- інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.

Цінні папери з портфеля на продаж переводяться до торгового портфеля, якщо банк приймає рішення про отримання прибутку від короткотермінових коливань ринкових цін або дилерської маржі.

Портфель цінних паперів до погашення формується за рахунок боргових цінних паперів, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу. У портфелі до погашення обліковуються придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, також з фіксованими строками погашення.

Банк не повинен первісне визнавати цінні папери в портфелі до погашення, якщо

- є юридичне або інше обмеження, яке може перешкодити намір банку утримувати цінні папери до погашення;

- протягом поточного фінансового рахунку протягом двох посередніх фінансових років банк продав інвестиції, утримувані до погашення, незадовго до дати їх погашення.

Банк має на дату балансу визначити втрати від зменшення корисності боргових цінних паперів і постійно на дату балансу оцінює свій намір та здатність утримувати цінні папери до погашення. Переведення цінних паперів з портфеля до погашення до портфеля на продаж можливе, якщо в банку виник сумнів щодо здатності утримувати цінні папери до терміну погашення і це було пов’язано зокрема з:

До інвестицій в асоційовані та дочірні компанії належать пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком таких цінних паперів, що придбанні та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання.

2.2. Оцінка фінансових інвестицій на дату баланса

Оцінка фінансових інвестицій на дату баланса може бути проведена за допомогою аналізу фінансових коефіцієнтів

Інвестори і кредитори вимоги яких мають бути задоволені найближчим часом, зацікавлені у короткострокові ліквідності активів.

Щоб визначити, чи компанія має можливість оплати короткострокові облігації, використовують коефіцієнти ліквідності: коефіцієнт відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов’язань і коефіцієнт “критичної оцінки”.

1.Коефіціент відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов’язань може бути таким:

Оборотний капітал 200000

???????????????????? = ???????? = 2.0 раза

короткострокові зобов’язання 100000

Коефіцієнт “ критичної оцінки” при обчисленні цього коефіцієнту із оборотного капіталу виключаються товарно-матеріальні запаси, тому їх важливість важче продати і ціні на них може коливатися. Наприклад коефіцієнт “ критичної оцінки” може бути таким:

Оборотний капітал -товарно-матеріальні запаси

?????????????????????????????????

Коефіціент “ критичної оцінки”

Ці коефіціенти відповідають на питання: чи загальний об’їм кожного виду активів, поданний у балансовому звіті достатній для ефективній діяльності. Як правили компанії мусять позичати гроші або брати їх з інших джерел, щоб інвестувати в різного роду активи. Якщо компанія інвестувала забагато грошей в активи певного виду, кошти того капіталу можуть бути зависокі і це може дати негативний плив на рентабельність підприємства. З другого боку, коли активи мали, це може призвести до падіння прибутків. Коефіціент обороту запасів обчислюється так:

Об’єм продажу

Оборот запасів = ?????????????

Середній розмір запасів

2.3. Ризик інвестицій

Важливим завданням аналізу фінансової діяльності компанії є класифікація акцій за показником ризику. Очікувана норма прибутку і ймовірність розподілу прибутку по акціях підлягають різним видам ризику. Ці види ризику необхідно розпізнавати, щоб вибрати акції для портфеля акцій і уникнути надмірного ризику. Сучасна теорія збалансованого портфеля дає методологію контролю за різними видами ризику по звичайних акціях під час створення портфеля акцій. По СТП ризик визначається несталістю, мінливістю або стандартними відхиленнями норм прибутку по акціях за певний період часу. Стандартне відхилення (S) ? статистична оцінка зручна для визначення розпорошення або відхилення окремих значень від середньої величини.

Розрізняють сумарний та систематичний ризик.

Сумарний ризик кожної окремої акції може бути визначний як стандартне відхилення (S) очікуваної норми прибутку (місячної, квартальної, або річної) на протязі певного періоду. Помічено, що деякі акції мають більший сумарний ризик (більший S ) ніж інші з ряду причин: через більшу несталість збуту, цін на товари, доходів або більшу частку постійних витрат серед усіх можливих витрат.

Системний ризик. Відображає співвідношення доходу по акції (R1) і доходу по індексу курсу акції на ринку (Rm) в певний період часу. для визначення цього співвідношення необхідно порівняти з (Rs -Rf) надприбуток по акції з надприбутком ринку.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

3.1.Облік довгострокових інвестицій

У бухгалтерському обліку фінансові інвестиції враховуються на активних рахунках 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначені для узагальнення інформації про наявність і рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігацій державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни і за кордоном, і ін.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунку:

По дебету рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відбивається вартість довгострокових інвестицій, по кредиту - їхнє вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об'єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться по методу участі в капіталі.

Аналітичний облік по рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ведеться по видах довгострокових фінансових вкладень і об'єктам інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинні забезпечити можливість одержання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об'єкти як на території країни так і за кордоном.

Кореспонденція рахунків по обліку фінансових інвестицій приведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Кореспонденція рахунків по обліку фінансових