У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


повинна легалізувати проституцію.

Відомо, що проституція має в Україні всі умови для подальшого процвітання, не залежно від вжитих з боку держави заходів, бо є складною проблемою, вирішити яку лише кримінально-правовими заходами неможливо, і тому міжнародна спільнота намагається боротись з нею іншими методами. Так, у Франції власників будинків розпусти зобов'язано платити податки чим, фактично, визначається легальність цього бізнесу. У ФРН Бундестаг нещодавно прийняв спеціальний закон, за яким проституція - якщо нею займатись добровільно - не переслідується у кримінальному порядку [15, с.6]. Крім того, на нашу думку, надзвичайно пЈ0Јресивною і необхідною для запровадження в_ Україні нормою є те, що повії; розпочинаючи свою діяльність, повинні укласти з роботодавцем трудову угоду, яка буде містити не тільки основні умови праці, але буде їх страхувати від будь-якого свавілля з боку «господаря».

Тому, ми вважаємо, що проституцію необхідно легалізувати і регулювати її шляхом реєстрації та обов'язкових періодичних медичних оглядів повій, обов'язковому (під страхом примусу) лікуванню венеричних хвороб, оподаткуванню тощо. Пропонуємо також створити, як експеримент, в окремих містах відповідні заклади (в яких законно займаються проституцією), які були б підконтрольні органам охорони здоров'я. Адже відомим факт, що на сьогодні, повії уникають медичних обстежень, працюючи навіть під час вагітності виходять на роботу з хронічними захворюваннями, пояснюючи це необхідністю заробити гроші, годувати сім'ю, неможливістю оплатити послуги медичних закладів та нечемним, а іноді й брутальним, ставленням до них з боку медиків [25, сі2]. А загалом, легалізація проституції повинна допомогти вийти з тіні, і_ тоді сама проституція перестане бути забороненим плодом.

Висновки. Практика і теорія доводить, що таке явище як проституція хоча і буде надалі визнаватись негативним і розпусним з боку певних осіб чи організацій (зокрема церкви), але Україна, як і усі держави Європейського Союзу, повинна декриміналізувати добровільне зайняття проституцією. Адже фактично забезпечивши повіям захист з боку держави можна зробити проституцію менш небезпечною для суспільства, бо її криміналізація сприяє посиленню експлуатації самих повій, оскільки дає можливість шантажу жінки, причому як з боку сутенерів, так і клієнтів. Тому ч.І ст.ЗОЗ КК України створює несприятливі умови для підвищення загрози посягання на гідність, здоров'я а можливо і на життя жінки, яка займається проституцією. Отож, практика та теорія доводить, що проституцію неможливо знищити, тому треба навчитись жити поряд з нею... Потрібно терпіти менше зло, щоб не допустити більшого... Щодо контрабанди, то основними її предметами на сьогоднішній день є здебільшого підакцизні товари - спирт, сигарети, тобто те, що дозволяє достатньо швидко одержати дуже високий прибуток. Оскільки технічне виробництво спирту дуже дешеве, а в будь-якій державі ціни на спиртні напої значно вищі за витрати на їх виробництво, алкоголь є основним предметом економічної контрабанди.

За інформацією Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва (далі скорочено Держпідприємництво), станом на 15 листопада ZOOS року налічувалось аж -100

різноманітних органів, що тим чи іншим шляхом мали право здійснювати контроль суб'єктів господарювання!

Чому така фантастична кількість органів контролю (далі — ОК)? Звідки таке бажання контролювати?

ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА

Причини діяльності такої кількості ОК в Україні надзвичайно прості:

1. Наявність у Державному бюджеті України рядка Надходження від . штрафів та фінансових санкцій, яким тільки на цей рік передбачено, що Уми - громадяни України ВСІ ГУРТОМ ПЛАНОВАНО ПОРУШИМО ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО і за це маємо сплатити аж

гривень штрафів!

2. ЗО % зібраних таким чином коштів органи контролю мають право залишати у своєму розпорядженні!

З чого випливає - кожен орган державного управління, що бажає по-ліпшити добробут своїх співробітників, повинен бодай би що-небудь контролювати і обов'язково ШТРАФУВАТИ, бо тільки від цих надхо-джень ЗО % залишається в розпорядженні цього ОК. Дивно, що бажаю-чих поласувати за чужий рахунок знайшлося лише 100, а не 300, адже у 1998 році в Україні існувало близько 300 органів, що здійснювали певні
функції державного управління!

Звичайно, далеко не всі 100 органів контролю регулярно перевіряли саме підприємців, але і таких органів у 1998 році налічувалось 53. Саме в цьому році - 23 липня вийшов Указ Президента України «Про деякі захо-ди з дерегулювання підприємницької діяльності» № 817798, який частко-во впорядкував діяльність різноманітних органів контролюй За статис-тичними даними, оприлюдненими у пресі, кількість перевірок субєктів підприємницької діяльності (далі за текстом -.СПД) тільки Vs 1998 році скоротилась v 4 рази! Поменшало і самих бажаючих* контролювати. Як-що у 1998 році СПД реально перевіряли 53 органи ?контролю/то у році лише 32. На жаль, у подальшому кількість цих органів знову почала зростати і у 2004 ропі становить 39.

_Ось перелік міністерств, відомств та інших інституцій; що мають пра-во перевіряти суб'єкти господарювання всіх форм власності:

ДОСВІД КОНТРОЛЮ

I. Міністерство аграрної політики.
2. Міністерство фінансів.

Міністерство статистики. Міністерство внутрішніх справ. Міністерство екології та природних ресурсів. Міністерство охорони здоров'я. Міністерство промислової політики. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики. Державний комітет земельних ресурсів.

10. Державний комітет з питань охорони державного кордону.

II. Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

Державна податкова адміністрація (ДПА). Головне контрольно-ревізійне управління Мінфіну. 14. Пенсійний фонд. Державна митна служба. Антимонопольний комітет. Прокуратура. Служба безпеки України (СБУ). Національний банк України (НБУ). Державна служба фінансового моніторингу. Державне казначейство. Державна інспекція з контролю за цінами. Державна комісія по цінним паперам. Служба експортного контролю. Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики. Органи санітарно-епідеміологічного контролю (СЕС). Органи ветеринарного контролю. Органи екологічного контролю. Органи нагляду за охороною праці. Органи-пожежного нагляду. Органи державної служби карантину рослин. Державна інспекція по контролю якості лікарських рослин. Національна
Сторінки: 1 2 3 4 5