вантажного центра під Києвом (32).
Фармацевтичні товари можуть стати ще одним «коником» в американських постачаннях на український ринок. Загальна вартість продажів цих товару в 2006 р. перевищила на Україні 698 млн. доларів, причому імпорт дорівнював 403 млн., а американська частка в останньому - лише 3,2 %,.Перше місце серед іноземних постачальників належить Німеччини (18 %), друге - Індії (12 %).
Гарні можливості існують для корпорацій США в електроенергетиці. Недавно одна з них («Дьюк інжиніринг») побудувала перше українське сховище відпрацьованого на АЕС країни ядерного палива. На гроші Європейського банку реконструкції і розвитку (ЕБРР) проводяться масштабні (до 2007 р.) роботи в Чорнобилеві, у яких американці також мають намір участвовать. Усе гостріше стає для українців необхідність у модернізації, тепло електростанцій, міських систем центрального опалення. Тут очікується допомога міжнародних організацій, наприклад, Всесвітній банк, фінансує роботи з модернізації центрального опалення в Києві. Розширюються потреби в автоматизованих системах керування дизайні корпоративних мереж, у серверах. Крім промислових підприємств значний попит на комп'ютерне устаткування пред'являє сфера утворення, у якій розгортається кілька великих програм по модернізації.
Значні прибутки американці хочуть одержати від постачань на Україну сільськогосподарських хімічних товарів. Шкідливі комахи, грибки і бур'яни щорічно знищують більш 30 % українського врожаю. Відповідно до недавно проведених підрахунків, дефіцит пестицидів, гербіцидів і інсектицидів складає 35 тис. т, потрібно обробити полючи площею 19 млн. га. Загальна вартість продажів цих хімікатів на Україні оцінюється в 200~225 млн. доларів. У цілому ж національні потреби в сільськогосподарських добривах і засобах захисту рослин задовольняються за рахунок власного виробництва тільки на 20 %. Американські корпорації «Сианамид оверсиз корпорейшн», «Дау Иланко», «Дютон», «Эф-эм-си», «Монсанто» і «Каргилл» беруть участь у винятково гострій конкуренції на українському ринку названих товарів з фірмами Швейцарії («Новартис»), Німеччини («Агрево», «Байер» і БАСФ). Франції («Рон-Пуленк»), Великобританії («Зиника» і «Юниройал»), іспанськими і японськими фірмами. Найбільш конкурентноздатними американськими товарами даної групи на українському ринку вважаються засоби для боротьби з бур'янами, комахами і хворобами рослин (32).
Не скидають з рахунків американці і ринок автомобілів, їхніх частин, устаткування для автосервісу, незважаючи на те, що поки домінуючі позиції на ньому займають виробники з Росії (УАЗ, ГАЗ, ВАЗ), Південної Кореї («Дэу», КИА, «Хендай») і Німеччини («Фольксваген-Шкода», «Опель», «Мерседес»). Американські автомобілі збуваються поки двома дилерськими структурами, що діють на Україні, а також надходять з Росії і Західної Європи. У 2003 р. загальна кількість зареєстрованих у країні автомобілів дорівнювало приблизно 5,5 млн. 85 % з них були старше восьми років. У 2002 р. українці придбали автомобілів на 1 млрд. доларів, і американці розраховують на збільшення своєї частки на цьому ринку. Крім того, на ринку продається на 240 млн. доларів нових і старих частин.
Американські корпорації сподіваються, що їм удасться пробитися до українських споживачів будівельних матеріалів, що у даний час монополізовані німецькими, італійськими, скандинавськими, французькими й іспанськими експортерами. На думку експертів, найгірші перспективи очікують американців на українському ринку цементу, цегли, металевої покрівлі, руберойду й інших матеріалів, вироблених українськими підприємствами. Найбільші можливості, по оцінках, відкриваються в постачаннях лінолеуму, напольных килимових покрить, керамічної плитки для внутрішньої обробки, шпалери, теплоізоляційних матеріалів, фарби. Загальний потенціал американського експорту будівельних матеріалів на Україну офіційно оцінюється в 570-580 млн. доларів щорічно, а по останнім даним.
США поставляють будматеріалів на український ринок лише на 18 млн. доларів (3 % всього імпорту цих товарів у країну) (51).
Серйозна увага американського бізнесу залучає сектор туризму. У цьому секторі виробляється послуг на 4,2 млрд. доларів у рік, а в Автономній Республіці Крим доходи від туризму складають половину надходжень у її бюджет. Американські компанії мають гарні шанси на участь у розвитку готельної і курортної справи, зведенні тематичних парків і споруджень для занять спортом, екскурсійній справі, будівництві і реконструкції аеропортів і гаваней. Є можливості для збільшення потоку туристів з України в США (і Канаду) і навпаки.
З огляду на великомасштабні заходи Києва по доведенню стану навколишнього середовища до стандартів, прийнятих у Європі, американські виробники мають намір збільшити постачання на Україну машин і устаткування для утилізації відходів вуглевидобутку і підприємство з виробництва будівельних матеріалів. Очікується розширення постачань американської екологічної техніки для використання на теплоелектростанціях і нафтопереробних підприємствах. Мається попит на устаткування для відновлення ґрунту й обробки муніципальних стічних вод. Американці розраховують на серйозну участь у розвитку українського сектора утилізації і знищення відходів. Існуюче устаткування в даному секторі цілком застаріло і підлягає заміні .
Судячи з оцінок американських офіційних експертів, великі ділові перспективи очікують заокеанські товари і технології у виробництві алкогольних напоїв, особливо пива. Щорічне споживання пива, у тому числі імпортного, збільшується і досягає 12-15 літрів на душу. Зростає імпорт хмелячи й іншої сировини для виробництва пива. При цьому на Україні отсутствует власне виробництво машин і устаткування для великих пивоварних заводів і мікроброварень. Поки таке устаткування йде з Німеччини й інших західноєвропейських країн, але американська продукція цілком конкурентноздатна, і США можуть потіснити суперників на цьому ринку.
Багатообіцяючими здаються американським експертам перспективи в харчовій промисловості. Крім великого ринку продовольчих товарів у самій Україні ця галузь задовольняє потреби в них багатьох країн. У радянські часи нестатку СРСР у продовольстві на одну третину покривало українське виробництво. Зараз продовольчий ринок України захищений митними бар'єрами, і питома вага імпорту складає на ньому тільки 15