способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моде-лювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель — це точний матема-тичний опис факторів, які характеризують структуру та закономір-ності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомо-гою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графі-ків). Моделювання може будуватися за функціональним та кореля-ційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіан-тів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потре-бує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану [12,301].
1.3. Місце фінансового планування в ринковій економіці
Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування с однією з функцій управління, от-же фінансове планування - це функція управління фінансами.
Планування в управлінні - це:
1) конкретизація цілей управління в системі показників фінансово-господарської діяльності підприємства;
2) розробка стратегії Ії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей менеджменту.
З погляду менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту і в послідовності Ії дій для досягнення сформульо-ваних цілей.
Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Ос-кільки завершення одного етапу роботи служить початком наступ-ного, пов`язати всі етапи без допомоги планування неможливо.
За твердженням канадською бізнесмена Д. Дейла, "план є основою контракту між підприємцем і фінансистом-інвестором. План бізнесу - це загальноприйнятий прийом менеджменту, який використовується корпораціями і установами всіх розмірів для того, щоб сформувати мету і запропонувати шляхи її до-сягнення. Він, як правило, складається на 5 років. Рада директорів розвинутої компанії орієнтується на довгостроковий план ,як на дорожню карту".
Вдалий план, на думку Д. Дейла, одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зі своєю продукцією, не маючи чітко продуманого і розрахованого плану дій, гарантія провалу фірми.
Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три найважливіших :
Координуюча роль плану
Невизначеність майбутнього
Оптимізація економічних наслідків
Сьогодні планування діяльності підприємства стало до-сить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виника-ють при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах пла-ни і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в не-обхідний час, в потрібному місці [15,326].
Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов'язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі тих ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.
В основу фінансового планування покладено стра-тегічний і виробничий плани.
Стратегічний план передбачає формулювання цілей, за-дач і сфери діяльності підприємства
Виробничі плани складаються на підставі стратегічного і передбачають визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної та інвестиційної політики.
В рамках стратегічного планування виділяється чотири типи цілей:
Ринкові цілі визначають, який сегмент ринку планується осягнути.
Виробничі - які структура виробництва і технологія за-безпечать випуск продукції необхідного обсягу і якості.
Фінансово-економічні які джерела фінансування і які приблизні фінансові результати обраної стратегії.
Соціальні як діяльність її. підприємства задовольнить потреби членів суспільства.
Фінансове планування це процес, який складається з на-ступних процедур:
1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.
2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнення несподіванок і усвідомлення зв'язку зробленого сьо-годні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.
3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду мож-ливих (ідей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).
4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з ціля-ми, встановленими у фінансовому плані [15,227].
В короткостроковому плануванні плановий період (гори-зонт планування) рідко перевищує 12 місяців. Застосовуючи цей вид, керівництво підприємства праї не до максимальної точності у відповіді на питання, чи достатньо грошових коштів для оплати поточних рахунків, тому використовує короткотермінове планування для визначення потреби в позиках і пошуку вдалих кредиторів.
Фінансове планування взаємопов'язане з плануванням ви-робничо-господарської діяльності підприємств. Всі статті фінан-сового плану підприємства будуються на підставі показників ви-робничого плану (обсягу виробництва продукції, кошторисах витрат на виробництво, капітальних вкладень тощо). Таким чи-ном, виробничий план відіграє головну роль у фінансовому пла-нуванні. Проте процес упорядкування фінансового плану не є арифметичним перерахунком планових виробничих показників у фінансові. Ці два види планування взаємозалежні і впливають один на одного.
В сучасних умовах зв'язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші по-казники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.
Однак поряд з факторами, які потребують широкого впро-вадження фінансового планування в сучасних економічних умовах, діють й інші фактори, які обмежують його застосування в Україні.
Такими факторами виступають:
відсутність зрозумілих стратегічних цілей у підпри-ємств;
нестабільність фіскальної політики держави;
складності при визначенні потреб підприємства в ре-сурсах;
недостатність досвіду самостійної постановки цілей,
планування дій і залучення ресурсів в умовах ринку;
недоліки існуючої системи управлінського обліку;
застарілі методи оперативної о планування;
відсутність кваліфікованих кадрів, обізнаних із суча-сними методами планування;
недостатній рівень розвитку інформаційних технологій.
РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ПОРЯДОК ЙОГО СКЛАДАННЯ
2.1. Порядок розробки фінансового плану
За ринкової економіки для вирішення виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньо фірмового документа - бізнес-плану.
Бізнес-план має:
давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;
містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;
розкривати принципи та методи