Принцип розподілу функцій представницької та виконавчої влади. Цей розподіл здійснюється на підставі конституційно-го принципу розподілу влади взагалі (ст. 6 Конституції Ук-раїни).

Принцип пріоритетності представницьких органів влади перед виконавчими органами. Він є продовженням поперед-нього принципу і його зворотною стороною. Зазначені два принципи нерозривні і завжди проявляються одночасно.

Принцип пріоритетності публічних видатків по відношен-ню до доходів бюджету. Здійснення державою її функцій не може ставитись у прямо пропорційну залежність від роз-міру доходу державного бюджету. І тому, визначаючи в пріоритетному порядку обсяг публічних видатків, вираховують-ся розміри державних доходів, необхідних для фінансової рівноваги.

Принцип обліку та контролю. Цей принцип передбачає наявність відповідного масиву нормативних актів, що вста-новлюють єдину методику бухгалтерського обліку, а також здійснення спеціально уповноваженими на це державними органами контролю за утворенням, розподілом та викорис-танням фінансових ресурсів. За загальним правилом фінан-совому контролю підлягають процес використання держав-них коштів, своєчасність та повнота мобілізації державних ресурсів, законність доходів та видатків різних елементів фінансової системи, дотримання правил обліку та звітності. Цей принцип розвивається нормами, наприклад, Бюджетно-го кодексу України, відповідно до ст. 19 якого на всіх ста-діях бюджетного процесу здійснюється фінансовий конт-роль і аудит.

До інших принципів фінансової діяльності держави належать принцип єдності фінансової діяльності і грошової системи дер-жави, принцип міжгалузевого характеру фінансової діяльності держави, принцип самостійності у встановлених чинним законо-давством межах фінансової діяльності органів місцевого само-врядування, принцип соціальної спрямованості фінансової діяль-ності держави, принцип фінансової безпеки держави тощо. Спи-раючись на зазначені принципи, держава надає фінансовій діяль-ності відповідних правових форм і за допомогою правових норм наповнює її правовим змістом.

2. Поняття фінансів та їх функції

Визначення змісту та обсягу поняття фінансової діяльності дер-жави неможливо без усвідомлення сутності фінансів, - багатос-тороннього і складного явища, що характеризується притаман-ними йому ознаками, має певні якості і форми прояву. Фінанси являють собою особливу сферу економічних відносин. Їх зміст, характер, закономірності розвитку визначаються соціально-економічними відносинами, що склалися у державі, станом їх право-вого регулювання та функціями держави. В економічній та юри-дичній літературі існують різні визначення поняття "фінанси". Зокрема, вони визначаються як:

сукупність економічних відносин, що виникають у процесі
мобілізації, розподілу і використання фондів грошових коштів,
необхідних державі для виконання її завдань;

- сукупність фондів грошових коштів, мобілізованих державою для виконання своїх функцій;

- одна з економічних категорій, розвиток якої пов'язаний з товарно-грошовими відносинами й існуванням держави, яка використовує цю категорію для виконання своїх завдань;

- система грошових відносин, яка виникає разом з державою і
нерозривно пов'язана з її існуванням;

- система економічних відносин, які складаються в суспільстві з приводу створення, формування та виконання доходів грошових коштів на основі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Держава не може реалізовувати свою зовнішню і внутрішню політику, забезпечувати виконання своїх соціально-економічних програм, функцій оборони і безпеки держави тощо, не маючи фінан-сових ресурсів, не застосовуючи широкі можливості впливу на всі ці явища за допомогою фінансового механізму. Розвиток місцевого самоврядування, призначеного вирішувати завдання місцевого значення, також потребує відповідного фінансового забезпечення та функціонування фінансів місцевих утворень.

У сучасних державах застосовуються й інші економічні кате-горії - гроші, прибуток, собівартість тощо. Фінанси ж відрізня-ються від усіх інших економічних категорій своїми специфічни-ми функціями.

Фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями. Гроші є загальним еквівалентом, за допомогою якого насамперед вимірюються затрати праці асоційованих виробників, а фінанси є економічним інструментом розподілу й перерозподі-лу валового внутрішнього продукту і національного доходу, зна-ряддям контролю за утворенням і використанням фондів гро-шових коштів. Це останнє і є матеріальним змістом фінансів.

Головне призначення фінансів полягає у тому, щоб шляхом утворення грошових доходів і фондів забезпечити не тільки по-треби держави і підприємств у грошових коштах, а й здійснюва-ти контроль за витрачанням грошових ресурсів.

Фінанси не охоплюють усієї сфери грошових відносин. Їх змістом є тільки ті відносини, за сприяння яких утворюються грошові фонди держави, її місцевих (адміністративно-територіаль-них) утворень, а також підприємств, установ, організацій. Отже, необхідність існування фінансів пов'язана з існуванням держави і її потребами у фінансових ресурсах. Таким чином, за своїм ма-теріальним змістом фінанси являють собою грошові фонди дер-жави, її місцевих утворень, підприємств, установ та організацій, що використовуються для потреб суспільства і розвитку виробницт-ва. Тобто це фінансові ресурси держави, які поділяються на цент-ралізовані й децентралізовані фонди грошових коштів.

Централізовані державні фінанси відображають відносини, пов'язані з утворенням, розподілом і використанням централі-зованих грошових фондів, які надходять у розпорядження держави як суб'єкта публічної влади. До них відносяться держав-ний та місцеві бюджети, а також цільові фонди (пенсійний, со-ціального страхування та інші).

Децентралізовані державні фінанси - це децентралізовані фонди грошових коштів, які утворюються в усіх галузях господарства. У сучасних умовах підприємства та організації усіх форм власності утворюють фонди за рахунок власного прибутку.

Центральне місце у фінансовій системі належить публічним фінансам, які поділяються на державні та місцеві фінанси. Заз-начені види фінансів можна розглядати у матеріальному та про-цесуальному значенні.

Державні фінанси є підсистемою фінансової системи держави, через яку здійснюється вплив держави на її економічний та соці-альний розвиток. У матеріальному значенні державні фінанси являють сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава здійснює свою фінансову діяльність. Таким чином, їх можна визначити як систему грошових фондів держави, призна-чених для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм та методів, за допомогою яких ці функції реалізуються. У процесуальному значенні державні фінанси є системою грошових відносин з приводу утворення