Санкцій до порушників, що діє валютного законодавства України, застосовуються Національним банком України і по його визначенню - підлеглими йому установами. Оскарження дій по накладенню стягнень виробляється в судовому порядку.

Суми стягнених штрафів направляються в державний бюджет України [41,87-89].

2 ОСОБЛИВОСТІ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ

2.1 Основи банківських операцій

Базисом, на якому продовжує будуватися міжнародна банківська справа, є те, що банки з однієї країни підтримують поточні операційні рахунки (депозити до запитання) у банках інших країн для обслуговування потреб (як клієнтських, так і власних) обох банків. Коли фонди чи дебетуються кредитуються на такий рахунок, при цьому гроші, як говорять, "рухаються" з однієї країни в іншу.

Кореспондентські відносини — це договірні відносини між двома чи декількома кредитними установами про здійснення платежів і розрахунків одним з них з доручення і за рахунок іншого, а також про надання кредитів, наданні інвестиційних і інших послуг. Ці відносини можуть виникати між кредитними інститутами, що знаходяться як усередині країни, так і за се межами. У сучасних умовах кожен банк зв'язаний кореспондентськими узами не з одним, а з десятками, а іноді і тисячами банків.

Поточні рахунки в міжнародному департаменті вітчизняного комерційного банку можуть відкриватися іноземними урядами, комерційними банками і промислово-торговими фірмами з інших країн, а також індивідуальними клієнтами. Крім того, вітчизняні урядові агентства, комерційні банки, фірми, фізичні обличчя-резиденти, активно вовлеченные в міжнародний бізнес, підтримують поточні рахунки в міжнародних департаментах банків, оскільки їм потрібно здійснювати міжнародні валютні платежі й одержувати надходження від чи експорту інших операцій. Також вони зацікавлені в консультаціях банківських працівників, що мають великий досвід у проведенні міжнародних операцій. Такі рахунки є рахунками до запитання, по яких у деяких країнах не дозволяється платити відсотки. Однак у таких випадках депозитори можуть відкрити різного типу термінові депозити, що з визначеністю принесуть процентний доход, якщо, звичайно, метою відкриття рахунка є інвестиційне використання грошей.

Депозити до запитання (поточний операційний рахунок), підтримувані іноземним банком-кореспондентом у вітчизняному банку, у різних країнах можуть називатися по-різному. Наприклад, у США такі рахунки називають рахунками "Due to". В інших країнах їх називають рахунком "востро" (від лат. vostro — "ваш"), що підтримується іноземним банком у банку-резиденті в місцевій чи валюті у валюті третьої країни, чи навіть у національній валюті іноземного банку.

Крім того, часто такого типу рахунка визначають як кореспондентський рахунок "лоро" (від лат. loro — "їхній"). Його перше значення — це рахунок третього банку в банку-кореспонденті даної кредитної установи. Однак при всіх лінгвістичних і практичних відтінках термінів, що позначають цей тип кореспондентського рахунка, помітимо, що найчастіше комерційні банки правильно "маркірують" свою кореспонденцію (у тому числі користаючись більш однозначними термінами, такими, як "ваш" рахунок, "наш" рахунок, "їх" рахунок), а отже, не відбувається істотних затримок перекладів з цієї причини.

З відкриттям рахунка "лоро" можна зафіксувати початок кореспондентських міжбанківських відносин. Ведучі комерційні банки з індустріально розвитих країн підтримують лоро-счета, що належать банкам з усього світу. У першу чергу подібні рахунки відкривають великі і середні комерційні банки з країн, що розвиваються, а також регіональні банки з розвитих країн, тому що велика частина світової торгівлі і фінансів деноминируется в доларах США, євро, японських ієнах і інших сильних валютах; а вони, як правило, не мають міжнародної філіальної мережі. У той же час великі банки з міжнародних грошових центрів здійснюють платежі й інші операції кореспондентського типу через свої закордонні філії і дочірні банки, що значно (по мірках терміновості операцій на грошовому і форексном ринках) прискорює платежі і надходження, підвищуючи їхню надійність.

Також помітимо, що великі регіональні комерційні банки з розвитих країн рідше встановлюють прямі кореспондентські відносини з закордонними банками, тому що воліють здійснювати міжнародні операції, спираючи на кореспондентські рахунки, що відкриваються ними у вітчизняних найбільших банках з міжнародних грошових центрів. Так, наприклад, швидше за все, надійде великий регіональний банк (з активами в 10—20 млрд. діл.) з чи Сент-Луїса Миннеаполиса.

Дані про комерційні банки України представлені в таблиці 2.1, де показані дані в кількісному співвідношенні банків України в період з 1992 по 2002 р. Таблиця показує, що за формою власності переважають АТ, банки з 100% іноземним капіталом на 2002 р. — 7, хоча на 1998, 1999 р. 9,8 банків, відповідно [11,396].

Таблиця 2.1 - Комерційні банки України

Банки | 11992 | 11993 | 11994 | 11995 | 11996 | 11997 | 11998 | 11999 | 22000 | 2001 | 2002

В банків по реєстрі, з них: | 133 | 211 | 228 | 230 | 229 | 227 | 214 | 203 | 195 | 189 | 182

Державні | - | - | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2

Акціонерні товариства | - | - | 159 | 169 | 177 | 184 | 178 | 173 | 1697 | 162 | 153

Товариства з обмеженою відповідальністю | - | - | 67 | 59 | 50 | 41 | 34 | 28 | 26 | 25 | 26

В банків з іноземним капіталом | - | - | 12 | 12 | 14 | 22 | 28 | 30 | 31 | 28 | 20

у т.ч. З 100% іноземним капіталом | - |