Кореспондентські відносини банків носять багатогранний характер і включають різні види банківських операцій. Але все-таки основу цих відносин складають міжбанківські операції, зв'язані з проведенням різного роду розрахунків [4].

2.2 Аналіз економічних показників діяльності банку

Термін "ліквідність" у буквальному значенні означає легкість реалізації, продажу, перетворення матеріальних цінностей у кошти. Активи банку по ступені їхньої ліквідності поділяються на три групи:

а) ліквідні засоби, який можна реалізувати негайно, чи першокласні ліквідні засоби (каса, засоби на кореспондентському рахунку, першокласні векселі і державні цінні папери);

б) ліквідні засоби в розпорядженні банку, що можуть бути перетворені в кошти (кредити й інші платежі банку з термінами виконання 30 днів, умовно реалізовані цінні папери, цінності, включаючи і нематеріальні активи);

в) неліквідні активи (прострочені кредити і ненадійні борги, будинки і спорудження, що належать банку).

Баланс вважається ліквідним, якщо його стан за рахунок швидкої реалізації засобів по активі дозволяє покривати термінові зобов'язання по пасиві. Можливість швидкого перетворення активів банку в грошову форму для виконання його зобов'язань визначається поруч факторів, серед яких визначальним є відповідність термінів розміщення засобів термінам залучення ресурсів. Інакше кажучи, який пасив по терміну, таким повинний бути й актив. У цьому випадку забезпечується рівновага в балансі між сумою і терміном вивільнення засобів по активі і сумою і терміном майбутнього платежу по зобов'язаннях банку. Таким чином, на ліквідність балансу банку впливає структура його активів: чим більше частка першокласних ліквідних засобів у загальній сумі активів, тим вище ліквідність банку.

Ліквідність балансу банку оцінюється за допомогою розрахунку спеціальних показників — коефіцієнтів ліквідності.

Ліквідність — це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Вона визначається збалансованістю між термінами і сумами погашення активів і термінами і сумами виконання зобов'язань банку.

В Україні широко застосовуються різні методи державного регулювання ліквідності комерційних банків, що полягають як у встановленні НБУ різних норм і обмежень, що відносяться до діяльності комерційних банків, так і в існуючій системі оподатковування їхньої діяльності. У цьому зв'язку можна виділити ряд принципових моментів, що безпосередньо впливають на ліквідність комерційного банку.

На комерційні банки впливають наслідку рестрикционной політики НБУ, проведеної в рамках монетарної політики. Наприклад, установлення високої облікової процентної ставки, зміна норм обов'язкового резервування і мінімального статутного фонду, установлення визначених економічних нормативів безпосередньо впливають на структуру й ефективність активних і пасивних операцій комерційних банків.

2.2 Оцінка діяльності банку

На ликвидность банків впливає фіскальна політика держави в банківській сфері. Норми ліквідності звичайно встановлюються у формі відносини різних статей активів балансу до всієї чи суми до визначеної групи пасивів. Найбільше часто використовуються коефіцієнти, що дають кількісне співвідношення ряду статей активу і пасиву з однаковою терміновістю погашення.

У залежності від цілей аналізу коефіцієнт ліквідності можна детализовать по термінах. При цьому можна виділити наступні показники ліквідності:

миттєву (відношення каси і засобів на кореспондентських рахунках в інших банках до рахунків "до запитання");

короткострокову (відношення каси і засобів на кореспондентських рахунках в інших банках і короткострокових вкладеннях до зобов'язань з аналогічною терміновістю);

загальну (відношення загальних активів до загальних зобов'язань).

Загальний резерв ліквідності комерційного банку залежить від норми обов'язкового резерву притягнутих засобів, установлюваної НБУ, і рівня резерву ліквідності, обумовленого банком самостійно виходячи з потреб своїх клієнтів і самого банку в коштах [5].

Кожен комерційний банк прагне створити мінімальний резерв ліквідних засобів і забезпечити максимальний кредитний потенціал виходячи зі своєї ліквідності, надійності і прибутковості.

У ході практики були розраховані наступні коефіцієнти ліквідності:

Норматив миттєвої ліквідності (Н6) розраховується як співвідношення суми засобів на кореспондентському рахунку й у касі до розрахунковим і поточним зобов'язанням по формулі:

, (2.1)

де Ккр – засобу на кореспондентському рахунку;

Ка – засобів у касі;

Рп – розрахункові зобов'язання;

Пр - поточні зобов'язання.

Нормативне значення коефіцієнта Н6 повинне бути не менш 20%.

Норматив загальної ліквідності (Н7) розраховується як співвідношення загальних активів і загальних зобов'язань банку по такій формулі:

, (2.2)

де А – загальні активи;

С – загальні зобов'язання.

Нормативне значення коефіцієнта Н7 повинне бути не менш 100%.

Норматив співвідношення високоліквідних активів і робочих активів банку (Н8) характеризує питома вага високоліквідних активів у робочих активах і розраховується по формулі:

, (2.3)

де Ва - високоліквідні активи;

Ра - робітники активи

Нормативне значення коефіцієнта Н8 повинне бути не менш 20%.

Економічні показники діяльності банку приведені в таблиці 2.1.

Розглянуто наступні нормативи:

норматив миттєвої ліквідності;

норматив загальної ліквідності;

норматив відносини високоліквідних активів до робочих активів.

Таблиця 2.1 - Економічні показники діяльності банку

Показники ліквідності | Фактичне значення на 1.01.2004 | Фактичне значення на 1.01.2005 | Нормативне значення | Рівень виконання

Норматив миттєвої ліквідності | 30,52% | 30,7% | 20% | Виконується

Засобу в касі (Ка) | 173327 | 181818

Засобу на кореспондентському рахунку (Ккр) | 2287920 | 2400000

Розрахункові рахунки (Рп) і поточні рахунки (Пр) | 8063160 | 8400000

Норматив загальної ліквідності | 101,71% | 108,1% | 100% | Виконується

Активи банку (А) | 2461247 | 20000000

Зобов'язання банку (З) | 2419780 | 18500000

Норматив відносини високоліквідних активів до робочих активів | 34,11% | 34,34% | 20%