План.

Вступ

1. Планування та організація перевозки вантажу

2. Порядок здачі вантажів органам автомобільного транспорту

3. Прийом вантажів від органів автомобільного транспорту

4. Відповідальність автотранспортних підприємств за утрату, порчу та пошкодження вантажів

Висновок

Практична робота

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національної програми з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою.

Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надання послуг на основі державних контрактів, державних замовлень і договорів на перевезення пасажирів і вантажів з урахуванням економічної ефективності провізних та переробних можливостей транспорту.

До складу автомобільного транспорту входять підприємства автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Контроль за додержанням законодавства на транспорті здійснюють відповідні органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень.

1. Планування та організація перевезення вантажів.

Автомобільним транспортом в Україні перевезення вантажів здійснюються за планами, що складаються на основі планів виробництва, капітального будівництва, закупівель сільськогосподарських продуктів, матеріально-технічного постачання і товарообігу, і улаштовуються необхідними розрахунками.

Підприємства, організації і установи, міністерства і відомства при складанні планів перевезень вантажів автомобільним транспортом зобов'язані враховувати необхідність:

а) зниження транспортних витрат;

б) задоволення потреб і поліпшення обслуговування народного господарства в перевезеннях вантажів шляхом збільшення централізованих перевезень, а також впровадження раціональних маршрутів і схем вантажопотоків;

в) поліпшення використання рухливого складу автомобільного транспорту;

г) правильного розподілу перевезень між різними видами транспорту.

Кабінет Міністрів України затверджує річний план перевезень вантажів автомобільним транспортом загального користування з розподілом обсягів перевезень вантажів.

Міністерства і відомства-вантажовідправники зобов’язані в 15-денний термін з дня одержання від Міністерства транспорту України річного плану перевезень вантажів направляти відповідним виробничим об’єднанням і управлінням автомобільного транспорту розподіл зазначеного плану по підвідомчих підприємствах і організаціям.

У випадку непредставлення в термін міністерствам, відомствам розподілу затвердженого йому плану перевезень вантажів по підвідомчих підприємствах і організаціям розподіл плану здійснюють виробничі об’єднання і керування автомобільного транспорту на підставі заявок відповідних підприємств і організацій.

Планування перевезень вантажів по відправниках вантажу (вантажоодержувачам) на квартал здійснюється на місцях виробничими об'єднаннями і керуваннями автомобільного транспорту, за винятком перевезень, планованих у централізованому порядку.

На підставі плану перевезень вантажів автотранспортні чи підприємства організації укладаються з відправниками вантажу чи вантажоодержувачами річні договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

При висновку договору на перевезення вантажів з вантажоодержувачем, а також при прийнятті від нього разового замовлення, він користується правами, несе обов'язки і відповідальність, передбачені Статутом для відправника вантажу.

Річний договір може полягати також автотранспортним чи підприємством організацією з постачальницько-збутовою чи іншою організацією, що не є відправником вантажу чи вантажоодержувачем. У цьому випадку відповідно до договору зазначені організації користуються правами і несуть обов'язки і відповідальність, передбачені Статутом для відправників вантажу і вантажоодержувачів.

Річний договір полягає в термін не пізніше чим через 45 днів після затвердження річних планів перевезень по виробничих об'єднаннях і керуванням автомобільного транспорту з розподілом по міністерствах і відомствам.

Автотранспортні підприємства й організації протягом 10 днів після одержання плану перевезень з розподілом по підприємствах і організаціям зобов'язані направити відправникам вантажу чи вантажоодержувачам підписані в двох екземплярах проекти договорів. Відправник вантажу (вантажоодержувач) не пізніше чим через 10 днів після одержання від автотранспортного підприємства чи організації проекту договору підписує його й один екземпляр повертає автотранспортному підприємству чи організації.

За річним договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом автотранспортне підприємство чи організація зобов'язується у встановлений термін приймати, а відправник вантажу пред'являти до перевезення вантажі в обумовленому обсязі. У річному договорі встановлюються обсяги й умови перевезень, порядок розрахунків і визначаються раціональні маршрути і схеми вантажопотоків, а також взаємна майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Відповідно до річного договору автотранспортне підприємство чи організація і відправник вантажу за 10 днів до початку кварталу визначає в межах квартального плану місячні плани і декадні планові завдання на перший місяць кварталу.

Декадні планові завдання на другий і третій місяці кварталу встановлюються в такому ж порядку за 10 днів до початку відповідного місяця.

При централізованих перевезеннях автотранспортні (транспортно-експедиційні) підприємства й організації, сполучаючи перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування, здійснюють за договором на перевезення вантажів вивіз (завезення) вантажів із промислових підприємств, баз, складів, станцій залізниць, з портів (із пристаней) і аеропортів.

Автотранспортні підприємства й організації зобов'язані забезпечити перевезення вантажів, а відправники вантажу (вантажоодержувачі) — вчасно пред'явити до перевезення вантажі в розмірах, передбачених договором на перевезення вантажів автомобільним чи транспортом прийнятим до виконання разовим замовленням.

У випадку невиконання відправником вантажу чи вантажоодержувачем вимог правил, норм охорони праці, техніки безпеки, санітарії і гігієни автотранспортному підприємству чи організації дається право припиняти перевезення вантажів до усунення допущених порушень, повідомивши про це за п'ять днів відправнику вантажу чи вантажоодержувачу, з яким укладений договір на перевезення вантажів.

На перевезення вантажів відправник вантажу представляє в автотранспортне підприємство чи організацію при наявності