міжгалузевий баланс як інструмент обґрунтування галузевої структури економіки на перспективу;

балансові методи обґрунтування раціональних міжрегіональних зв'язків.

Баланси в економіці — важливий інструмент установлення зв'язків економічних перемінних. Вони представлені у виді чи таблиць рівнянь, що відбивають рівновагу двох чи більш частин економіки. Види балансів різноманітні: баланси виробничих ресурсів, баланси продукції по вартості і фізичному обсязі, фінансові баланси різних видів (держбюджет, доходи і витрати населення, підприємницької сфери, зовнішньоторговельний баланс, платіжний баланс і ін.).

Виходячи з класу розв'язуваних задач можна виділити наступні інструменти обґрунтування показників економічного розвитку: ма-кроструктурна, структурно-галузева, фінансово-вартісна модель економіки.

Макроструктурна модель економіки являє собою систему моделей суспільного відтворення, що описує взаємозв'язки найважливіших макроекономічних перемінних у процесі суспільного відтворення з боку динаміки фізичних обсягів. Вона відбиває і кругообіг продукції, і кругообіг виробничих ресурсів у народному господарстві, описує відтворювальний процес у виді послідовності таких його фаз, як виробництво, розподіл, обмін, споживання.

Структурно-галузева модель економіки. Побудова структурно-галузевої моделі переслідує рішення наступних аналітичних і прогнозних задач:

прогнозний розрахунок галузевої структури суспільного виробництва, що забезпечує заданий кінцевий попит всіх агентів відтворювальної діяльності;

оцінка наслідків впливу техніко-економічних показників на економічні величини;

розрахунок структурно-галузевих зрушень в економіці під впливом мінливого сукупного попиту;

оцінка наслідків впливу техніко-економічних параметрів МОБ на фінансові показники розвитку економіки країни.

По суті мова йде про побудову деякої подоби закритої моделі міжгалузевого балансу, коли показники кінцевого попиту обумовлені показниками факторних доходів і їхнього розподілу.

Фінансово-вартісна модель економіки покликана відповісти на питання досягнення фінансової збалансованості в економіці. Дана модель є основою вироблення економічної політики в області бюджету, оподатковування, цін, валютної і грошово-кредитної політики. При її побудові виходять з показників системи національного рахівництва як мінімально необхідної вихідної бази розрахунків.

Прикладом фінансово-вартісної моделі може служити французька модель «Фі-Фі» — модель фізичної і фінансової рівноваги.

5. Об'єкти, форми і засоби державного регулювання економіки

Об'єкти державного впливу на економіку — це ті умови, процеси і відносини в сфері суспільного відтворення, нормальне функціонування яких ринковий механізм забезпечує чи незадовільно не забезпечує взагалі. У якості таких можна виділити:*

загальногосподарські процеси, такі, як економічний цикл, грошовий обіг, зайнятість, інвестиції, НИОКР, ціни;*

розвиток великих секторів економіки, таких, як оборонна промисловість, сільське господарство, виробнича інфраструктура, банківська сфера;*

окремі великі корпорації, що мають важливе значення для економіки країни, залізничний транспорт і ін.;*

комплексний розвиток регіонів країни.

Форми державного регулювання економіки — бюджетно-податкове, грошово-кредитне, адміністративне регулювання.

Бюджетно-податкове регулювання припускає розробку, твердження і виконання бюджету держави. Грошово-кредитне регулювання включає дії держави по підтримці стабільності валюти, боротьбу з інфляцією. Адміністративне регулювання ринкової економіки здійснюється за допомогою таких мір, як примусове розукрупнення, ліцензування, квотування й ін.

Засоби державного регулювання економіки. З метою впливу на економічний розвиток країни державні органи можуть використовувати такі засоби, як:*

керування обмеженими виробничими ресурсами;*

податкове регулювання економіки;*

монетарні методи впливу на економічну систему. Кожна з цих груп засобів має свої особливості й у визначених обставинах може застосовуватися окремо. В умовах перехідного періоду державні органи об'єктивно змушені застосовувати весь набір цих засобів, не обмежуючи однією якою-небудь групою.

Інструменти державного регулювання економіки

Набір інструментів державного регулювання містить у собі наступні основні елементи: економічне прогнозування, програмування економічного розвитку, бюджетування, індикативне планування.

Економічне прогнозування — передбачення майбутнього стану економіки і сполучених з нею сфер. Економічний прогноз — вихідна основа для визначення цілей, вироблення стратегії і тактики соціально-економічного розвитку.

Програмування економічного розвитку - розробка і реалізація програм розвитку всієї чи економіки окремих її сфер (регіонів, багатогалузевих комплексів і т.д.). Програми економічного розвитку — основний інструмент прямого активного втручання держави в хід відтворювального процесу в умовах ринкових відносин.

Бюджетування економічного розвитку являє собою розробку і реалізацію державного бюджету країни як інструмента впливу держави на хід економічного розвитку. Державний бюджет являє собою основний документ реального керування економічним розвитком країни.

Індикативне планування являє собою складний процес, що включає розробку плану розвитку економіки країни, який має рекомендаційний характер, доведення до суб'єктів, що хазяюють, його показників, контроль за виконанням планових показників, стимулювання агентів виробництва проходженню у своїй діяльності позначкам індикативного плану. Індикативний план — основний документ для вироблення і проведення макроекономічної політики в рамках національної економіки.

Структура органів державної влади, відповідальних за економічний розвиток, включає: законодавчу владу, виконавчу владу, судову владу. Кожна з цих галузей влади виконує конституційно установлені функції.

Законодавча влада представлена Верховною Радою, що виробляє і приймає законодавчі акти, яки є основою механізму керування економікою.

Виконавча влада носить багаторівневий характер і містить у собі регіональний і муніципальний (місцевий) рівні. На регіональному рівні виконавча влада представлена Президентом країни й Урядом України. Задача Уряду в сфері регулювання економіки - створення умов для ефективного і безкризисного розвитку економіки на благо всіх громадян країни.

Судова влада покликана стежити за строгим дотриманням законів, прийнятих законодавчими органами влади.

До числа найважливіших органів, відповідальних за економічну ситуацію в країні і хід економічного розвитку, відносяться: Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Центральний банк України.

На Міністерство економіки покладена функція по розробці документів, що обґрунтовують економічний розвиток країни, таких, як прогноз, індикативний план (комплексна народногосподарська програма розвитку), цільові програми по розвитку окремих найважливіших напрямків економіки.

Міністерство фінансів відповідає за розробку і реалізацію державного бюджету країни в різних його видах: консолідований бюджет, федеральний бюджет, бюджет розвитку. У структурі Міністерства фінансів створене казначейство, що покликане акумулювати і фактично розподіляти бюджетні засоби держави.

Центральний банк несе відповідальність за стан грошово-кредитної системи в країні, зокрема за курс карбованця