По-друге. В сільському господарстві Івано-Франківщини майже з хронологічнопо точністю з періодом початку реформування спостерігається стійка, скажемо навіть, невідпорна тенденція зниження урожайності основних сільськогосподарських культур, (див. табл. J)
Особливо катастрофічним є зниження урожайності технічних культур. Так, наприклад, у 20(Я році в області збиралося 172,8 ц з 1 га цих культур; у порівнянні з 1990 роком її величина зменшилась майже вдвічі. За аналогічний період суттєво знизилась й урожайність зернових культур - з
Таблиця 3.
Урожайність основних сільськогосподарських культур в Івано-Франківській області |
Роки
1990 |
1995 |
1999 |
2000 |
200Ј |
200Ц
В цілому по сільському
господарстві:
зернові культури |
34,6 |
30,1 |
19,7 |
21,8 |
23,3 |
26,3
технічні культури |
329,1 |
264,3 |
238,2 |
232,9 |
231,3 |
172,8
плодоягідні культури |
44,2 |
78,9 |
15,8 |
28,3 |
44,6 |
37,9
картопля |
148,7 |
87,0 |
117,8 |
135,6 |
101,7 |
126,5
овочі |
136,4 |
118,0 |
130,3 |
124,1 |
138,3 |
136,1
В тому числі:
а) в особистих підсобних
господарствах населення:
34,5 |
29,9 |
24,0 |
25,5 |
31,2 |
32,1
- |
288,4 |
383,9 |
232,0 |
268,7 |
190,8
52,1 |
90,8 |
20,2 |
32,4 |
56,5 |
45,0
148,6 |
87,1 |
118,2 |
135,9 |
101,9 |
126,8
116,1 |
128,6 |
122,1 |
137,1 |
133,4
б) в сільськогосподарських
підприємствах:
30,2 |
17,8 |
19,0 |
16,7 |
19,8
262,6 |
201,3 |
233,7 |
197,6 |
136,8
10,6 |
13,2 |
2,2 |
14,8 |
3,6 |
11,2
149,3 |
85,3 |
82,0 |
105,1 |
80,0 |
83,9
140,8 |
130,8 |
169,9 |
169,7 |
237,1
34,6 ц до 26,3 з 1 га. В той же час при вирощуванні картоплі, треба сказати, вказана тенденція не спостерігається; її обсяги тримаються на одному рівні. Як і овочів. І ще одне. Відмічена тенденція суттєвого зниження урожайності основних сільськогосподарських культур в області пояснюється, головним чином, типовістю її для сільськогосподарських підприємств. Так наприклад, урожайність зернових культур на підприємствах цього виду за вказаний вище період знизилась взагалі з 34,6 р до 19,8 з 1 га, технічних - з 329,1 до 136,8 р з 1 га, тобто фактично в 2,4 рази.
Таким чином, якщо у випадку змін структури сівозмін їх можна віднести, в основному, на рахунок недостатньої розробки власне економічного механізму реформування сільського господарства, то в
другому присутні вже й елементи технічної сторони. Хоча справа тут набагато складніша. Як відомо, на урожайність основних сільськогосподарських культур впливають такі чинники. По-перше, якість насіння, його сорт. По-друге, обсяги внесення мінеральних добрив. І, по-третє, технологія вирощування і збору вражаю. Вже з переліку цих чинників бачимо, що в особистих підсобних господарствах населення, як правило, відносно невеликих, фактично відсутні технічні (і не тільки технічні) передумови підвищення урожайності сільськогосподарських культур. В цьому їх основна проблема. І не тільки їх, а, в принципі, всього нашого сільського господарства на сучасному етапі розвитку.