Відмивання доходів здобутих злочинним шляхом.

) ХАРАКТЕРИСТИКА "ВІДМИВАННЯ" ГРОШЕЙ.

Одним з основних аспектів проблеми боротьби з організованою злочинністю є протидія відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. На міжнародному і національному рівнях цьому приділяється велика увага. Відмивання "брудних" грошей тісно пов'язане з такими явищами як тіньова економіка і корупція, ^Характерна риса організованої злочинності - одержання величезних прибутків від торгівлі наркотиками, зброєю, вчинення економічних та інших злочинів. Ці прибутки злочинці намагаються легалізувати за будь-яку ціну, надати їм законного характеру. "Відмиті" доходи вкладаються в легальний бізнес, переправляються в банки інших держав. Це вкрай негативно відбивається на економіці держав, сприяє подальшому поширенню злочинності і врешті-решт загрожує національній безпеці та міжнародному правопорядку. Тому світове співтовариство веде рішучу боротьбу з відмиванням "брудних" доходів. Для успішної протидії цьому складному явищу, необхідно розкрити механізми його дії (які постійно вдосконалюються), зрозуміти причини та суть, що і спробуємо зробити в цьому розділі.

Загалом поняття відмивання, яке в наш час широко вживається у міжнародних документах і національних законодавчих актах, що присвячені заходам протидії у легальний обіг коштів, здобутих злочинним шляхом, має давнє походження. З метою надати законний вигляд доходам у готівці від нелегального продажу горілки під час дії "сухого закону", а також від експлуатації проституції та інших видів злочинної діяльності, гангстери Чікаго у 20-х роках придбавали пральні, в яких пральні автомати вмикались за допомогою грошового дріб'язку, і шляхом змішування трудових копійчин і "брудних" грошей маскували справжнє джерело останніх. Такими були первісні способи легалізації "брудних" грошей.

Сьогодні ці способи вже далеко не такі примітивні і набагато більш різноманітні, а суспільна небезпека легалізації (відмивання) доходів полягає у заподіянні значної шкоди легальній економічній діяльності, створенні матеріального підґрунтя для збільшення масштабів злочинної діяльності, дестабілізації нормального функціонування фінансово-кредитної системи, зниження рівня довіри до неї, посилення інфляційних процесів та знеціненні національної грошової одиниці, порушенні принципу рівноправності суб'єктів підприємницької діяльності, посиленню недобросовісної конкуренції та майнового розшарування суспільства, погіршенні міжнародного іміджу України.

Внаслідок відмивання "брудних" капіталів суб'єкти господарювання, які не мають злочинного фінансування, не витримують конкуренції і витісняються з ринку фірмами, діяльність яких, є нібито цілком законною, а насправді базується на фінансах злочинного походження. Завдяки вливанню в економіку коштів, "зароблених" організованою злочинністю, лінія розмежування між легітимним і кримінальним бізнесом втрачає чіткість. Відбувається криміналізація підприємництва, яка починає "грати" за правилами злочинного світу [55;66].

Зарубіжні фахівці відзначають, що в результаті "відмивання" легально діючі корпорації можуть потрапити під вплив багатонаціональних об'єднань, які фінансуються за рахунок неоподатковуваних і непідзвітних кримінальних джерел, з тим, щоб для "вирівнювання правил гри" перші змінили свою ділову практику. Можливим результатом такої трансформації є радикальний зсув практики міжнародного бізнесу у сферу незаконних операцій і широкий відплив фінансових коштів з-під державного контролю, включаючи ухилення від контролю за оплатою праці та від оподаткування [38;65].

На початку ринкових реформ у колишньому СРСР вже існували значні "тіньові" капітали. За умов відсутності контролю за походженням грошових коштів вони були інвестовані у створювані комерційні структури, використані для приватизації державного майна, внаслідок чого значна

кількість суб'єктів підприємництва опинилась під контролем кримінальних структур. За повідомленням ЗМІ, вже в перші роки економічних реформ в СРСР (1988-1990 рр.) близько 20% "злодіїв у законі" вклали належні їм грошові кошти у кооперативний рух [30;64].

О.В.Турчинов виокремлює такі основні причини, які спонукають суб'єктів "тіньової" економіки вдаватись до легалізації капіталів у країні їх походження: необхідність обгрунтування походження коштів, які використовуються для особистого споживання; необхідність поповнення легальних обігових коштів для проведення безготівкових розрахунків; потреба в отриманні офіційних кредитних та інвестиційних ресурсів; участь у приватизації; нейтралізація переслідувань "тіньової" діяльності з боку державних органів; створення і забезпечення функціонування підприємства - суб'єкта офіційної економіки [73;68].

На конгресі ООН в Гавані в 1990 р. було запропоновано прийняти за основу робоче визначення процесу відмивання грошових коштів, розробленого спеціальною групою фінансової діяльності (САРІ):

- придбання, володіння чи використання власності, якщо на момент отримання відомо, що така власність виникла в результаті злочину чи в результаті акта участі в злочині [18;63].

Деякі експерти ООН в своїх документах визначають стадії відмивання грошей:

1-а стадія - вивільнення від готівкових грошей і перерахування їх на

рахунки підставних осіб.

2-а стадія - розподіл готівкових грошових засобів. Вони реалізуються шляхом скупки банківських платіжних документів та інших цінних паперів.

3-а стадія - "замітання слідів" скоєного злочину. Перед злочинцем на цій стадії стоїть завдання: прийняти всі можливі міри для того, щоб постороння особа не дізналась, звідки отримані гроші і з допомогою кого розподілені в ті чи інші установи чи організації. Наприклад:

- використання для відкриття рахунків банків, які знаходяться далеко
від місця проживання чи роботи;

4-а