Виростання форм можна визначити вплив на швидкість обертання всіх товарів по аптеці в цілому або на швидкість обертання окремих товарних груп зміни середовища товарних запасів, а також суми реалізації тобто товарообігу. Оба ці фактори можуть впливати на обертаємість в однаковому або в різних направленнях нейтралізації або взаїмно перекрити дії одне одного. Але існує загальне правило; швидкість товарообертання находиться в прямій залежності від розміру товарних запасів і зворотно пропорційній залежності від величини товарообігу. Збільшення товару прискорює обертання. А збільшення товарного запасу в порівнянні з нормою сповільнює її. Вплив має і з-іій фактор зміна структур товарообігу. Збільшення в товарному залишку групи медикаментів сповільнює обертання товарів. Доцільно аналізувати товарообертання не тільки в цілому, але і покращення товару групам.

Планування товарних запасів.

ПТЗ в сумі проводять виходячи із затвердженого норматива товарного запасу в днях і запланованого товарообігу на рік і квартал.

Наприклад: було затверджено для аптеки плановий норматив товарних запасів в днях не 90 днів а 88. Товар в оптових цінах в 90 тисяч гривень (в біжучому році був 80 тисяч гривень) тобто середньоденний обіг складає 90 тисяч гривень : 360 днів = 250 гривень звідси норматив товару заалишається в сумі буде дорівнювати 88 днів х 250 гривень : 22 тисяч гривень тобто в порівнянні з біжучим роком товарні запаси в планованому році зростуть на дві тисячі гривень (22 тисячі – 20 тисячі).

В зв’язку з том що об’єм товарообігу в аптеці значно відрізняється по кварталу прийнято і норматив товарних запасів планованих по кварталу.

1 В: коли норма обертання товару в днях для всіх кварталів залишається не змінною тобто дорівнює середньорічній, а товарообіг в кожному кварталі різний. Товарний запас в сумі кожного кварталу в даному випадку визначається по формулі:

З1 = Т1 / 90 х Д.

де З1 – товарний запас в сумі на квартал

Т1 – плановий товарообіг кварталу

Д – норматив товарних запасів в днях, розрахованих на рік.

2 В: Заключається в тому що розрахунок нормативу товарного запасу по кварталах проводять виходячи із однакової на протязі року планової суми товарних запасів. В даному випадку буде змінюватися по кварталам не сума товарного запасу, а норматив товарних запасів в днях. Розрахунок ведуть по такій формулі:

Д1 = Зс.р. / Од1;

де: Д1 – норматив товарних запасів в днях

Зс.р. – загальний норматив товарного запасу в сумі.

Од1 – середньоденний обіг аптеки в І кварталі.

Середньоденний обіг по кожному кварталу визначають шляхом ділення запланованого на цей квартальний товарообіг на кількість днів 90 днів.

З В. Розрахунків застосовують виходячи із приросту товарних запасів на плануємий рік, так в нашому прикладі товарні запаси в запланованому році збільшують на дві тисячі гривень (22 тисячі – 20 тисяч) тобто на кожний квартал приходиться 500 гривень (2000 : 4 = 500 гривень).

Якщо ми припустимо що середньоквартальний залишок в кварталі складає 22 тисячі 500 гривень то до нього додають 500 гривень і знаходять плановий нормативний товарний запас на квартал, який буде дорівнювати 23 тисячі.

Далі знаходять середньоденний обіг в кварталі який наприклад складає 250 гривень звідси норматив товарних запасів в днях в квартал

23 тисячі гривень / 250 гривень = 92 дні.

Аналогічні розрахунки проводять для кожного кварталу, використовують дані про плановий товарообіг кварталу, середньоденному обігу і планових залишків товару з врахуванням середній далі збільшують.

Аптеки повинні змагатися скорочення часу обертання товару. Таке скорочення сприяє більш швидкому р-ку економіки зниження витрат обігу, підвищення рентабельності, а також зменшує потребу аптек в обігових засобах . Однак черезмірне зменшення товарних засобів погано сказується на забезпечення населення і ЛПЗ медичними товарами і порушення виконання плану товарообігу. Збільшення товарних запасів понад норму негативно впливає на фінансовий стан аптеки викликає затоварювання тобто заморожуються обігові засоби.

Нормування запасів грошових засобів.

Обігові засоби в грошовій формі існують в аптеці короткочасно в зв’язку з чим і нормування їх відбувається значно простіше. Загальний нормативних засобів, грошових засобів визначається сумуванням норми засобів грошей в касі і середньої суми грошових засобів, які знаходяться на шляху для здачі виторгу і обробки його в банку. Ліміт наявності грошей в касі встановлюється для кожної аптеки банком з врахуванням термінів здачі і порядку інкасації виторгу. Суми ці дуже не значні і необхідні для того щоб забезпечити видачу здачі покупцям після здачі виторгу в банк. Час перебування виторгу в шляху як правило включає в себе пересилку по пошті (якщо аптека пересилає виторг в банк) або передає через інкасатора, а такоє обробку виторгу, який поступив в банк для зарахування її на розрахунок або спеціальний судний рахунок аптеки в середньому для міських аптек цей час дорівнює 1-2 дні, для сільських 3-4 дні. Вказаний час і є плановим нормативом запасів грошових засобів в днях. Норматив грошових засобів в сумі визначається звичайно множенням запланованого одноденного обігу аптеки по продажним цінам на заявлений плановий норматив грошових засобів в днях.

Нормування інших матеріальних цінностей (активів).

Оптимальний плановий запас торгу встановлюється для аптек в розмірі 3-3,5% запланованого нормативу товарного запасу в сумі.

Плановий запас допоміжних матеріалів, встановлюється в розмірі 2-2,5% від нормативу товарного запасу.

Плановий норматив запасу палива визначається виходячи із об’єму кубатури, споруди, яка отоплюється.

Плановий норматив запасу ЛРС визначається з врахуванням запланованого об’єму і номенклатури сировини яка має бути заготовлена, обрахованої по заготівельній вартості.

Плановий норматив