1 січня 1999 р. країни — учасниці ЭВС увели єдину валюту євро. Створено і діє Європейська система центральних банків (ЕСЦБ) на чолі з Європейським центральним банком. Нова валюта замінила ЕКЮ і вже зайняла переважне місце в міжбанківських розрахунках усередині Економічного і валютного союзу (“зоні євро”). Хоча національні валюти поки ще зберігали фізичне існування, вони утратили свою економічну самостійність і є відтепер лише недесятеричними номінаціями євро. Процес створення нової валюти був остаточно довершений через два роки, коли були введені в звертання банкноти і монети євро, а національні валюти цілком припинили своє існування.

Незважаючи на повну одноголосність по питанню необхідності введення євро, думки з приводу термінів здійснення цього проекту розходилися – і досить значно. Представники деяких країн вважали введення єдиної валюти передчасним і пропонували відстрочити цю дату ще на пари років. Однак вирішальну роль у цьому питанні зіграла позиція Німеччини – оскільки в основу євро лягла в першу чергу німецька марка, друга на той момент по значимості валюта після американського долара, у якій проводилися міжнародні платежі. Економічна ситуація усередині Німеччини, що ще не оправилася після азіатської кризи 1997 року і російської кризи 1998 року (традиційно німецька марка завжди була тісно зв'язана з Росією), на думку німецьких економістів, найбільше сприятливо відповідала задачам "підняття на той самий рівень" розвитку відразу декількох європейських країн, що, незважаючи на визначені подібні показники (відповідність Маастрихтским критеріям вступу в Євросоюз), знаходилися часом на досить різних рівнях економічного розвитку.

Політичний і економічний вплив ЭВС не обмежується рамками Європейського Союзу. У процесі підготовки до вступу в ЄС 11 країни-кандидатів Центральної і Східної Європи і Середземномор'я їхні валюти усе тісніше прив'язуються до євро. Відбувається консолідація позицій Західної Європи на валютних і фінансових ринках і в інших сферах. Сьогодні ціль ЄС полягає в тому, щоб зміцнити нову світову валюту, адекватну економічному потенціалу Союзу і не допустити «доларову експансію» світової економіки.[54,9-11]

Яке положення курсу долара сьогодні - чи вниз нагору? Які шанси в євро? Що чекає валютний ринок - спокійне переміщення акцій і чи валют сплески і пертурбації? Усі ці питання хвилюють діловий світ Європи, що будує свої прогнози і розрахунки, виходячи з підсумків минулого року і перших симптомів нинішнього періоду.

Судячи з тому, як почали 2006 рік дві ведучі конкуруючі валюти, долар рухається назад, а євро, стало бути, просувається вперед. У всякому разі, курс євро в перших числах січня 2006 уперше з жовтня 2005 року піднявся до показника в 1,2178 долара. Утім, долар відступив по усьому фронті - і по котируваннях з японською ієною, і по англійському фунті стерлінгів.

Найближчий прогноз на в середовищі банкірів і біржових фахівців такий: євро повинний зміцнюватися і далі, долар - втрачати у вазі. Але відбуватися це буде поступово, без стрибків. На користь такого розвитку подій у перетяганні каната двома валютами, що суперничають, говорить намір Федерального банку, що прослизнув у пресі, Сполучених Штатів призупинити процес нарощування процентної ставки по банківських вкладах у доларах.

На сьогодні така ставка складає 4,25 відсотки річних, тоді як по внесках у євро вкладникам набігає всего 2,25 відсотки.. Однак у Європі ходять завзяті, але офіційно не підтверджені слухи, що Європейський Центральний банк (ЕЦБ) має намір скоротити розрив шляхом поетапного протягом цього року збільшення відсоток по вкладах у загальноєвропейській валюті.

Проте ніхто не дає гарантій, що американці призупинять підйом дисконтної ставки і поставлять цей процес на гальмо. Як би те ні було, але факт у наявності: у першій декаді січня 2006 року у власників капіталів, що оперують ними на біржах і в кредитно-фінансових установах, намітилася тенденція до рятування від зелених, що прямо впливає на зниження курсу стосовно інших вільних валют.

У першій половині 2006 року в колах європейських банкірів і фінансистів висловлювалися неоднозначні судження щодо того, як поведуться ведучі світові валюти - долар і євро. Праві виявилися ті аналитики, що пророкували таку амплітуду коливань двох валют: у першому кварталі 2006 року 1 євро буде котируватися в межах від 1,18 до 1,21 долара. Так, власне кажучи, і вийшло, і маятник курсів розгойдувався саме за такою схемою.

Які ж прогнози на найближче майбутнє? Думка більшості фахівців у біржових справах зводиться, в основному, до того, що перетягання каната між доларом і євро буде продовжуватися зі змінним успіхом, однак без яких-небудь вражаючих змін. Коротше кажучи, очікується статус-кво.

Однак це не означає, що відповідні інстанції по нагляду за станом національних валют у Вашингтоні і Брюсселеві будуть байдуже дивитися на єдиноборство долара, що відбувається, і євро. Федеральний резервний банк США планує підняти процентну ставку по банківських вкладах у зелених з 4,75 до 5% річних. Європейський Центральний банк у свою чергу подає сигнали, що і його дисконтна ставка в євро незабаром може бути просунута до 3,75% річних. З цього випливає, що обидві сторони набудовані на те, щоб проводити політику на зміцнення своїх національних валют.

Але обстановка, розвиток подій на валютних біржах залежать не тільки від США і Європейського союзу, а стихія валютного ринку тільки здається некерованою. На