більшості країн не передбачає притягнення до кримінальної відповідальності за добровільне зайняття проституцією, а лише за втягнення чи примушування до заняття нею, на відміну від Кримінального кодексу України, ч.І ст.ЗОЗ якого передбачає покарання у вигляді штрафу чи позбавлення волі, за систематичне зайнятгя проституцією [22, с.73].
Ми вважаємо, що дана думка є хибною, і тому спробуємо її спростувати. Серед вчених, як і серед пересічних громадян нашої держави існують зовсім різні погляди на питання юридичної відповідальності за зайняття проституцією. Одні вважають, що за неї повинно передбачатись жорстке покарання, інші - допускають офіційне існування проституції лише за наявності__сздюрого_ контролю, бо повії і так отримують громадський осуд. [50, с.6]. Безумовно, можна вести суперечки щодо правильності певної позиції, але, чи істотним є те, що продаж свого тіла задля статевих зносин з метою здобуття засобів для існування завжди буде актом аморальним та небезпечним? Чи можна безпідставно засуджувати людей, що займаються такою діяльністю проституція? Здебільшого вони стають жертвами порушення принципів справедливості, деформації ціннісних орієнтацій та й самої держави, яка опосередковано сприяє розвитку проституції і не достатньо активна у вихованні у своїх громадян почуття високої моральності, внутрішньої культури поведінки, яка є запорукою здоров'я особи, основою для запобігання цілого ряду небезпечних хвороб.
Явище проституції зародилося ще у Древній Греції , Єгипті та Римі, де воно асоціювалось із збезчещенням та продажністю, проте, на міжнародному рівні боротьба із секс-індустрією почалася лише у XIX ст.. Так, у 1898 році у Лондоні відбулась міжнародна конференція по боротьбі з торгівлею жінками з метою розпусти., У 1949 році Генеральна Асамблея ООН прийняла (Україна є учасницею цієї Конвенції з 1955 року). Але, як відомо, комуністична ідеологія відкидала будь-який натяк на наявність проституції у Радянському Союзі, і тому в умовах тоталітарного режиму вона була загнана у підпілля. Почали говорити про__відсутність проституції, наркоманії і тому подібних патологій у радянському суспільстві, протягом декількох десятиріч тема проституції вважалась забороненою, j_ лише після того, як моральні метастази цього соціального явища глибоко проникли в життя суспільства, засоби масової інформації забили тривогу. І, як зазначає, Б.Свиридов, поки сперечались про те, є у нас проституція чи немає, у суспільстві виникла ціла індустрія секс-бізнесу [51, с.16]. Існуючі закони проти такої діяльності нечіткі або неадекватні, вони частіше карають жертв ,__а__не __ злочинців. Так, наприклад, чому норми Кримінального кодексу України не поширюються на партнерів повій? Справа в тому, що чоловіки не несуть юридичної відповідальності за експлуатацію_повій_ з метою одержання сексуальних послуг. Отже, виходить, що відбувається приховане пригноблення жінок з боку чоловіків у цій сфері.
Такі фахівці, як Дяченко А. П., Ігнатов А. Н., Карсуля С. Н., зазначають, що з проституцією необхідно боротись в основному економічними методами, а посилену кримінальну відповідальність передбачати лише для осіб які займаються примушуванням чи втягненням у зайняття проституцією [42, с.233] і тому необхідно декриміналізувати відповідальність за добровільне зайняття проституцією [10, с.7]. На нашу думку, дане твердження є вірним, оскільки декриміналізація не означає, що повії взагалі не нестимуть відповідальність. По-друге, такі особи будуть нести відповідальність за шкоду, яку вони завдаватимуть іншим особам, зокрема, за зараження вірусом імунодефіциту чи іншою невиліковною хворобою.
У світі склалися різні правові підходи до вирішення цієї проблеми. Так, в Сполучених Штатах Америки це заняття нелегальне у всіх штатах, окрім Невади. Проте ризик заразитися венеричними захворювашями або СНІДом, я.к правило, невисокий, внаслідок загальної масової пропаганди здорового способу життя. Слід сказати, що в США існує безліч організацій, що борються за права повій і надають їм психологічну, медичну і навіть матеріальну допомогу, якщо вони позбавляються робота. З другого боку, майже всі види проституції переслідуються законом, під дію якого потрапляють не тільки путани, але і їх клієнти, а також ті, хто сприяє акту проституції. Проте, не дивлячись на кримінальну відповідальність, розміри проституції нітрохи не зменшуються -доходи від цього виду тіньового бізнесу в США продовжують рости.
В Голландії в 1998 році проституція була повністю легалізована, представники цієї професії навіть мають свою профспілку. Податки з даного виду діяльності поступають в державну казну, реально поповнюючи її. Схожа_ ситуація склалася у Франції,; де з 1946 року за пропозицією французької комуністичної партії проституція також узаконена. Але поява повій на вулицях
не дозволяється, і жорстоко переслідується сутенерство. Тільки в Парижі офіційно зареєстровано близько 50 000 «жриць любові»,Г61. сі5]. Проте навіть у_Франції існують відділи поліції, по боротьбі з проституцією. В основному, виявляється і присікається організація мережі, в якій діють сутенери. Таким_ чином, на початку 1997 року вдалося виявити дії мафії, що залучала до проституції громадян Росії.
Цікавим, у даному випадку, є приклад Іспанії, які нещодавно визнала простшуцію законним видом економічної діяльності, і це не перший випадок, коли іспанська Феміда практично узаконює проституцію. У минулому році суддя з Барселони: визнав право повії на сплату внесків до системи державного соціального страхування, відзначивши, що жінка займається «працею на благо суспільства» [23, с.6]. При цьому, в обох випадках іспанські судді посилались на рішення Європейського суду, яке було прийняте у 2001 році, де проституція визначається законним видом економічної діяльності. А відповідно до рішень Конституційного суду України, який визнав рішення Європейського суду формою права, дане рішення є обов'язковим і для України і тому, виходить, що вона
