зараз зацікавлений в легалізації своїх доходів законними способами. Якщо держава за допомогою зміни діючих норм і законів проведе амністію відносно тих засобів, які були виведені з-під оподаткування, українська економіка одержить значні інвестиції. Всі розуміють, що з економічної кризи без інвестицій не вийти. А криза, у свою чергу, найбільш гостро виявляється в інвестиційній сфері: об'єм капіталовкладень скорочується швидше, ніж виробництво, протягом всього ходу соціально-економічних перетворень. В 1995 році, при спаді промисловості на 4-5%, капіталовкладення зі всіх джерел фінансування зменшилися на 17%, в порівнянні з 1994 роком, і склали всього біля третини від рівня інвестицій в 1991 році. Держава стоїть перед вибором, або піти на експропріацію тіньового капіталу і одержати крихти, оскільки прихований він з великими обережностями, або оголосити цьому капіталу амністію і на вигідних для нього умовах стимулювати його вкладення в українську економіку [24, с.39-40].
Висновки. Механізм функціонування тіньової економіки, як ми вже зазначали, можна розділити на два великі класи. Це основний і допоміжний механізми.
Перший (основний) припускає наявність об'єкту, що експлуатується, і який служить як основне джерело збагачення (наприклад, держава або велике підприємство).
Що стосується складових частин тіньової економіки, зміст яких може динамічно змінюватися, то вони є тією категорією, котра створює різноманітні джерела доходів як «неформального», так і «підпільного» секторів тіньової економіки, яка вимальовує технологію і момент виникнення явища «тіньова економіка».
3. Причини виникнення тінізації єкономіки
Причини тіньової економіки різні для всіх регіонів світу, проте, комплекс причин існування тіньового бізнесу при ринку буде більш різноманітним, особливо, якщо мати на увазі галузі ринкової економіки, що не встояли в жорстких умовах.
Найпоширенішими причинами виникнення даного явища є:
Високий рівень оподаткування. Офіційно частка всіх податкових надходжень в Україні була в 1993-1995 рр. на рівні ЗО 33% ВВП. Це майже стільки ж, скільки і в США але набагато менше у порівняти, наприклад, з скандинавськими країнами (в Швеції - 61%) [45, с.43].
Існують різні оцінки частки вилучення у підприємстві прибутку: від 60 до 80-90%. Як відомо, податкове вилучення понад 50% прибутку позбавляє підприємство стимулів до активної виробничої діяльності [19, с.50].
Економічна нестабільність, кризовий стан економіки. Відхід економіки в «тінь» є наслідком загального ста ту економіки. При катастрофічному стані офіційної економіки робота в її тіньовому секторі може мати безліч переваг.
З другого боку, кризовий стан економіки змушує підприємців шукати привабливіші шляхи для своєї діяльності. Одним з них і є тіньовий сектор.
Незахищеність прав власності. Незахищеність прав власності породжує у підприємців психологію тимчасового виконавця. Відповідна господарська поведінка виходить з того, що якщо права власності можуть бути рано чи пізно порушені й існуюче законодавство та правозастосовча практика зовсім не гарантують їх надійний захист, треба використовувати наявні можливості по максимуму. Якщо можна уникнути сплати податків, максимізувати всіма способами свій прибуток, то це треба робити [58].
Несприятливий соціальний аспект. Безробіття, потік біженців, невиплати заробітної плати та інше є прекрасним «живильним середовищем» для тіньової економіки. Люди, що втратили роботу або яе одержували досить довгий час заробітну плату, погоджуються на всі умови нелегальної, тіньової зайнятості: відносини з роботодавцем часом ґрунтуються тільки на усній домовленості, ніякі лікарняні і відпускні не оплачуються, звільнення можливе без жодних соціальних гарантій і тим більше без попередження тощо.
Для роботодавців такі відносини більш ніж вигідні: працівники виявляються вельми зацікавленими в тому, щоб тіньовий бізнес «господаря» залишався таким; роботодавці володіють неконтрольованою владою над найманими працівниками; прямі фінансові вигоди полягають вже в тому, що ніяких податків на фундацію оплати праці платити не треба тощо.
Політична нестабільність. Цей чинник також, як і «незахищеність прав власності», стимулює і розвиває психологію тимчасового виконавця. Оскільки невідомо, що буде завтра, всі засоби прийнятні для примноження капіталу. Важливо відзначити, що якщо в періоди політичної нестабільності тіньова економіка розвивається дуже динамічно, то офіційна, навпаки, завмирає. Причому її об'єм зменшується не тільки за рахунок «затінювання», але і унаслідок елементарного згортання діяльності «до кращих часів» [60, с.47].
Залежно від розвитку ринкових відносин, стану економіки в цілому причин існування тіньової економіки буде більше або менше, ступінь впливу різних із них змінюватиметься. Також на розвиток тіньової економіки впливають економічна свобода, деформація морально етичних вимог, що граничить зі вседозволеністю.
Об'єм тіньової економіки істотно відрізняється в міждержавному відношенні.
Так, до 1997 року Держкомстат Росії оцінював об'єм тіньового сектора економіки країни в 20-23% ВВП. Експерти ж говорили про 45-50% ВВП. МВС Росії давало оцінку 35-42% ВВП. З останньою оцінкою погоджувалися експерти гарвардського інституту проблем міжнародного розвитку і «Чейз Манхеттен Бенк». У будь-якому випадку всі ці цифри значно перевершують рівень 1990-1991гг. - 10-11% ВВП [27, с.45].
Вважається, що в 1994 році частка неконтрольованої грошової маси в Україні складала 24,7 %, а на цей час, за даними Інституту Росії НАН України, обсяг валової продукції та доданої вартості, створеної в тіньовій економіці, складає в Україні понад 50 % ВВП.
Якщо порівнювати показник по Україні з аналогічними показниками в ряді інших країн, то з'ясовується: він значно вище, ніж в найрозвиненіших країнах, але нижче, ніж у ряді латиноамериканських країн, що розвиваються.
За оцінками Контрольної групи по боротьбі з легалізацією незаконно отриманих грошових коштів (Великобританія), частка тіньової економіки в Німеччині складає 9% ВВП, в СІЛА - 10% ВВП, в Італії, Греції, Іспанії - 25% ВВП. В самій же Великобританії цей показник оцінюється на рівні 7% ВВП [33, с.23].
Що стосується