По спеціалізації птахопромислові підприємства поділяють на яєчні і м’ясні. Основними виробниками пташиного м’яса і яєць є птахофабрики. В Усіх природноекономічних зонах в структурі поголів’я птаства преобладають кури. На птахофабриках м’ясний спеціалізації, окрім бройлерів, вирощують індеек, качок і гусей.

Харчова промисловість — одна з провідних структуроформуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства України.

Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8 %, у загальному обсязі промислової продукції— 16,3, а продукції агропромислового комплексу — 33,5 %. Продовольчі товари становлять 68,1 % загального виробництва товарів народного споживання у відпускних цінах, 63 % загального обсягу роздрібного товарообороту та 61,5 % у структурі особистого споживання матеріальних благ населенням країни.

Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках. Уже 2000 року в світовому територіальному поділі праці щодо виробництва основних харчових продуктів у розрахунку на душу населення Україна посідала провідні місця: перше по виробництву на душу населення цукру, картоплі, яєць; друге -молока, овочевих та баштанних культур, четверте — зерна та риби; п'яте — по виробництву м'яса.

Останнім часом розвиток харчової промисловості в Україні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, спрацюванням знарядь праці, скороченням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі тощо [23, с. 5].

1.3. Експортні можливості окремих галузей харчової промисловості

З початку нового сезону-2006/07 Україна вже експортувала майже 237 тис. тонн соняшникової олії. У Міністерстві агрополітики України не сумніваються, що в нинішньому маркетинговому році Україна збереже позиції одного з світових лідерів з експорту соняшникової олії, а загальний обсяг продукту, що експортується в 2006/07 маркетинговому році, прогнозують на рівні 0,9-1 млн. тонн.

Зокрема, у жовтні експорт соняшникової олії становив 114 тис. тонн - на 1,1 тис. тонн більше, ніж у вересні, і на 7% вищий за показник жовтня 2005 року.

Українські експерти відзначають зростання цін на соняшникову олію на експортному ринку, пояснюючи основну причину цього збільшенням попиту з боку ЄС. [14, c.133]

У той же час, український експорт насіння олійних за звітний період був на порядок менше завдяки тарифній політиці. Так, за 2 місяці 2006/07 маркетингового року Україна експортувала 7,4 тис. тонн насіння соняшника, що, тим часом, у 6 разів перевищує аналогічний показник минулого сезону (2005/06 МР). Зокрема, у жовтні експорт соняшника становив 6,8 тис. тонн, з яких 5 тис. тонн було відвантажено в Нідерланди і 0,9 тис. тонн - в Німеччину.

Експорт української сої в жовтні становив 20 тис. тонн. Основні покупці цього українського продукту в жовтні - Туреччина (7,7 тис. тонн), Казахстан (6,5 тис. тонн) і Єгипет (5,5 тис. тонн).

Реагуючи на кон'юнктуру ринку і стимулюючи експорт готової продукції, Міністерство економіки України затвердило перелік мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види сільгоспсировини, які експортуються з України в грудні 2006 року.

Зокрема, на насіння соняшника мінімальну індикативну ціну порівняно з листопадом підвищено на 20 доларів за тонну - до 280 дол./т FOB/DAF.

Нагадаємо, в Україні намолочено близько 5,4 млн. т насіння соняшника, що на 11,9% більше, ніж у 2005 році. Значне збільшення виробництва соняшника експерти Мінекономіки пояснюють розширенням площі збирання на 5,4% при одночасному зростанні врожайності на 0,9 ц/га (до 14,7 ц/г). Сої врожаю-2006 зібрано на 690 тис. га. Отримано 845 тис. тонн соєвих бобів при середній врожайності 12,2 ц/га.

Частка харчової промисловості у ВВП залишається низькою, хоча має тенденцію до зростання. Так, частка сільського господарства у ВВП в 2000-2001 рр. складала 14%, у 2002 р. - 13%, у 2003 р. - 11%, а частка харчової промисловості відповідно 4-5,2; 5,5; 7%. В цілому, рівень рентабельності підприємств харчової промисловості протягом 2000-2003 рр. залишається досить низьким - 3,3% (дещо вищий у 2001 р. - 4%). У харчовій промисловості зайнято 2,1% працюючого населення, у сільському господарстві - 19,7%.

Обсяги виробництва продукції харчової промисловості в 2003 р. збільшилися на 20% у порівнянні з попереднім роком. Суттєвий приріст отримано в галузях переробки овочів і фруктів (39,3%), виробництві жирів (32,8%), м’ясній (26,1%) та тютюновій (18,3%) промисловості, виробництві напоїв (18%), молочній (13,6%) і кондитерській промисловості (11,9%). Зокрема, за звітний період збільшилися обсяги виробництва м’яса на 24,7%, ковбасних виробів - на 38,7%, сирів - на 32%, олії - на 37,4% і цукру-піску - на 54,4%.

У січні-липні 2004 р. приріст промислової продукції харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів проти аналогічного періоду попереднього року становив 14,2%, в тому числі харчової промисловості - 14,4%.

Водночас у січні-липні 2004 р. порівняно з аналогічним періодом 2003 р. збільшилися обсяги виробництва: м’ясних напівфабрикатів - у 4,4 рази, ковбасних виробів - на 32%, молочних консервів на 29%, сирів жирних - на 26%, олії рафінованої та маргаринових продуктів - на 24%, масла вершкового - 22%, кисломолочної продукції - на 5%, хлібобулочних виробів - на 2%. За цей період зменшилося виробництво м’ясних консервів на - 31%, риби солоної - на 20%, макаронних виробів - на 19%, м’яса - на