ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................3

1 Собівартість продукції, фактори, які впливають на її величину.....................6

1.1 Собівартість промислової продукції............................................................11

2 Інформаційні джерела, які використовуються для аналізу

собівартості, їх характеристика..........................................................................15

3 Організаційно-економічна характеристика підприємства...............................19

4 Собівартість продукції та резерви її зниження на підприємстві....................21

4.1 Аналіз динаміки операційних витрат на 1 грн. вартості

реалізованої продукції.................................................................................24

4.2 Аналіз впливу чинників зміни витрат на 1 грн. вартості

реалізованої продукції.................................................................................25

Аналіз впливу складу продукції за віком її випуску

на зміни витрат на 1 грн. вартості реалізованої продукції.....................26

4.4 Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем

їх рентабельності.....................................................................................28

4.5 Аналіз собівартості за калькуляційними статтями витрат.....................29

Висновки та рекомендації....................................................................................32

Список використаної літератури..........................................................................35

.

Вступ

Економічний аналіз – це система знань про методи дослідження господарської діяльності за даними обліку, звітності та іншої економічної інформації, що здійснюється з метою виявлення і використання внутрігосподарських резервів для забезпечення досягнення завдання самого підприємства. Адже підприємництво - не є самоціллю, і його формування, передбачає отримання певної величини прибутку і не тільки.

Щоб зрозуміти суть підприємництва глибше, необхідно вивчити ті завдання, які стоять перед розвитком народного господарства суспільства в цілому, а також історичну роль виробництва в розвитку кожної соціально-економічної формації. Це дозволить ефективніше здійснювати економічний аналіз і забезпечить підвищення ефективності підприємницької діяльності.

Для цього необхідно здійснювати економічний аналіз на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів і формування підприємства до кожного етапу його функціонування, і в свою чергу, дотримування здійснення всієї етапності самого аналізу.

Мета виробництва, підприємницької діяльності, управління полягає в дотриманні і забезпеченні якості життя працівників і їх сімей за рахунок підвищення ефективності і збільшення обсягів виробництва.

Об’єктом економічного аналізу господарської діяльності є підприємство, об’єднання, окрема галузь, регіон, народне господарство в цілому.

Аналіз виробничо-господарської діяльності охоплює такі питання:

Виконання плану за узагальненими показниками (обсяг виробництва і реалізації продукції, собівартість, прибуток, рентабельність);

Використання ресурсів ( трудових, матеріальних, фінансових);

Організаційно-технічний рівень виробництва і використання виробничих фондів і виробничих потужностей;

Ефективне використання оборотних коштів тощо.

Загальними завданнями економічного аналізу є:

Оцінка і перевірка результатів господарської діяльності за певний період;

Вивчення причин відхилення від плану чи результатів за минулий період;

Розподіл цих причин на залежні і не залежні від діяльності об’єкта аналізу;

Визначення ефективності роботи підприємства, в тому числі за рахунок рівня використання:

Виробничих потужностей;

Матеріальних і трудових ресурсів;

Виявлення невикористаних можливостей в напрямі підвищення кінцевої ефективності та якості результатів праці;

Розробка заходів з усунення витрат, дотримання найсуворішого режиму економії з метою прийняття оптимальних управлінських рішень і прогнозування результатів господарської діяльності підприємства ( об’єднання).

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Економічний аналіз це глибоке дослідження економічних явищ на підприємстві, тобто виявлення причин відхилення від плану і недоліків у роботі, розкриття резервів, їх вивчення, сприяння комплексному здійсненню економічної роботи і керуванню виробництвом, активний вплив на хід виробництва, підвищення його ефективності і поліпшення якості роботи.

Зниження собівартості продукції є найважливішим чинником розвитку економіки підприємства.

Собівартість продукції є одним з найбільш багатогранних показників господарської діяльності підприємств.

Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати усіх видів ресурсів: основних фондів, промислової сировини, матеріалів, палива й енергії, праці, використовуваних безпосередньо в процесі виготовлення продукції і виконання робіт, а також для збереження і поліпшення умов виробництва і його удосконалювань.

Собівартість продукції, фактори, які впливають на її величину

Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та збут продукції. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже ,і рівень техніки, технології та організації виробництва. Що ліпше працює підприємство(інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішно вдосконалює техніку, технологію та організацію виробництва), то нижчою є собівартість продукції. Тому собівартість є одним із важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв’язок з її ціною. Це виявляється в тім, що собівартість є базою ціни товару і водночас обмежником для виробництва ( ніхто не випускатиме продукції, ринкова ціна якої є нижчою за її собівартість).

Для обчислення собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включають. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються в собівартість, є питанням їхнього розподілу між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розподілу полягає в тім, що через собівартість мають відшкодовуватися ті витрати підприємства, які забезпечують просте відтворення всіх факторів виробництва: предметів, засобів праці, робочої сили та природних ресурсів. Відповідно до цього в собівартість продукції включають витрати на:

Дослідження ринку та виявлення потреби в продукції;

Підготовку й освоєння нової продукції;

Виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію, амортизацію основних фондів і нематеріальних активів, оплату праці персоналу;

Обслуговування виробничого процесу та управління ним;

Збут продукції( пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т.п.);

Розвідку, використання й охорону природних ресурсів( витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивацію земель, охорону повітряного, водного басейнів);

Набір і підготовку кадрів;

Поточну раціоналізацію виробництва(удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім