1. МІСЦЕ ТА РОЛЬ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

1.1. Загальна характеристика харчової промисловості України

Україна має добрі умови для розвитку багатьох галузей харчової промисловості.

Харчова промисловість як галузь індустріального виробництва почала формуватися на Україні на початку XIX ст. Провідною галуззю її стала цукрова. Концентрація цукробурякового виробництва на Україні в період розвитку капіталізму в Росії зумовила формування цукробурякових районів і велику насиченість їх цукровими заводами. На Україні в 1913 р. (в межах до 17 вересня 1939 р.) працювало 203 цукрових заводи, що становило 84% загальної їх кількості в Росії.

Другою важливою галуззю харчової промисловості на Україні в XIX і на початку XX ст. стала борошномельна-круп'яна. В цей період почали будувати великі на той час парові машини, які були більш продуктивні порівняно з вітряками і водяними машинами.

У південних губерніях України (в Криму, на Одещині й Херсонщині) ще на початку XIX ст. стали закладати великі виноградники, вирощувати фрукти, овочі, що створювало сировинну базу для розвитку виноробні та консервної промисловості. У 1913р. консервні заводи півдня України давали 90% фруктових та овочевих консервів, а частка консервного виробництва України становила 40% від загальноросійського випуску цих видів продукції.

Особливо швидкими темпами розвивались спиртова, горілчана, пивоварна, олійницька, кондитерська, тютюнова галузі. Підприємства були, як правило, невеликими, знаходились відповідно до профілю виробництва у сировинних районах або в містах.

М'ясна, хлібопекарна і молокопереробна (крім виробництва масла) промисловість були в зародковому стані. Соляна промисловість сформувалася в Донбасі, Криму та Закарпатті. Розміщення харчової промисловості визначали наявність сировини, дешевих робочих рук, палива, ринків збуту продукції тощо. В умовах капіталізму підприємства харчової промисловості виникали стихійно і розміщувались нерівномірно. Цукрове і спиртове виробництво зосереджувалося переважно на Правобережжі; парові млини, бойні, пивоварні заводи, кондитерські й тютюнові фабрики -у великих містах: Києві, Харкові, Одесі, Миколаєві, Херсоні, Львові, Полтаві, де були споживачі продукції цих підприємств; консервні заводи -у Сімферополі й Одесі - в районах виробництва сировини. У багатьох повітах і містах фабричної харчової промисловості не було зовсім.

У 1913 р. на Україні на харчову промисловість припадало 43,5% загального обсягу продукції великої промисловості. Найбільш технічно оснащені підприємства були в цукровій, борошномельній, олійножировій, спиртовій, пивоварній промисловості. Однак переважали дрібні напівкустарні підприємства, де використовувалася ручна праця.

Процес формування харчової промисловості і поліпшення її структури йшов у двох напрямах реконструкції старих галузей і створенні нових. На новій технічній основі створено м'ясну, маслоробно-сироварну, молочну, хлібопекарну, маргаринову, макаронну, ефіроолійну, рибоконсервну та рибну промисловість.

За кількістю зайнятих та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства у більшості країн світу. Її розміщення тісно пов’язане з сільським господарством та, меншою мірою, з промислом риби. Їй властива вельми складна структура: понад двадцять підгалузей, що виробляють як готову продукцію, так і напівфабрикати. Основними факторами її розміщення вважаються сировинний та споживчий. На сировину орієнтуються цукрова, плодоовочеконсервна, рибна, маслобійна, а на споживача – хлібопекарна, кондитерська, молочна та броварна підгалузі.

Для розміщення харчової промисловості характерною є спеціалізація за стадіями технологічного циклу, коли перші з них наближені до сировини, а подальші – до споживача. Прикладом може служити овочеконсервна галузь: виробництво пульпи з томатів безпосередньо у сільськогосподарському районі та виготовлення з неї пасти, соків у центрі споживання. У виноробстві: первинне та повторне; у тютюновій промисловості – ферментаційне та тютюнове виробництва тощо. У складі харчової промисловості – понад 20 галузей, найважливішими з яких є цукрова, м’ясна, млинарська, маслосироробна, виноробна, маслобійна, консервна, рибна, соєва.

Цукрова промисловість України розміщена переважно у лісостеповій зоні, у бурякосіючих районах. Цукрові заводи розміщені в 13 областях. Найбільша концентрація цукрової промисловості – у Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях. [8, c.139]

М’ясна промисловість забезпечує населення свіжим і мороженим м’ясом, ковбасними виробами та м’ясними напівфабрикатами. У структурі цих продуктів провідне місце займає свинина та яловичина; використовується також м’ясо птиці, баранина. Найбільші м’ясокомбінати розміщені у Києві, Дніпропетровську, Полтаві, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Вінниці, Черкасах. Великі птахокомбінати, орієнтовані на виробництво м’яса, розміщені поблизу найбільших міст України, а також у курортних зонах.

Молокопереробна промисловість включає маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі. В Україні є понад 500 підприємств молочної промисловості, у тому числі 10 виробляють високоякісні молочні консерви. Найбільші комбінати та заводи розміщені у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Кременчуці, Первомайську, Лубнах.

Масложирова промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та пов’язані з ними продукти. Розміщені підприємства цієї галузі поблизу сировинних районів. Діють масложиркомбінати у Дніпропетровську, Полтаві, Харкові, Одесі, Маріуполі, Запоріжжі, Кіровограді, Пологах.

Олійножирова промисловість – це переробка насіння соняшника, сої, ріпаку, льону з метою виробництва олії, маргарину, мила та інших похідних від насіння та олії продуктів: оліфи, соняшникового та соєвого борошна, харчового білку, мильної пасти, емульсолу, кулінарних жирів тощо. Найбільші підприємства галузі розміщені у Запоріжжі, Одесі, Вінниці, Чернівцях, Слов’янську, Ніжині, Дніпропетровську, Кіровограді, Харкові, Києві, Львові, Донецьку, Ужгороді.

Плодоовочеконсервна промисловість зосереджена у степовій та, частково, лісостеповій зонах. З розвитком та поглибленням районної спеціалізації сільського господарства ця галузь може набути базу для перетворення її на галузь експортного призначення. Сировина для овочеконсервної промисловості малотранспортабельна, тому переробка її здійснюється біля місць вирощування. Найбільші підприємства цієї галузі діють у Криму, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях. Є консервні та овочесушильні підприємства також у Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Закарпатській областях.

Млинарсько-круп’яна промисловість забезпечує населення борошном та крупами, а відходи