дані порівнюються з плановими і попередніми періодами. Розраховуються проценти відхилення від плану, темпи росту і приросту за аналізований період, абсолютне значення 1% приросту. Можливі 2 варіанта методики аналізу реалізації продукції:
1) Якщо виручка від реалізації продукції розраховується по відвантаженню ТП, то баланс ТП буде мати наступний вид:
2) Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати так:
де ГПн, ГПк - відповідно залишки ГП на початок і кінець періоду,
ТП - вартість випуску товарної продукції,
РП - обсяг реалізації продукції за звітний період,
ОТн, ОТк - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду, неоплачені покупцями.
Таблиця 12 - Баланс продукції.№
п/ п | Показники | 2000 рік | 1999 рік факт тис. грн. | Факт в %
План тис. грн. | Факт тис. грн. | До плану | До минулого року
1 | Залишки готової продукції на складі і товарів відвантажених на початок періоду | 390 | 380 | 332,9 | 97,4 | 114,1
2 | Випуск продукції по плану за аналізований період | 5672,4 | 5810,0 | 5197,1 | 102,5 | 111,8
3 | Залишки готової продукції на складі і товарів відвантажених на кінець періоду | 400 | 390,0 | 380 | 97,5 | 102,6
4 | Продукція назначена до реалізації (строчки 1+2+3) | 5662,4 | 5800,0 | 5150 | 102,4 | 112,6
5 | Обсяг реалізації по плану | 5662,4 | 5800,0 | 5150 | 102,4 | 112,6
Таблиця 13 – Оцінка виконання плану по реалізації продукції.
№
п/ п | Показники | По плану за звітний рік, тис. грн. | Факт за звітний 2000 рік, тис. грн. | Факт за минулий 1999 рік, тис. грн. | Факт в %
До плану за звітний рік | До факту за минулий рік
1 | Обсяг реалізації в оптових цінах | 5662,4 | 5800,0 | 5150 | 102,4 | 112,6
2 | Обсяг виробництва в оптових цінах | 5672,4 | 5810,0 | 5197,1 | 102,4 | 11,8
3 | Зміна залишків нереалізованої продукції (стр.2 - стр.1) | +10 | +10 | +47,1 | - | 21,2
2 АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво та збут. Планування собівартості продукції є складовою частиною планування діяльності промислового підприємства і являє собою систему техніко-економічних розрахунків, що відображають величину поточних зобов'язань, які включаються в склад валової продукції, а також величину витрат, які склались протягом всього промислового циклу, які включаються в склад собівартості продукції. Метою планування собівартості продукції є економічно обґрунтоване визначення розміру витрат, необхідних в плановому періоді для виробництва і збуту кожного виду і всієї продукції підприємства, яка відповідає вимогам по якості. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, обчислювання фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
Дані обліку витрат використовуються для обліку і аналізу показників. У зв'язку з цим повинно бути повне співставлення планових та фактичних показників по складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання , методів розподілення витрат по плановим (звітним ) періодам.
Витрати операційної діяльності, які включаються в виробничу собівартість продукції (робіт та послуг) групуються по таким елементам:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
Це групування є єдиним для усієї промисловості. Групування витрат по елементам, тобто по їх економічному змісту, показує, які види витрат і в яких розмірах пов'язані з випуском даної кількості продукції, і дозволяє виявити ступінь участі в утворенні собівартості продукції. В промисловості така класифікація використовується для складання і розробки кошторису витрат в грошових одиницях на всю виробничу програму і складання звіту по загальній сумі витрат на виробництво продукції.
До елементу "матеріальні витрати" відносяться:
Сирець і матеріали, які закуповуються у сторонніх організацій, створюючи основу продукції;
Покупні матеріали, які використовуються в процесі виробництва продукції для забезпечення нормального технологічного процесу та упаковки продукції ( запасні частини для ремонту обладнання, затрати на знос, спецодяг, спецвзуття, лікувально-профілактичне харчування і т.і.).
Покупні комплектуючи вироби і напівфабрикати, які підлягають монтажу чи додатковій обробці на даному підприємстві;
Роботи та послуги виробничого характеру, виконані сторонніми підприємствами, які не відносяться до основного виду діяльності;
Витрати, пов'язані з використанням природного сирцю;
Придбані у сторонніх організацій будь-яке паливо, використане з технічною метою на вироблення всіх видів енергії, опалення, транспортні витрати;
Придбання енергії всіх видів, яка розходжується на технологічні, енергетичні та інші виробничі потреби підприємства;
Потреби внаслідок недостачі матеріальних цінностей в межах норм природного збитку.
Вартість матеріальних ресурсів формується виходячи з цін придбання на день оприбуткування без ПДВ, включаючи націнки і комісійні винагородження, витрати на транспортування, зберігання і доставку, виконані сторонніми організаціями.
Із витрат на матеріальні ресурси, які включаються в собівартість продукції, відраховується вартість зворотних відходів.
Зворотні відходи – це залишки сировини та матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворених в процесі виробництва продукції, що утратили повністю або частково споживні якості початкового ресурсу (хімічні або фізичні) і тому використані з підвищеними витратами або зовсім не використані по прямому призначенню. До них відносяться залишки матеріальних ресурсів, переданих в інші цехи, супроводжуюча продукція, отримана одночасно з основним прибутком в єдиному технологічному процесі.
До елементу "витрати на оплату праці" відносяться витрати на виплату основної і додаткової