що метою їх здійснення є
ухилення від процедур обов'язкового контролю; інші обставини, які дають
підстави вважати, що угоди вчинюються з метою легалізації доходів,
отриманих злочинним шляхом [29;64].
Українське законодавство із аналізованих питань сьогодні знаходиться, на нашу думку, лише на початку свого розвитку. Тому, з метою зробити його більш досконалим та ефективним, необхідно грунтовно проаналізувати усі існуючі міжнародні та національні нормативні і рекомендаційні акти, що стосуються питань протидії легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. Для цього нами і зроблена відповідна інкорпорація цих актів, а також коментування статей 209 і 209-1 Кримінального кодексу України.
Аналіз прийнятих Верховною Радою України впродовж кінця 2002 р.-початку 2003 р. законів щодо протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, свідчить про низку їх недоліків, які пов'язані з дещо безсистемним підходом до правового регулювання цих питань, можливістю двозначного тлумачення вживаної у них термінології, необґрунтованістю окремих положень тощо. Останнє стосується, зокрема, положень статей 209 та 209-1 КК України, які не відзначаються правовою бездоганністю, не повною мірою враховують принципи криміналізації діянь. Це - з одного боку, ускладнить застосування такого законодавства на практиці, з другого - вже вимагає ґрунтовної роботи щодо його вдосконалення.
Висновки:
Проаналізувавши основні прояви організованої злочинності можна зробити висновок, що основні причини виникнення та поширення її мають економічну природу. Дослідження показує, що найважливішим чинником появи організованої злочинності є кримінальна сфера тіньової економіки з переважанням корисливої мотивації. Опрацювання стратегії боротьби з тінізацією економіки не можливе без стійкої правової основи такої діяльності. Світова практика свідчить про чітку законодавчу регламентацію питань у ряді країн щодо протидії наведеному явищу. Тому, з огляду на його значну суспільну небезпечність, буде доцільно розбити комплекс правових заходів різноманітної спрямованості. У цей комплекс рекомендується включити такі заходи:
1. Організаційно - правові заходи:
- усебічно проаналізувати стан право-порядку в кожному місті, районі, населеному пункті та трудовому колективі. З урахуванням факторів, що сприяють загостренню криміногенної обстановки, а також регіональних та галузевих особливостей розробити комплексні плани, в яких визначити скоординовані дії щодо запобігання злочинним проявам;
- передбачити у програмах соціального і економічного розвитку регіонів спеціальні розділи та вжити заходів, спрямованих на концентрацію наявних сил і засобів щодо запобігання бідності та безробіттю, зміцнення соціальних і сімейних зв'язків, посилення боротьби з факторами, що породжують злочинність; підготувати пропозиції щодо приведення національного законодавства та відомчої нормативно-правової бази у відповідність з Конституцією України, враховуючи при цьому європейські стандарти та зарубіжний досвід у сфері боротьби зі злочинністю, зміцненні законності і правопорядку;
- з метою дальшого вдосконалення правової бази боротьби зі
злочинністю та діяльності відповідних органів розробити проекти
концепцій формування та функціонування системи досудового
слідства, судово-правової реформи, реформування і розвитку
право-охоронних органів, підготовки юридичних кадрів;
2. Заходи по боротьби з організованою злочинністю у сфері економіки:
всебічно проаналізувати причини поглиблення тінізації економіки та умови які цьому сприяють. За результатами визначити та забезпечити проведення узгоджених дій відповідних правоохоронних органів;
за матеріалами перевірок та аналізу кримінальних справ вивчити питання та внести пропозиції Кабінету Міністрів України:
щодо посилення відповідальності посадових осіб, дії чи бездіяльність яких створюють передумови для зростання кримінального впливу на економіку та посилення соціальної напруженості у державі;
удосконалення правового регулювання банківської діяльності та порядку кредитування, захисту фінансово-кредитної та банківської системи, фондового ринку та ринку цінних паперів від проникнення кримінального капіталу, шахрайства, відмивання „брудних" грошей, іншого впливу організованої злочинності;
розроблення механізму участі право-охоронних органів у контролі за діяльністю суб'єктів у сфері зовнішньо-економічних відносин, передбачивши, зокрема, можливості проведення правової та економічної оцінки умов контрактів, у тому числі стосовно дотримання цін світового рівня;
удосконалення організаційних і правових засад боротьби з контрабандою;
запровадити чітку систему перевірок додержання валютного законодавства державними підприємствами та комерційними структурами, що здійснюють експортно-імпортні операції;
здійснити заходи щодо забезпечення своєчасної повної сплати податків суб'єктами господарювання всіх форм власності;
здійснити комплекс заходів:
щодо запобігання корисливим посяганням на товарно-матеріальні цінності в аграрному секторі економіки;
виявленню зловживань у процесі приватизації об'єктів державної та комунальної власності, житла і землі та запобігання їм;
контролю за інвестиціями, у тому числі тими, що пов'язані зі створенням за кордоном суб'єктів господарської діяльності за участю українського капіталу та використанням за межами України об'єктів, які є власністю держави;
запобігання злочинам у сфері діяльності страхових, інвестиційних, пенсійних фондів, що залучають заощадження громадян;*
узагальнити факти фальшування грошей, у тому числі іноземної
валюти, фінансових документів, цінних паперів, акцизних марок,
сертифікатів, дані про канали їх надходження з-за кордону,
розробити заходи щодо своєчасного припинення таких проявів;
3. Заходи у сфері боротьби з корупцією:
- здійснити перевірки додержання вимог статей Закону України „Про боротьбу з корупцією";
- проаналізувати внесені органами дізнання та попереднього слідства подання щодо усунень причин і умов, які сприяли вчиненню корупційних діянь, інформації про втручання посадових осіб у хід розслідування і судового розгляду кримінальних справ та узагальнити практику застосування закону України „Про боротьбу з корупцією";
- запропонувати Верховному Суду України провести вивчення та узагальнення практики щодо застосування законодавства про боротьбу з корупцією та дати роз'яснення цього питання;
- внести зміни і доповнення до Законів України „Про державну службу", „Про боротьбу з корупцією", „Про статус народного депутата України в яких передбачити:
межі участі суб'єктів застосування закону в реалізації їх корпоративних прав;
випадки незастосування депутатського і суддівського імунітету за злочини пов'язані з корупцією;
механізм повідомлення, реєстрації та розгляду фактів корупційних діянь;
конкретизацію відповідальності керівників органів виконавчої влади
