(формування) і використання фондів грошових коштів з метою матеріального забезпечення виконан-ня завдань та функцій держави. Для державних фінансів прита-манні риси, які в своїй сукупності характеризують їх сутність:
- завжди існують стосовно грошей чи грошового еквівалента;
- зумовлені управлінською роллю держави;
- є перерозподільними відносинами у сфері сукупного суспіль-ного продукту.
За допомогою місцевих фінансів здійснюється вплив органів місцевого самоврядування на економічний та соціальний розви-ток відповідних місцевих утворень. У матеріальному значенні місцеві фінанси являють собою систему місцевих грошових фондів, призначених для виконання функцій місцевого самоврядування, а також сукупність форм та методів, за допомогою яких ці функції реалізуються. У процесуальному розумінні місцеві фінанси є еко-номічними відносинами, що пов'язані з утворенням (формуван-ням), розподілом та використанням централізованих та децент-ралізованих фондів грошових коштів з метою виконання зав-дань та функцій місцевого самоврядування.
Незважаючи на відносну самостійність державних і місцевих фінансів у межах держави, публічні фінанси являють собою єди-ну категорію, що підтверджується унітарним устроєм держави; єдністю грошової системи, економічної, фінансової та митної полі-тики; єдністю державної та місцевої систем управління та регу-лювання фінансово-кредитної системи.
Виходячи із зазначеного вище, у матеріальному значенні фінан-си можна визначити як сукупність грошових фондів держави (дер-жавні фінанси), її місцевих утворень (місцеві фінанси), які викори-стовуються для задоволення суспільних потреб і розвитку вироб-ництва. Але, на нашу думку, такої характеристики недостатньо, оскільки сутність фінансів як економіко-правової категорії більш повно розкривається не тільки з їх кількісної сторони, а й із змісту тих суспільних відносин, що виникають при функціонуванні фінансів. У процесуальному значенні фінанси - це економічні гро-шові відносини щодо утворення (формування), розподілу і викорис-тання фондів грошових коштів держави, її місцевих утворень, а також підприємств, установ та організацій, необхідних для забез-печення розширеного відтворення та соціальних потреб, у процесі здійснення яких відбувається розподіл і перерозподіл суспільного продукту та контроль за задоволенням суспільних потреб.
Фінанси - це сукупність відносин, що мають розподільчий ха-рактер і опосередковуються через доходи й видатки громадян і юри-дичних осіб - суб’єктів господарської діяльності, фінансово-кредит-них установ, держави, міжнародних фінансових організацій тощо.
Найбільш важливі ознаки, властивості й риси, які розкривають сутність фінансів, виявляються в їх функціях. Саме в реалізації притаманних фінансам функцій проявляється також і соціально-економічна роль фінансів у життєдіяльності суспільства і держави. Передусім, фінанси виконують розподільчу функцію, оскільки за їх допомогою відбувається розподіл сукупного суспільного продукту та національного доходу. Внаслідок існування фінансів створюють-ся, розподіляються та використовуються грошові фонди, забезпечу-ються різні потреби суспільства і держави. Розподільча функція покликана сприяти організації збалансованого й ефективного ви-робництва, розвитку усіх галузей економіки відповідно до суспіль-них потреб з метою найбільш повного задоволення цих потреб. Таким чином, фінанси є важливим важелем регулювання економі-ки з широкими можливостями впливу на цю сферу.
Однак розподільча функція повністю не розкриває сутності фінансів як економічної категорії. Публічні фінанси, маючи грошову форму, набувають властивості відображати процес відтво-рення в цілому та окремі його стадії за посередництвом його фінансових ресурсів і фондів, тобто характеризувати його кількісну сторону. Властивість фінансів щодо кількісного відображення процесу відтворення дозволяє систематично здійснювати конт-роль за утворенням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, що проявляється в контрольній функції шляхом здійснення фінансового контролю.
Таким чином, важливою функцією фінансів є контрольна функ-ція, сутність якої в загальному вигляді полягає в здійсненні кон-тролю за виробництвом та розподілом матеріальних і соціаль-них благ у державі. Одним із основних завдань фінансового кон-тролю є перевірка дотримання вимог фінансового законодавства, своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань пе-ред бюджетами. Контрольна функція реалізується через діяльність фінансових органів.
Розподільча та контрольна функції фінансів об'єктивно діють у єдності, оскільки являють собою дві сторони одного й того ж економічного процесу.
Фінанси також виконують регулюючу функцію, яка пов'яза-на із втручанням держави за допомогою фінансів у процес відтворення. З метою регулювання економіки і соціальних відносин застосовується фінансове та бюджетне планування, державне ре-гулювання ринку цінних паперів тощо.
В умовах ринкових відносин особливого значення набуває стабілізуюча функція фінансів, сутність якої полягає у створенні державою стабільних умов для економічних та соціальних відно-син. Вагоме значення в забезпеченні стабілізуючої функції має фінансове законодавство.
3. Зміст, методи та форми здійснення фінансової діяльності держави
Об'єктивну необхідність існування державних фінансів ви-значають товарно-грошові відносини і дія закону вартості, панування системи виробничих відносин в процесі розпо-ділу та перерозподілу внутрішнього валового продукту і національ-ного доходу.
Державні фінанси - це система суспільних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням централі-зованих і децентралізованих фондів грошових коштів. Тобто фінан-сова діяльність держави зумовлена об'єктивною необхідністю і є процесом мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів, що забезпечують виконання нею своїх функцій.
Фінанси виступають зв'язуючою ланкою між створенням і ви-користанням національного доходу, допомагають визначити в ньому оптимальні пропорції між фондом споживання та фондом нагромадження. Не діяльність держави сама по собі, а об'єктивні потреби суспільного розвитку зумовлюють існування фінансів, їх розподіл на централізовані та децентралізовані.
Централізовані фінанси відображають відносини, пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих грошо-вих фондів. За рахунок цих фондів фінансуються видатки держави на капітальне будівництво та інвестиційну діяльність, утримується вся виробнича сфера. Важливе місце в цих відносинах займають також різні форми кредиту та іноземні інвестиції.
Децентралізовані державні фінанси утворюються в усіх галузях господарства. Підприємства та організації усіх форм власності, крім аграрного сектора, утворюють фонди за рахунок власного прибутку.
Основним завданням фінансової діяльності держави с макси-мальне забезпечення свого функціонування і виконання завдань, які стоять перед нею на різних етапах