна міграція; проституція і незаконні інтимні послуги; рекет; торгівля людьми, а також органами та тканинами людського тіла). Другий блок містить заборонену державі економічну діяльність, що повинна обов'язково враховуватися та контролюватися державою. Таким чином, до даного блоку зазначеної економіки належать прибутки злочинної діяльності [76;68].

Аналіз різних тенденцій і проявів тіньової економіки свідчить, що поштовхом до її розширення послужило посилення неефективності, уніфікованості, негнучкості і відірваності системи економічних відносин від різноманіття та суперечливості реального виробничо-господарського і соціального середовища. Система виробничих відносин, що культивувалася, не могла забезпечити необхідного розвитку економіки, соціальної справедливості та захищеності особистості, її економічної свободи, політичної демократії. Це, у свою чергу, призвело до економічної і соціальної безвихідності, до різних економічних правопорушень.

Якщо взяти сферу кримінальних відносин зазначеної економіки, то вони містять всі види економічної злочинності і, крім того, корисливі загально кримінальні злочини, особливо в їхній найбільш суспільно небезпечній формі - організовані злочинності. У сфері кримінальних економічних відносин періодичні зміни, що відбуваються у перехідний до ринку час, одержують все більш негативний характер [50;66].

у Останні роки в Україні спостерігається сплеск організованої злочинності. Проведене роздержавлення державної власності та її приватизація, укріплення підприємницьких структур привели до розширення сфери впливу злочинного капіталу, що постійно відновлюється на широкій основі. Змінилася і структура названої злочинності, що одержує характерну, добре законспіровану багатоланкову інтеграційну схему: група розкрадачів, безпеки, виконавці, елітарна група [77;68].

В умовах переходу до ринкових відносин організована злочинність зростає, відбиваючи масштаби росту тіньової економіки, що виступає одним з джерел її ресурсного забезпечення.