Рис. 1.5 Експорт насіння соняшнику

Рис. 1.6 Експорт соняшникової олії

Олія соняшникова. У 2001-2003 рр. експорт насіння соняшнику зазнав суттєвих змін. Після різкого скорочення експорту насіння соняшнику в 2002 р. відбулося його зростання у 2003 р., що обумовлено збільшенням пропозиції насіння соняшнику. За цей період експорт соняшникової олії мав позитивну тенденцію до зростання.

У 2003 р. прибутковість вирощування насіння соняшнику збільшилася під впливом основних чинників: зростання закупівельних цін на насіння соняшнику, збільшення світових цін на насіння та на олію, а також високої конкуренції між експортерами насіння соняшнику та олійно-екстракційними заводами. Збільшення пропозиції сировини (у 2003 р. виробництво насіння соняшнику складало 4,2 млн. тонн, що на 29,9% більше за попередній рік) та активізація експорту соняшникової олії обумовили збільшення виробництва соняшникової олії до 1265 тис. тонн, що на 40% більше за показник 2002 р. Експортери насіння соняшнику продовжували працювати в рамках дії експортного мита у розмірі 17%, що сприяє насиченості внутрішнього ринку сировиною. Протягом 2003 р. рівень індикативних цін на насіння соняшнику часто змінювався, і максимальний його рівень був 280 дол. США за 1 тонну в липні, а мінімальний - 220 дол. США за 1 тонну в жовтні [41, с. 20].

Основною проблемою на ринку соняшникової олії є застосування та розмір експортного мита на насіння соняшнику. Питання скасування експортного мита на насіння соняшнику чи зниження його рівня підіймалося протягом 2003 р. і продовжує нині. Особливо це важливо при переговорному процесі України щодо вступу до СОТ, принципи якої взагалі виключають будь-які обмеження експорту.

У 2003 р. (календарний рік) експорт насіння соняшнику та олії суттєво активізувався - експортовано соняшникової олії в 1,6 рази більше порівняно з відповідним періодом 2002 р., а насіння соняшнику - в 13 разів більше. Обсяги експорту соняшникової олії значно перевищили річні показники попередніх трьох років (2000-2002 рр.). Слід зазначити, що навіть за умови сплати експортного мита експорт був вигідним, чому сприяв розрив між світовими та внутрішніми цінами на насіння соняшнику протягом другої половини 2003 р.

У 2004 урожай був менше насіння соняшнику (скорочення посівних площ на 16% до попереднього року), а попит на нього з боку вітчизняних переробних підприємств збільшиться (через збільшення виробничих потужностей з переробки насіння соняшнику), що позначиться на підвищенні ціни на сировину, а також на зменшенні обсягів експорту насіння соняшнику порівняно з минулими роками. [7, c.288]

Слід зазначити, що нарощування виробничих потужностей олійно-жирових комбінатів не стимулює скорочення посівних площ під соняшником, що негативно впливає на якість земель, відбувається їхнє виснаження. Це також є однією з головних проблем на цьому ринку.

Молокопродукти та м’ясопродукти. Особливо гостро проблема ефективності виробництва, якості та безпечності продукції стосується продуктів тваринного походження - молокопродуктів і м’ясопродуктів. За період 2001-2003 рр. експорт м’яса та м’ясопродуктів мав тенденцію до зростання. У структурі експорту з України переважає яловичина, і 95% обсягів експорту припадає на Росію. У 2004 р. (1 півріччя) експорт м’ясопродуктів зменшився порівняно з аналогічним періодом 2003 р. На жаль, імпорт м’ясної продукції також за цей період збільшується за рахунок збільшення імпорту м’яса птиці. У 1 півріччі 2004 р. відбулося суттєве збільшення імпорту м’яса птиці - до 112 тис. тонн, що перевищує обсяг річного імпорту за минулий рік.

В останні роки дещо пожвавився експорт молочної продукції з України, насамперед, сирів твердих. У структурі імпорту найбільшу частку займають молочні продукти (переважно йогурти) та сири тверді.

Рис. 1.7 Експорт м’яса та м’ясопродуктів

Рис. 1.8 Імпорт м’яса та м’ясопродуктів

Рис. 1.9 Експорт молочної продукції

Рис. 1.10 Імпорт молочної продукції

В більшості для переробних підприємств молока та м’яса існують спільні проблеми, зокрема якості сировини, що в свою чергу, негативно впливає на виробництво молочної та м’ясної продукції та загострює проблему збуту продукції, особливо на експорт; технологічного оснащення молокозаводів і м’ясокомбінатів; недостатнього захисту споживачів молочної та м’ясної продукції від неякісної продукції (високого вмісту речовин, шкідливих для здоров’я людини).

2. АНАЛІВ УМОВ ТА ФАКТОРІВ ВИХОДУ НА ЗОВНІШНІЙ РИНОК УКРАЇНСЬКИЇ ВИРОБНИКІВ ОЛІЇ

2.1. Експортний потенціал виробників олії

Оліє-жирова галузь є традиційною для сільськогосподарського виробництва України і складовим елементом стратегії економічного розвитку держави.

Економічна сутність виокремлення оліє-жирової галузі в якості об’єкта управління полягає в тому, щоб орієнтувати її складові на узгоджену взаємодію з метою здійснення відтворювального циклу отримання продуктів виробництва і доведення їх до споживача.

Оліє-жирова галузь має особливості, які слід враховувати при організації функціонування системи управління. Економічний процес відтворення в ній тісно пов’язаний з природним. Діяльність галузевого органу управління зводиться до прогнозування стану погодних умов, що є некерованим фактором, і адаптації до несприятливих умов виробництва.

З переходом на ринкові важелі господарювання і виходом країни на світовий ринок необхідно не лише удосконалювати структуру державного управління, а й глибоко її реформувати.

Під системою державного управління галуззю розуміється сукупність державних, виконавчих і розпорядчих органів, кожен з яких у характерних для нього формах здійснює задачі і функції держави, взаємодіючи з іншими органами держави, а також із громадськими організаціями.

Держава безпосередньо може впливати на організацію кожної галузі, в тому числі і оліє-жирової, через застосування цілого ряду інструментів та засобів регулювання: систему прогнозів, програм, планів; цінову політику; податкову політику; державні закупки; законодавчу базу; через протекціонізм на внутрішньому ринку, пільги, кредити, дотації, інновації;