Короткий етимологічний словник економічних понять
Короткий етимологічний словник економічних понять
акціонйр – запозичено з французької мови через посередництво російської; фр. actionnaire “акціонер” утворено від action “дія, акція”, що зводиться до лат. action, -фnis “дія”, пов’язана з дієсловом ago “дію”; значення фінансового терміна фр. action набуло завдяки зближенню з словом actif “актив, готівка”.
бкція – запозичено з голландської або німецької мови через посередництво російської й польської; нім. Бktie “акція (цінний папір)” походить від гол. actie, яке в цьому значенні утворилося від лат. actio, -фnis як юридичного терміна із значенням “скарга, претензія скаржника, право на участь”, що розвинулося з основного значення “дія”.
бнржа “у капіталістичних країнах – установа для укладання торговельних угод; торгова площа; місце найму робочої сили; (заст.) стоянка візників”, очевидно, запозичення з німецької мови; н. Bцrse “біржа” походить від фр. bourse “гаманець”; біржа”, в якому зберігається слат. bursa (byrsa) “гаманець”, що зводиться до гр. вэсуб “шкіра4 шкіряна сумка”.
бюджйт; – запозичення з французької мови; фр. budget походить від англ. budget “мішок скарбника”, яке зводиться до фр. ст. bougette “малий мішок”, похідного від лат. bulga “кошіль, шкіряний мішок”.
вйксель – пізнє запозичення з німецької мови, очевидно, через російське й польське посередництво; н. Wйchsel “вексель, обмін” утворилося за допомогою суфікса -sla- від тієї самої основи, що й нвн. weichen “ухилятися, поступатися місцем”, спорідненої з лат. vicзs “зміна, взаємність”.
гривня “мідна монета в три або дві з половиною копійки; золота і срібна монета”, гривна “металева прикраса на шию; гривна “грошова одиниця у вигляді злитка срібла; металева прикраса на шиї, нашийна прикраса” – первісне значення “намисто” доповнилось в окремих мовах значенням “грошова одиниця” внаслідок звичаю робити намисто з монет.
дефіцит – через російську і далі через французьку чи італійську мова (фр. dйficit, “дефіцит, нестача”, іт. dйficit “тс.”) запозичено з латинської; лат. dзficit “не вистачає, бракує” є формою 3 ос.одн. дієслова dзficere “не вистачати, бракувати”.
дивідйнд – інтернаціональний фінансовий термін (англ. dіvidend, фр. dividende, н. Dividйnde та ін.); походить від лат. dоvidendum “те, що підлягає розподілу”, пов’язаного з дієсловом dоvindere “розподіляти”.
дулар – запозичення з англійської мови; англ. dollar “долар, грошова одиниця США і деяких інших країн” походить від нім. Taller, що є результатом скорочення назви Joachimstaler “йоахімстальська (монета)”, похідної від назви міста Joachimsthal.
дотбція – запозичення в західноєвропейських мов; фр. dotation “дар, внесок”, нім. Dotatiуn “дар, визначені комусь прибутки” походять від слат. dфtвre “давати, дарувати”, пов’язаного з укр. дбти.
еконьмія [оконьмія, яконьмія], економ, [окьньм Г, окьмбн Г, Ж, окьмьн Г, Ж, яконьм], економнст, еконуміка, економізація, економнзм, еконумка, еконьмша, економнчний, еконьмний, еконьмити, економізувбтися, еконьмничати,ст. економія (XVII ст.), икономна (1627); - запозичення з латинської мови; лат. oeconomia “правильне господарство” походить від гр. пЯнпнмйб “керування домашнім господарством”, утвореного з основи іменника п