і хіміки. Зараз проти України ведеться понад 20 а?Ітидемпінго-вих і спеціальних розслідування в 13 країнах світу, у тому числі в Східній Європі (Чехія, Польща, Угорщина, Болгарія) — 9 розслідувань по хімічній і металопродукції, у Росії — 7 розслідувань по металопрокату, кондитерським виробам, м'ясу, шпалері; у Мексиці — 1 розслідування по ферросилікомарганщо, у США — 1 розслідування по нітрату алюмінію, у Перу — 1 розслідування по металопродукції, у Китаї — 1 розслідування по холоднокатаному прокату, в Індії — 1 розслідування по валках для про-катних станів, у Туреччині — 1 розслідування по склу. Обсяг поставлено-го під сумнів експорту -- більш 500 млн. дол. Зонами ризику нових розслідувань є Росія, Східна Європа (Польща, Угорщина, Болгарія, Чехія, Словаччина, Румунія), Швденно-Східна Азія (Китай, Тайвань, Таїланд, Південна Корея). Усього за різними оцінками, з 1992 по 2002 рік ук-раїнські виробники утратили від торгових обмежень понад 2 млрд. дол.
Антидемпінгові розслідування стали головною причиною відходу на-ших експортерів з ринків США і ЄС на ринки Азії. Підставами для прове-дення антидемпінгових розслідувань проти вітчизняних виробників екс-перти вважають низьку ціну на українську продукцію, непогодженість по-стачань, роботу українських підприємств через безліч посередників, що приводить до мимовільного захоплення занадто великої частки того чи іншого ринку (щоб потрапити під розслідування, як вважають західні ек-сперти, досить зайняти значно менш 10% ринку США чи ЄС, а українські експерти визначають цю частку чужого ринку в 1-3%).
В Україні антидемпінгові розслідування, що закінчилися відповідни-ми санкціями, проводилися у відношенні імпорту електричних лампочок з Росії, Білорусії, Польщі, Угорщини (імпорт збільшився з 24% до 228%), імпорту плит, аркушів, плівок, пластинок з поліуретану з ЄС, країн Балтії, Росії, Білорусії, Норвегії, Польщі, Туреччини, Чехії, Угорщини (темпи росту імпорту перевищили 165%); імпорту хутра і полотнини з Білорусії, Литви, Латвії, Китаю, Польщі, США, Росії, Угорщини (темпи зростання імпорту досягли 258%, при цьому темпи зростання імпорту штучного ху-тра — 1333%). Термін застосування цих заходів закінчився в 2003 р. У да-ний час розглядаються справи щодо імпорту магнезіальних вогнетривів з Росії, Словаччини, Німеччині і лакофарбовій продукції з Росії, лимонної кислоти з Китаю (окремі партії ввозилися по 216 дол. за 1 т, а на ук-раїнському ринку продавалися по 800-840 дол.).
Світові тенденції розвитку застосування антидемпінгового регулю-вання зводяться до наступного:
- відбувається визначення правил «гри» в антидемпінговому законо-давстві шляхом створення багатосторонніх консультацій і організацій, як наприклад, СОТ;
- у довгостроковому плані кількість розслідувань буде зростати, однак це призведе до того, що більшість трансакцій буде проводитися ТНК, трансферні ціни яких важко контролювати. До того ж дочірні підприємства ТНК контролюють значну частину ринку, що зменшує шанси на визначення внутрішніми виробниками своєї позиції і на можливість оскаржитися в адміністративний орган, що починає анти-демпінгові розслідування;
- процеси глобалізації й інтернаціоналізації ведуть до більш ефективно-го міжнародного поділу праці, оскільки неможливо постійно застосо-вувати антидемпінгові санкції урядами окремих країн. Такі дії будуть істотно погіршувати двосторонні політичні відносини;
- поява нових інформаційних продуктів, частка яких у ВВП країн зрос-тає, обумовлює неможливість застосування до них антидемпінгового регулювання, оскільки ці продукти не підлягають ціновому порівнян-ню на внутрішньому і зовнішньому ринках через їхню нестандартність і неуніфікованість.
ВИСНОВКИ
Таким чином демпінг – це експорт товарів за цінами нижче собівартості, чи принаймні за ціною нижчою ніж на внутрішньому ринку.
Здійсненню демпінгу сприяють: розходження в попиті на товар у різних країнах, наявність певних передумов, що дозволяють виробнику встановлювати і диктувати ціни, торгові бар’єри та високі транспортні витрати.
Країна може використовувати демпінг, якщо з будь-яких причин має дуже низькі витрати виробництва, чи може використовувати дешеві ресурси чи дешеву робочу силу. Так світова спільнота звинувачує у постійному демпінгу Україну у зв’язку з низькими експортними цінам на метал. Для того, щоб встати на високий світовий рівень Україні треба орієнтуватися не на демпінговий продаж, який може існувати тому, що ціни на метал складаються не прозоро, а на ефективність виробництва.
ЛІТЕРАТУРА
1. Авдокушин Э. Международные эономические отношения. -Г., 1996.
2. Ананьев М. А. "Невидимьй экспорт" и международные отношения. — Г.: Междунар. отношения, 1971.
3. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М, Прохоров. — Г.: БСЗ, 1998.
4. Бураковський И. Теория международной торговли. — К.: Основы, 2000.
5. Герчшова Й. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — Г.: ЮНИТИ, 1999.
6. Дахно 1.1. Международное экономическое право. — К.: МАУП, 2000.
7. Дахно И. И. Международное частное право. — К.: МАУП, 2001.
8. Дахно И. И., Бовтрук Ю. А. Международная экономика. - - К.: МАУП, 2002.
9. Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право. Словарь-справочник. — Г.: ИНФРА-М, 1997.
10. Экономический словарь-справочник. — К.: Регата, 1995.
11. История экономических ученый (современньш этап): Учебник / Под общ. ред. А. Г. Худокормова. — Г.: ИНФРА-М, 1998.
12 Кирєев А, П. Международная зкономика: Учеб. пособие для ву-зов: В 2 ч. — Г.: Междунар. отношения, 2000.
13. Лозовскийл. Ш., Райзберг Б. А., Ратновский А. А. Универсальный бизнес-словарь. — Г.: ИНФРА-М, 1997.
14. Международньїе зкономические отношения / Под ред. В. Рнбал-кина. — Г., 1997.
15. Мировая экономика / Под ред. В. К. Ломакина. — Г.: АНКИЛ, 1998.
16. Мировая экономика: Учебник / Под ред. А. С. Булатова. — Г., 1999.
17. Овчинников Г. П. Международная экономика: Учеб. пособие. -2-е изд., испр. и доп. — Спб.: Издательство Михайлова В. А., 1999.
18.