К У Р С О В А Р О Б О Т А

з дисципліни: „Ринок фінансових послуг”

на тему: „Проблема державного регулювання ринку фінансових послуг”

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО

РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

1.1. Мета і форми державного регулювання 5

1.2. Принципи регулювання фінансового ринку 11

1.3. Уповноважені органи виконавчої влади у сфері

регулювання ринків фінансових послуг 13

1.4. Саморегулівні організації професійних учасників

фінансового ринку 15

РОЗДІЛ 2 ЗМІСТ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ

ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

2.1. Державна політика на валютному ринку 17

2.2. Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів 19

2.3. Вплив податкової політики держави на розвиток

та функціонування ринку нерухомості 23

РОЗДІЛ 3 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ЯК ОРГАН

ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Поняття та основні функції Національного

банку України 26

3.2. Методи регулювання банківської діяльності 27

ВИСНОВКИ 35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37

ВСТУП

Фінансовий ринок у країнах з розвиненою економікою часто називають фінансовим барометром економіки держави. Ефективно працюючі фінансові ринки та їх динамічний розвиток – основа стійкості національної валюти.

Економічний зміст фінансових послуг полягає у забезпеченні ефективного використання капіталів на основі їх своєчасної мобілізації інвестування в найбільш перспективні сфери діяльності та прискорення їх обігу. Еволюція ринку фінансових послуг відбувається відповідно до законів суспільного розвитку.

В Україні ринкові процеси відбуваються на фоні гострої нестачі інвестиційних ресурсів, необхідних для розвитку економіки. Питання гарантування прав та визначення законодавчих рамок інвестиційної діяльності повинно бути однією з пріоритетних функцій держави і суспільства. При визначенні внутрішнього інвестиційного потенціалу та засобів його використання завданням державного регулювання фінансового ринку в будь-якій країні є не стільки впорядкування діяльності позичальників капіталу і фінансових посередників, забезпечення стабільного розвитку і функціонування фінансового ринку в цілому, скільки детермінація кола та пошук шляхів вирішення проблем інвесторів, захист інвесторів, перш за все, дрібних і найменш захищених.

Регулювання ринку фінансових послуг повинно передбачати встановлення правил інвестиційного процесу, обов’язкових для всіх – і для дрібних, і для великих інвесторів. Завдяки цьому стає очевидним те, що є закон, який захищає кожного інвестора, і є покарання для тих, хто його порушить. Це підтримує віру людей у необоротність позитивних змін, без якої не може розвиватись ринкова економіка. Що стосується великих інвесторів і емітентів цінних паперів, деякі обмеження їх «свободи» державним контролем – лише невелика плата за стабільність, довіру і забезпечення законності в їх сфері, які дозволять забезпечити державний контроль.

Весь досвід економічного розвитку показує, що висока якість фінансових активів підвищує якість ринку і тим самим стимулює економічне зростання. 

По-перше, високоякісний, добре відрегульований фінансовий ринок знижує загальний ризик, який міжнародні інвестори пов’язують з конкретною країною. Завжди знайдуться ті, хто буде проти жорстких мір і норм, що регулюють ринок цінних паперів.

По-друге, якісний, добре відрегульований ринок – це незамінний інструмент для залучення в процес економічного розвитку всього обсягу заощаджень населення.

По-третє, висока якість фінансового ринку підвищує динамічність системи та її репутацію, що дуже важливо для того, щоб населення поступово схвалило перехід до ринкової економіки.

Будь-яка дія ставить під сумнів цілісність фінансового ринку і вимагає втручання органів контролю. Тому для регулювання фінансового ринку, і особливо ринку цінних паперів, втручання держави повинно бути обов’язковим. 

Тому саме проблему державного регулювання ринку фінансових послуг ми і будемо вивчати в нашій роботі. Для цього ми:

Вивчимо теоретичні аспекти ринку фінансових послуг.

Переглянемо необхідність державного регулювання фінансового ринку на етапі становлення його функціональної системи.

Розглянемо зміст та сутність ринку фінансів.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО

РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

1.1. Мета і форми державного регулювання

Реальна ринкова економіка характеризується економічною свободою, мобільністю ресурсів, доступом до інформації та конкуренцією. Проте в ринкових відносинах, у тому числі на ринку фінансів, завжди є сфери, де механізм вільної конкуренції не спрацьовує, і виникає необхідність державного регулювання цих відносин. В першу чергу це стосується регулювання грошових відносин, організації обігу грошей, цінних паперів. Об'єктивною і безумовною є необхідність втручання держава у зовнішні процеси - валютний обіг, міжнародні операції з цінними паперами тощо. Ринкова економіка потребує постійно здійснюваної державою антимонопольної та антиінфляційної політики. До основних напрямків економічної діяльності, регулюючої функції держави відноситься також розробка, прийняття і організація виконання господарського законодавства, зокрема, фінансового [6, с.26].

Відомі схеми, які використовуються в нових умовах при створенні та розвитку фондового ринку. Це, зокрема, залучення (вимагання) грошей громадян та інвесторів шляхом введення в оману на підставі запевнення про швидке збагачення.

На етапі діяльності важливим елементом є аналіз рекламної кампанії підприємства, здійснення інформування громадської про фінансово-господарську діяльність, дослідження джерел отримання прибутку, наявність ліцензій та їх відповідність предмету та меті діяльності підприємства, можливість надання інформації з посиланням на надійні джерела щодо об'єктів інвестування.

На етапі реорганізації або ліквідації підприємства аналізу підлягають причини припинення діяльності, додержання вимог законодавства щодо інформування учасників та громадськості, здійснення розрахунків, наявність заявлених

Правове регулювання фінансового ринку України полягає у впорядкуванні взаємодії та захисті інтересів його учасників шляхом встановлення певних правил, критеріїв і стандартів стосовно відносин з приводу фінансових ресурсів.

Сучасний фінансовий ринок України є не тільки явищем суто економічного характеру, оскільки цивілізоване укладення угоди купівлі-продажу, послуг щодо посередницької діяльності тощо, як і у всіх без винятку країнах світу, вимагає стрункої системи правового регулювання