До колишнього СРСР | | 1266 | 258 | 341 | 371 | 296 | 234 | 284

До решти країн світу | | 2421 | 468 | 684 | 688 | 581 | 405 | 671

Різне | 2561 | 2697 | 657 | 693 | 714 | 633 | 667 | 562

До колишнього СРСР | | 1302 | 326 | 352 | 342 | 282 | 233 | 230

До решти країн світу | | 1395 | 331 | 341 | 372 | 351 | 434 | 332

Рисунок 1 Експорт України товарів високого ступеня переробки.

$ млн.

пластмаси текстиль транспортні засоби

Отже, відновлення і подальше розширення присутності України на світових аграрних ринках потребує реформування сільського господарства, підвищення ефективності виробництва на основі зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції. Не останню роль має відіграти залучення іноземних інвестицій. Ці проблеми можна розглянути на прикладі цукрової промисловості, яка в 1998 році остаточно втратила колишні порівняльні переваги. За 5 місяців 1998 року експорт цукру та кондитерських виробів скоротився на 80% порівняно з відповідним періодом 1997 року. Причинами падіння експорту були низька ефективність вітчизняної цукрової індустрії, починаючи від низької врожайності цукрових буряків і закінчуючи слабким завантаженням потужностей цукрових заводів, та ситуація на світовому ринку, де ціни нині найнижчі за останніх 5 років. Очікувані високі врожаї цукрової тростини у Бразилії та збір цукрових буряків у ЄС означають подальше зниження цін на цукор.

Так, біржові ф'ючерси на цукор липня - серпня у Франції котувались у середині червня за ціною $242,5/тонну. Ціни на український цукор «поза конкуренцією» - собівартість виробництва бурякового цукру становить 700 грн /тонну.

Домовленості уряду нашої країни з МВФ у рамках програми розширеного фінансування передбачали розробку до жовтня 1998 року в співробітництві зі Світовим банком плану реформування цукрової галузі. Вже давно існують плани закриття частини українських цукрових заводів з метою ефективнішого завантаження решти.

Проте поки що цукрові заводи намагаються самостійно вийти з критичного стану шляхом створення замкнутого циклу, що включає вирощування цукрових буряків з метою зменшення собівартості цукру.

У 1997— 1998 роках експорт до країн ближнього зарубіжжя зменшився. Хоч Україні і вдалося компесувати це збільшенням поставок у далеке зарубіжжя, детальніший аналіз свідчить, що нема жодних змін у товарній структурі. Отже, і найменші несприятливі коливання в торговельних режимах можуть швидко вразити Україну, що свідчить про необхідність наполегливої модернізації експортної структури.

Таблиця 4

Обсяг зовнішньої торгівлі України з країнами колишнього СРСР

(за даними платіжного балансу, млн. дол., поточні ціни)

| Товари | Товари та послуги

| Експорт | Імпорт | Сальдо | Експорт | Імпорт | Сальдо

1994 | 7828 | 11416 | -3588 | 9450 | 11937 | -2487

1995 | 7743 | 11051 | -3308 | 9528 | 11630 | -2391

1996 | 8841 | 12913 | -4072 | 12349 | 13582 | -1233

1997 | 6841 | 11819 | -4978 | 10286 | 12786 | -2500

1998 | 1471 | 2107 | -636 | 2087 | 2408 | -321

1999 | 880 | 2242 | -1362 | 1469 | 2397 | -928

Для України особливо важливо проводити антдидемпінгову політику т.к. вона залежить від міжнародної економіки в сфері інвестицій. У країні спостерігається стала тенденція спаду валових інвестицій, хоча протягом 1997-1998 років вона дещо послабилася. Дефіцит внутрішніх інвестицій може бути компенсований за рахунок залучення іноземних інвестицій. Однак зростання прямих іноземних інвестицій у 1998 році послабилося порівняно з попереднім роком, коли воно становило 32%. Це спричинено труднощами, з якими зустрічаються іноземні інвестори в Україні, а саме з кількістю додаткових зборів, котрі вони змушені платити.

Незважаючи на те, що демпінг приносить країнам певну виго-ду, поліпшуючи її умови торгівлі, уряди вважають усі види демпінгу інозем-них виробників формами несумлінної конкуренції. Тому він заборонений як міжнародними правилами СОТ, так і національним законодавством ря-ду країн. Якщо факт демпінгу доведений, то країна вправі вводити торгові обмеження у вигляді антидемпінгових мит. Для законного введення анти-демпінгових мит необхідна наявність двох критеріїв: продаж товару за рубіж за ціною нижчою, ніж у країні походження, і нанесення матеріаль-них збитків галузі вітчизняної промисловості. До факторів, що негативно впливають на стан галузі вітчизняної промисловості відносяться:

- фактичне чи потенційне падіння виробництва, продажів, втрата части-ни ринку, прибутків, продуктивності, доходів від інвестицій чи вико-ристання потужностей;

- вплив на внутрішні ціни;

- фактичний чи потенційний вплив на грошові обіги, товарно-матері-альні запаси, зайнятість, заробітну плату, темпи зростання, здатність залучати капітал чи інвестиції.

У світі зростає кількість антидемпінгових розслідувань. У 2002 р. за даними СОТ їх було 240. Особливо активно використовують анти-демпінгові процедури країни, що лібералізували свій режим імпорту, оскільки використання антидемпінгових розслідувань є ефективним і за-конним інструментом захисту внутрішнього ринку.

Більше всього розслідувань розпочали в 2002р. країни Азіатського регіону — Індія (54), Таїланд (14). На третім місці — США й Австралія (по 13). Активно застосовує антидемпінгові заходи Європейська Комісія. Нею в 2002р. були впроваджені антидемпінгові мита в розмірі до 53,1% на імпорт сталевих труб з Чехії, Польщі, Таїланду, Туреччини, України.

Серед товарів по кількості антидемпінгових розслідувань у світі ліди-рує продукція сталеливарної промисловості (46 випадків чи 19,2%), хімічної промисловості (43 випадків чи 18%) і пластмаси (36 чи 15%).

В Україні від антидемпінгових розслідувань в основному страждають металурги