Підприємства транспорту несуть відповідальність за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, згідно з чинним законодавством України.

Підприємства транспорту забезпечують збереження вантажів та багажу з часу їх прийняття для перевезення і до видачі їх одержувачам, якщо інше не передбачено договором.

Охорона та супровід небезпечних і цінних вантажів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, забезпечуються відправниками або одержувачами вантажів протягом усього шляху руху.

Порядок охорони та супроводу вантажів, що швидко псуються, визначається відправниками (одержувачами) вантажів самостійно і погоджується з Міністерством транспорту України.

Автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах:

- за втрату або недостачу вантажу - розмірі дійсної вартості або невистаченого вантажу;

- за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість.

За прострочку в доставці вантажу при міжміських перевезеннях автотранспортні підприємства або організації сплачують вантажоодержувачам штраф у розмірі 12 процентів провізної плати за кожну добу прострочки, якщо не доведуть, що прострочка сталася не з їх вини. Загальна сума штрафу за прострочку в доставці не може перевищувати 60% процентів плати.

Висновок

Автотранспортні підприємства і організації, а також міністерства, відомства, підприємства, організації та установи - вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані при перевезеннях вантажів суворо дотримувати державних інтересів і забезпечувати повне і ритмічне виконання плану перевезень, раціональне використання рухомого складу, безпеку руху автомобілів і максимальне скорочення транспортних витрат у народному господарстві.

Основним завданням підприємств і організацій автомобільного транспорту загального користування є здійснення централізованих перевезень вантажів у містах і промислових центрах для промислових підприємств, будов, постачальницьких, торговельних і транспортно-експедиційних організацій, підприємств промисловості.

Практичнее завдання:

Фірмовий бланк

№ 54

13 „вересня” 2004 р.

Колективному сільськогосподарському підприємству

"КСП Правління"

с. В. Віри, Сумської обл.

тел.: 743 – 379

на суму 620 гр.00 коп.

Претензія № 937537

У зв'язку з недопостачанням КСП у 2-му кварталі 2004 року законтрактованої сільськогосподарської продукції підприємство зобов'язано на підставі пункту 5 договору, укладеного 16 січня 2003 року сплатити нам неустойку.

Згідно з розрахунком, що додається, сума належної нам неустойки складає 620 грн.00 коп.

Просимо цю суму перерахувати на наш розрахунковий рахунок №845609489 у ФАКБ "Надра", МФО 38757269729 код 947659.

При неотриманні від підприємства у встановлений строк суми претензії або обгрунтованого заперечення справу про стягнення цієї суми буде передано до Господарського суду.

Додаток:

1. Договір № 754 від 16. 01. 03.

2. Акт прийомки продукції від 14. 08. 04

3. Розрахунок неустойки за 2-й квартал 2004.

4. Товаротранспортна накладна № 56 (ксерокопія).

Директор підпис/печатка Лисенко А. І.

Погоджено:

Юрисконсульт підпис Каверзова І.І

Питання організації претензійної роботи на підприємстві необхідно передбачити у спеціальному локальному нормативному акті (наказі, положенні, стандарті), в якому визначаються обов’язки посадових осіб, відповідних структурних підрозділів організації, щодо ведення цієї роботи, порядоу і сторони підготовки матеріалів для пред’явлення претензій та розгляду претензій, які надійшли.

Найменування структурних підрозділів і служб, посадових осіб відповідальних за ведення претензійної роботи:

Назва структурного підрозділу (посадової особи) | Види претензій

1. Відділ матеріально-технічного забезпечення | Про стягнення санкцій за прострочку або недопоставку сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, порушення асортименту, нестачу, пошкодження.

2. Відділ збуту (реалізації) | Про стягнення санкцій за непідставну відмову від отримання або недовибірку передбаченої договором продукції, прострочку повернення або неповернення тари, незабезпечення тарою, використання неоплаченої продукції, яка прийнята на відповідальний схов та ін.

3. Відділ транспорту | Про стягнення санкцій за прострочку доставки вантажів, самовільне заняття арендованого рухомого складу, невиконання плану перевезень.

4. Відділ технічного контролю | Про стягнення санкцій за поставку неякісної, немаркірованої продукції, за поставку некомплектної продукції пониженої якості, яка передбачена договором та ін.

5. Відділ механіка, енергетика, інженера | Про стягненя санкцій за прострочку поставки або недопоставку машин і обладнення, техніки запасних частин, поставку неякісного або некомплектного обладненя, техніки та ін

6. Бухгалтерія (фінансовий відділ) | Про стягнення дебіторської заборгованості за несвоєчасну оплату продукції згідно з договором та ін.

7. Відділ капітального будівництва | Про сплату санкцій за несвоєчасне закінчення будівництва, за порушення строків виконання етапів робіт, передбачених договором та ін.

Список використаної літератури.

1. Конституція України. Прийнята 28.06.96.

2. Закон України «Про транспорт».

3. Господарський процесуальний кодекс України.

4. Правила перевезення вантажів автомобільним

транспортом від 14.10.97.

5. Інструкція про порядок приймання продукції за

якістю П-7 від 25.04.66.

6. Інструкція про порядок приймання продукції за

кількістю П-6 від 15.06.65.

7. Загальне положення про юридичну службу

міністерства, іншого центрального органу

державної виконавчої влади, державного

підприємства, установи, організації затверджене

Постановою КМУ 27.08.95 № 690.

8. Васильєв С.В. Хозяйственное судопроизводство

Украины: Учебное пособие. - X.: Эспада, 2002.

9. Горевий В.І. Юридична служба в

агропромисловому комплексі: Навчально-

методичний посібник. -1998.

10. Коростей В. Юридична служба в умовах

ринку.// Право України - №12 ~ 2000 - с. 46-48.