Вступ

В умовах ринкової економіки виникає необхідність в вивченні суспільних явищ і процесів; розуміння їх суті, специфіки та законів розвитку. Статистика дає можливість різнобічне охарактеризувати розвиток економіки, визначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажаних тенденцій. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення масових суспільних явищ, закономірності формування і розвитку їх. Кількісна сторона суспільних явищ-це їх розміри , але також це є і співвідношення цих розмірів. Вивчаючи кількісну сторону явищ, статистика відображає її в своїх показниках. Але також слід зазначити, що кількісна сторона суспільних явищ також нерозривністю пов’язана з якісним їх змістом.

Інша особливість предмета пов’язана з масовістю суспільних явищ. Для масового явища характерна участь у ньому певної множини елементів, основні властивості яких схожі. Розглядаючи суспільні явища, як масові і спираючись на облік усієї сукупності фактів, що відносяться до цих явищ, статистика за допомогою чисел показує ступінь їх розвитку, напрям і швидкість змін, тісноту зв’язку і взаємозалежності. Все це дає підставу твердити, що статистика один із засобів пізнання суспільного життя.

Статистика – це багатогалузева наука, яка складається з окремих галузей: економічна статистика, соціальна статистика, статистика промисловості та інші.

Об’єктом вивчення статистики промисловості виступають економічні явища та процеси, які складають умови промислового виробництва і його результат. Особливу увагу статистика промисловості приділяє вивченню економічної ефективності в любій промисловій галузі. Вивчення явищ їх взаємозв’язку призводить до необхідності економіко-статистичного аналізу на всіх ступенях-від цехів промисловості підприємств до промисловості в цілому.

Як всяка наука статистика промисловості основана на діалектичному методі пізнання, а як наука статистика вона має свої специфічні прийоми і методи дослідження. До них відносяться : масове спостереження метод групування, зведення, метод середніх величин, метод кореляції, метод відносних величин, балансовий, індексний метод.

Статистика промисловості тісно пов’язана з іншими економічними науками.

Економіка промисловості визначає принципи організацій виробництва, управління промисловістю її розміщення, суть спеціалізації, кооперування в промисловості. На базі економіки промисловості статистика промисловості обґрунтовує і розробляє систему показників, з допомогою яких вимірює рівні і динаміку явищ і процесів, виявляє закономірності і взаємозв’язки. Розвиток статистики промисловості обумовлений. Таким чином; розвитком економіки промисловості, але в той же час і економіка не може розвиватися без статистики, не маючи конкретних даних, які характеризують стан і розвиток промисловості.

Статистика промисловості має тісний зв’язок з бухгалтерським обліком в промисловості. Багато статистичних показників основані на даних бухгалтерського обліку, а це потребує, щоб звіт статистично організований. Дані статистики промисловості необхідні не тільки для побудови балансу народного господарства, але й для визначення таких важливих показників, як валовий національний продукт, національний дохід. Статистика промисловості як наука обгрунтовує систему показників, які забезпечують на практиці можливість правильного і найбільш повного використання умов промислового виробництва і його результатів. І прийому аналізу промислової діяльності.

Основні завдання і організація статистики України відображені в законі України ”Про державну статистику”, згідно якого статистичну роботу в Україні здійснює міністерство статистики і його органи на місцях. Міністерство статистики відповідальне за ведення обліку і статистики за єдиною методикою на основі централізованого керівництва всією статистичною роботою. Не менш важливим завданням є контроль за станом обліку, звітності та достовірності даних.

В умовах переходу до ринкової економіки потрібно, щоб зібрані первинні статистичні дані, зведення, збірники використовувались для їх аналізу і підготовки оглядів стану суспільних явищ всіма ланками органів державної статистики, а також для проведення наукових досліджень органи державної статистики повинні використовувати статистичну інформацію, методи її аналізу та комп’ютерну техніку для своєчасної оцінки. контролю. розрахунків та прогнозування зміни рівнів мікро та макроекономічних чинників господарсько-фінансової діяльності. Для створення надійної інформаційної бази для розробки національних технічних та економічних програм, покращення умов функціонування структур ринкової економіки. Виробничої та підприємницької діяльності; для передання стану ділової активності в економіці при формуванні цін, оплати праці, дивідендів, податкової, кредитної та соціальної політики; планування інвестиційної діяльності, підрахунків рівня її розвитку та моделювання результатів альтернативних проектів і ділових рішень.

Це дозволить більш ефективно використовувати статистичну інформацію і методи її аналізу для поглибленої характеристики економічних процесів, відповідно підвищує роль статистики в системі управління.

Розділ 1. Аналіз рядів розподілу

Визначити середній розмір нарахованої заробітної плати працівникам.

Визначити моду, медіану

Розмах варіації

Середнє лінійне відхилення

Дисперсію

Середнє квадратичне відхилення

Коефіцієнт варіації

Визначити асиметрію і ексцес

Здійснити вирівнювання заданого ряду розподілу за нормальною кривою . За допомогою критеріїв узгодження оцінити ступінь розходження емпіричного і теоретичного розподілів.

Для побудови і аналізу ряду розподілу ( дані форми №1-ПВ місячна та за грудень будь-якого року), слід використати вихідні дані , які подані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Дані для побудови ряду розподілу

Нарахована зарплати в розмірі

| Чисельність працівників, які повністю відпрацювали місяць

Від до

Від до

Від до

Від до

1.1 Середній розмір заробітної плати обчислюють за допомогою формули середньої арифметичної зваженої:

(1.1)

де х - індивідуальні значення варіюючої ознаки (варіанти);

f - частота.

1.2 Мода – це варіанта, що найчастіше повторяється в ряді розподілу. В інтервальному ряді модальним є інтервал, який має найбільшу частоту, а мода визначається за формулою

, (1.2)

де – нижня межа модального інтервалу; - ширина інтервалу; - частота модального інтервалу; - частота попереднього відносно модального інтервалу; - частота наступного відносно модального інтервалу.

Медіана – варіанта, що ділить ранжирований ряд на дві рівні за чисельністю частини.

В інтервальному ряді розподілу медіанний інтервал розраховується, використовуючи кумулятивні частоти, а конкретне значення медіани обчислюється за формулою:

, (1.3)

де -