ВСТУП
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Поняття та головні чинники виникнення
валютних ризиків 5
Особливості управління валютними ризиками 7
Страхування валютних ризиків 10
ВИСНОВКИ 17
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 19
ВСТУП
У світі не існує єдиної грошової одиниці в якій би виражались всі грошові операції, тому в різних країнах вони виражаються у різних валютах. В звязку з цим для проведення розрахунків між національними грошовими одиницями країн встановлюється відношення, яке називається валютним курсом.
Власне валютний ризик – це ризик, пов’язаний із зміною валютного курсу в період між підписанням контракту і платежем по ньому. Він ділиться по своєму економічному змісту на ризик збитків і ризик упущеної вигоди.
Ризик збитків полягає в можливості зменшення вартості експортного контракту у валюті експортера із-за пониження курсу іноземної валюти до національної або збільшення вартості імпортного контракту в результаті підвищення курсу іноземної валюти.
Ризик упущеної вигоди полягає в можливості отримання гірших результатів при виборі рішення – страхувати або не страхувати валютний ризик.
Сам факт появи валютного ризику пов’язаний з виникненням відкритої позиції – невідповідністю між зобов’язаннями та вимогами банку по тій чи іншій іноземній валюті. Зрозуміло, що при закритій позиції ризик від коливань валютного курсу майже відсутній. При появі короткої позиції банк буде вимушений прикупати валюту по новому курсу, а віддавати по старому, або приймати по-старому, а продавати по-новому. Втрати можуть виникнути і при довгій позиції, коли приймати валюту прийдеться по курсу більш низькому або високому, ніж вказано в договорі.
Страхування валютних рисок необхідне, перш за все, для відшкодування наступних можливих втрат:
витрат, пов’язаних з виробництвом експортної продукції, при відмові від неї зарубіжного імпортера з яких-небудь причин;
збитків від неплатежу за поставлені товари і надані послуги у разі погіршення фінансового положення, банкрутства іноземного партнера або унаслідок політичних подій у відповідній країні;
збитків від зміни курсу валюти платежу за період від укладення контракту до його виконання.
В нашій роботі ми саме будемо вивчати саме страхування валютних ризиків, його види, сутність. Для цього ми:
Розглянемо поняття та головні чинники виникнення валютних ризиків.
Вивчимо особливості управління валютними ризиками.
Дамо оцінку страхуванню валютних ризиків.
1. Поняття та головні чинники виникнення
валютних ризиків
Найбільшої гостроти проблема валютного ризику набула у 80-х рр. і залишається акту-альною на перспективу. Це пов’язано з різким зростанням обсягів міжнародних торговельних і фінансових операцій, непрогнозованими ко-ливаннями валютних курсів, зростанням об-сягів валютних спекуляцій, що спричиняє різке збільшення залежності кінцевих фінансових результатів діяльності підприємств і фінансо-во-кредитних установ від валютного ризику.
Головним чинником валютних ризиків є коротко- та довгострокові коливання обмінних курсів, що залежать від попиту й пропозиції валюти на національних і міжнародних валют-них ринках. У довгостроковому періоді визна-чальну роль відіграє загальний економічний стан країни, рівень виробництва, збалансованість ос-новних макроекономічних пропорцій, обсяги зовнішньої торгівлі тощо, а в короткостроково-му — збалансованість окремих ринків і загаль-ний стан ринкового й конкурентного середови-ща. Коливання кількісних показників окремих чинників та їх певне співвідношення відігра-ють вирішальну роль у змінах валютних курсів, а тому можуть мати суттєвий вплив на харак-тер виникнення і рівень валютного ризику.
Серед довгострокових чинників коливань валютних курсів передусім необхідно виокре-мити такі:
загальна економічна ситуація в країні;
політична ситуація;
рівень відсоткових ставок;
рівень інфляції;
стан платіжного балансу;
система валютного регулювання та ін.
Короткострокові зміни валютних курсів є наслідком постійних щоденних коливань, зу-мовлених частою зміною попиту і пропозиції на ту чи ту валюту. Оскільки обсяги зовніш-ньоекономічних операцій, у тому числі й тор-говельних, постійно зростають, а світовий ва-лютний ринок функціонує цілодобово, такі тим-часові коливання є неминучими, що стає постій-ним джерелом валютного ризику. Крім того, підприємства та банки, що працюють на валют-ному ринку, можуть потерпати і від цілеспря-мованих валютних спекуляцій, досвід яких має вже й Україна. Тому визначення характеру і розмірів валютних ризиків і запобігання їм стає однією з досить актуальних проблем здійснення експортно-імпортних операцій та міжнародних фінансових розрахунків.
Отже валютним ризик – це мож-ливість грошових утрат суб’єктів валютного ринку через коливання валютних курсів. Під суто економічним кутом зору такий ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів щодо кожної з валют за термінами і сумами.
За час існування системи вільного курсоут-ворення сформовані певні закономірності ди-наміки валютних курсів, що завдяки впливу на відсоткові ставки, спрямованість експортно-імпортних потоків, конкурентоспроможність товарів на зовнішніх ринках, умови перетікан-ня капіталів тощо призводять до певних еко-номічних наслідків.
З погляду практики виникнення валютно-го ризику пов’язано зі станом валютної пози-ції, тобто співвідношенням між вимогами й зо-бов’язаннями щодо іноземної валюти. У разі закритої валютної позиції, тобто коли вимоги й зобов’язання збігаються, ризик зведено до мі-німуму. Коли ж валютна позиція відкрита, суми вимог і зобов’язань не збігаються, через що й виникає валютний ризик. У такому разі бан-кові доведеться в майбутньому купувати валюту за новим курсом і продавати за старим. Якщо за відкритої валютної позиції сума валютних зобов’язань банку перевищує суму вимог, то це буде коротка валютна позиція, якщо ж навпа-ки, — довга. Збитки виникають тоді, коли до-водиться відповідно до раніше укладеної уго-ди продавати валюту за курсом, нижчим від поточного, а купувати (прийняти раніше куп-лену валюту) за курсом, вищим від нього.
2. Особливості управління валютними ризиками
Невід'ємною атрибутикою валютного ринку є система управління валютним ризиком стосовно втрат, пов'язаних із можливими змінами валютних курсів. Зна-чення цього елемента ринкової інфраструктури відчутно зросло з 2-ї половини 1970-х рр., коли на базі Ямайської валютної угоди отримала широке застосування система «плаваючих» курсів. Різкі коливання валютних курсів ста-ли імпульсом для