Базисом, на якому продовжує будуватися міжнародна банківська справа, є те, що банки з однієї країни підтримують поточні операційні рахунки (депозити до запитання) у банках інших країн для обслуговування потреб (як клієнтських, так і власних) обох банків. Коли фонди чи дебетуються кредитуються на такий рахунок, при цьому гроші, як говорять, "рухаються" з однієї країни в іншу.

Кореспондентські відносини — це договірні відносини між двома чи декількома кредитними установами про здійснення платежів і розрахунків одним з них з доручення і за рахунок іншого, а також про надання кредитів, наданні інвестиційних і інших послуг. Ці відносини можуть виникати між кредитними інститутами, що знаходяться як усередині країни, так і за се межами. У сучасних умовах кожен банк зв'язаний кореспондентськими узами не з одним, а з десятками, а іноді і тисячами банків.

Поточні рахунки в міжнародному департаменті вітчизняного комерційного банку можуть відкриватися іноземними урядами, комерційними банками і промислово-торговими фірмами з інших країн, а також індивідуальними клієнтами. Крім того, вітчизняні урядові агентства, комерційні банки, фірми, фізичні обличчя-резиденти, активно вовлеченные в міжнародний бізнес, підтримують поточні рахунки в міжнародних департаментах банків, оскільки їм потрібно здійснювати міжнародні валютні платежі й одержувати надходження від чи експорту інших операцій. Також вони зацікавлені в консультаціях банківських працівників, що мають великий досвід у проведенні міжнародних операцій. Такі рахунки є рахунками до запитання, по яких у деяких країнах не дозволяється платити відсотки. Однак у таких випадках депозитори можуть відкрити різного типу термінові депозити, що з визначеністю принесуть процентний доход, якщо, звичайно, метою відкриття рахунка є інвестиційне використання грошей.

Депозити до запитання (поточний операційний рахунок), підтримувані іноземним банком-кореспондентом у вітчизняному банку, у різних країнах можуть називатися по-різному. Наприклад, у США такі рахунки називають рахунками "Due to". В інших країнах їх називають рахунком "востро" (від лат. vostro — "ваш"), що підтримується іноземним банком у банку-резиденті в місцевій чи валюті у валюті третьої країни, чи навіть у національній валюті іноземного банку.

Крім того, часто такого типу рахунка визначають як кореспондентський рахунок "лоро" (від лат. loro — "їхній"). Його перше значення — це рахунок третього банку в банку-кореспонденті даної кредитної установи. Однак при всіх лінгвістичних і практичних відтінках термінів, що позначають цей тип кореспондентського рахунка, помітимо, що найчастіше комерційні банки правильно "маркірують" свою кореспонденцію (у тому числі користаючись більш однозначними термінами, такими, як "ваш" рахунок, "наш" рахунок, "їх" рахунок), а отже, не відбувається істотних затримок перекладів з цієї причини.

З відкриттям рахунка "лоро" можна зафіксувати початок кореспондентських міжбанківських відносин. Ведучі комерційні банки з індустріально розвитих країн підтримують лоро-счета, що належать банкам з усього світу. У першу чергу подібні рахунки відкривають великі і середні комерційні банки з країн, що розвиваються, а також регіональні банки з розвитих країн, тому що велика частина світової торгівлі і фінансів деноминируется в доларах США, євро, японських ієнах і інших сильних валютах; а вони, як правило, не мають міжнародної філіальної мережі. У той же час великі банки з міжнародних грошових центрів здійснюють платежі й інші операції кореспондентського типу через свої закордонні філії і дочірні банки, що значно (по мірках терміновості операцій на грошовому і форексном ринках) прискорює платежі і надходження, підвищуючи їхню надійність.

Також помітимо, що великі регіональні комерційні банки з розвитих країн рідше встановлюють прямі кореспондентські відносини з закордонними банками, тому що воліють здійснювати міжнародні операції, спираючи на кореспондентські рахунки, що відкриваються ними у вітчизняних найбільших банках з міжнародних грошових центрів. Так, наприклад, швидше за все, надійде великий регіональний банк (з активами в 10—20 млрд. діл.) з чи Сент-Луїса Миннеаполиса.

У цілому такі рахунки корисні не тільки для банків-власників, але і для підтримуючих їхніх комерційних банків. При цьому, маючи такий рахунок, перші банки-кореспонденти можуть робити прямі платежі на користь інших країн, одержувати надходження в іноземній валюті, проводити розрахунки по траттах у рамках відкритого акредитива. Технічно відкрити такі рахунки у ведучих комерційних банках світу дуже буденно і недовго (можна сказати, це є рутинною процедурою). Причому лоро-рахунки найчастіше прибуткові для банку, у якому вони відкриті і підтримуються. Так, рахунка "лоро" являють собою депозити до запитання для цього банку, а доходи від їхнього використання як грошового ресурсу (у виді процентного спрэда) плюс комісійні за операції, проведені по цих рахунках, як правило, перевищують витрати банку-реципієнта по операційному обслуговуванню таких рахунків "лоро".

Рахунок, підтримуваний вітчизняним банком в іноземному банку за рубежем, називають "ностро" (від лат. nostro — "наш") рахунком. Ностро-рахунок також позначають як "Due from account".

Такий рахунок, так само як і лоро-счет, може бути деномінований у трьох типах валют:

а) у валюті іноземної держави, у банку якого відкритий цей рахунок;

б) у валюті третьої країни;

в) у вітчизняній валюті банку, якому цей рахунок належить.

Найчастіше лоро-счет деноминируется у валюті держави, резидентом якого є банк-власник цього рахунка. Керування рахунком "лоро" знаходиться під контролем іноземного (стосовно банку-власника) валютного трейдера (тобто працівника банку-власника рахунка).

Великі комерційні банки з індустріально розвитих країн із сильною валютою, як правило, не відкривають ностро-рахунка для кожного лоро-счета, підтримуваного в них самих закордонними банками. Наприклад, що ведуть американські банки мають значно більше доларових лоро-счетов у своїх книгах від іноземних банків, чим ностро-рахівниці, що вони підтримують за кордоном у недоларовій валюті. Це відбувається по цілком природній причині, зв'язаної з важливою