оцінка раціональності фактично проведених операцій чи залучення розміщення засобів в одній валюті в порівнянні з альтернативними варіантами залучення, що існували, чи розміщення тих же засобів в іншій валюті;

оцінка прибутковості і ризику (ефективності) проведених конверсійних операцій і її порівняння з прибутковістю і ризиком (ефективністю) альтернативних банківських операцій.

Почнемо розгляд питань ретроспективної порівняльної оцінки раціональності залучення (розміщення) засобів у різних валютах.

Так якщо, коли банку були потрібні гривні, він відмовився від можливого залучення засобів у гривнях під 70 % річних і залучив у депозит під 16 % річні долари США, що тоді ж продав і виручені гривні використовував у розрахунках за своїми обов'язками. Потрібно визначити раціональність зробленого банком вибору варіанта залучення засобів, якщо півроку назад валютний курс складав 5,3 грн. за 1 дол. США, а в даний час він дорівнює 5,5 грн. за 1 дол. США.

Для відповіді на поставлене питання досить визначити критичне значення валютного курсу, при якому обидва варіанти залучення коштів є еквівалентними. Воно дорівнює 6.625 грн. за 1 дол. США

5,3 ( (1+0,70/2)/(1+0,16/2) = 6,625

Оскільки до кінця терміну депозиту установився курс, що не перевищує зазначене значення, можна зробити висновок, що вибір банком варіанта залучення коштів був удалим, тому що при зазначеній динаміці валютного курсу залучення в доларах США стає більш вигідним, чим еквівалентне залучення в гривнях.

Якщо у вищенаведеному прикладі визначалася перевага залучення коштів з умовою одноразової сплати відсотків після закінчення терміну депозиту, то в наступному прикладі розглядаються схеми залучення кредитних ресурсів у різних валютах, оформлюваного облігаційною позикою з періодичною сплатою відсотків. У цьому випадку питання про доцільність випуску позики в тій чи іншій валюті зважується за результатами розрахунку і порівняння ефективних ставок залучення в різних валютах.

Банк здійснив 5-літню позику 21 млн. грн. під 40 % річних шляхом реалізації облігацій за ціною 85 % від номіналу. У той же час банк мав можливість запозичення еквівалентної суми в доларах США під 13 % річних шляхом реалізації облігацій за ціною 95 % від номіналу. У цьому випадку банк здійснив би продаж доларів США за грн, що потім використовував би по призначенню. В даний час, коли термін позики минув, потрібно визначити, який з варіантів залучення засобів був переважніше, якщо відомо, що протягом усіх 5 років гривня знецінювалася проти долара США щорічно на 32 %.

Варіант залучення засобів у доларах США:

При реалізації облігацій у доларах США банк одержав би долари США вартістю 21х0.95 млн. грн. Гривневий еквівалент основного боргу, однак, був би дорівнює 21 млн. грн., що, будучи скоректованими на падіння курсу гривні щодо долара США, склали б по прошествии 5 років 21х1.325 млн. грн. Тоді, якщо r1 - ефективна ставка залучення засобів у доларах США, те чиста приведена вартість (ЧПС) основного боргу дорівнює – 21 х 1.325

ЧПС = (1+ r1)5 (3.14)

Крім основного боргу, банк повинний був виплатити кредиторам відсотки по основному боргу, причому відсотки, на відміну від основного боргу, повинні були виплачуватися щорічно протягом усіх 5 років терміну отриманої позики.

З обліком сказаного, перелічена в гривні загальна сума відсотків склала б за 5 років

21 х 0.13 х 1.32t .

Отже, чиста приведена вартість процентної заборгованості дорівнює:

21 х 0.13 х 1.32t / (1+ r1)t

У результаті може бути складене рівняння:

21 0,95 = 21 1.325/ (1+ r1)5 + 210,131.32t / (1+ r1)t

якому еквівалентно наступне:

0,95 = 1.325 (1+ r1)5 + 0,13 1.32t / (1+ r1)t

Вирішивши рівняння відносно r1 , одержуємо:

r1 = 0.51104, чи 51.1 %.

Варіант залучення засобів у гривнях:

Оскільки позика здійснена в гривнях, коректування на зміну валютного курсу не виробляється. Фактично банком отримано в рахунок позики 21х0.85 млн. грн. Але відсотки банк виплачував кредиторам з розрахунку 21х0.40 млн. грн. у рік.

Якщо r2 - ефективна ставка залучення засобів у гривнях, то чиста приведена вартість основного боргу складає

21/ (1+ r2)5,

а чиста приведена вартість процентної заборгованості

210,40 / (1+ r2)t

На підставі вищевикладеного можна скласти рівняння:

21 0,85 = 21 / (1+ r2)5 + 210,40 / (1+ r2)t

якому еквівалентно наступне:

0,85 = 1/ (1+ r2)5 + 0,40 1 / (1+ r2)t

Вирішивши рівняння відносно r2, одержуємо:

r2 = 0.48436, чи 48.4 %.

Порівняння результатів розрахунків показує, що ефективна ставка залучення засобів у гривнях нижче, ніж ефективна ставка можливого, але не здійсненого залучення засобів у доларах США. Отже, вибір банком варіанта залучення засобів виявився вдалим: у заданих умовах позики і з урахуванням динаміки валютного курсу залучення засобів у доларах США було б більш витратним у порівнянні з еквівалентним залученням засобів у національній валюті.

Як випливає з отриманих рівнянь, значення ефективної ставки залучення не залежить від суми залучення і поточного курсу на момент його здійснення, а визначається винятково зміною валютного курсу, процентною ставкою залучення засобів і ціною реалізації облігації.

Аналіз впливу перерахованих вище факторів показує, що при заданих у нашому прикладі умовах затратность залучення засобів у доларах США залишалася б більшої в порівнянні з затратностью залучення засобів у гривнях і в тому випадку, якби облігації в доларах США реалізовувалися без дисконту, по номінальній вартості. При цьому значення r1 дорівнювало б 49.2 %. Затратность залучення засобів шляхом реалізації по номінальній вартості облігацій у доларах США була б еквівалентна затратности залучення засобів за допомогою позики