- корекція потоків валютних фондів;

- висновок форвардних контрактів на чи продаж покупку інвалюти;

- неттинг ризику.

Отже, для хеджирования трансляційного ризику, зв'язаного з передбачуваним зниженням курсу іноземної валюти, фірми (банки) зменшують активи і збільшують зобов'язання в такій валюті, тим самим збільшуючи свої нетто-поточні зобов'язання (тобто величину чи фондів "короткої" позиції) у такій валюті. Далі, для зниження аккаунтингового ризику фонди в слабкій валюті, не покриті активами в цій валюті, конвертують в активи, виражені у валюті, курс якої прогнозується до підвищення.

Наприклад, компанія знизить свої трансляційні збитки, якщо до початку зниження обмінного курсу деякої іноземної валюти щодо вітчизняної вона конвертує чи частину усі свої активи в цій валюті у вітчизняну валюту (чи в іншу сильну валюту). Така конверсія може бити здійснена, чи прямо побічно, за допомогою різних технік по коректуванню фондів.

Хеджирование валютного трансляційного ризику відбувається з використанням корекції валютних потоків

Техніка корекції потоку валютних фондів зводиться до зміни величини і (чи) валюти планованих грошових потоків фірми. Прямі методи такої корекції включають:

установлення цін на експортну продукцію в сильних, а на імпортну — у слабких валютах;

інвестування в цінні папери й інші активи, виражені в сильних валютах;

запозичення і створення інших типів зобов'язань у слабких валютах.

Непрямі методи корекції валютних потоків охоплюють:

зміна трансферних цін по внутріфірмових продажах;

чи прискорення уповільнення внутріфірмових платежів дивідендів, комісійних і роялті;

застосування техніки leads-and-lags по внутріфірмових рахунках до одержання і платежу;

- використання інших методів внутріфірмових трансфертів фондів.

При цьому найбільше часто використовується метод "leads-and-lags". Він означає чи прискорення затримку инкассирования чи платежу по межфилиальным рахунках до чи платежу до одержання.

Хеджинг трансляційного валютного ризику при чеканні девальвації іноземної валюти проти вітчизняної відбувається в такий спосіб:

висновок форвардних контрактів на продаж слабкої іноземної валюти;

зниження рівня коштів на банківських рахунках і ринкових цінних паперах у слабкій іноземній валюті;

зменшення рахунків до одержання в слабкій іноземній валюті (жорсткість умов торгового кредиту);

затримка инкассирования рахунків до одержання в сильній валюті;

прискорення імпорту товарів у сильній валюті;

збільшення запозичень у слабкій іноземній валюті;

затримка оплати рахунків до платежу в слабкій іноземній валюті;

прискорення перекладів дивідендів і комісійних у слабкій валюті на адресу батьківської фірми й інших підрозділів компанії;

прискорення оплати межфилиальных рахунків до платежу в слабкій валюті;

затримка инкассирования межфилиальных рахунків до одержання в слабкій іноземній валюті;

фактурирование нових контрактів по експорті в сильної, а по імпорті — у слабкій іноземній валюті.

Хеджинг трансляційного валютного ризику при чеканні ревальвації іноземної валюти проти вітчизняної здійснюється в такий спосіб:

висновок форвардних контрактів на покупку сильної іноземної валюти;

збільшення суми коштів і ринкових цінних паперів у сильній іноземній валюті;

збільшення рахунків до одержання в сильній іноземній валюті (ослаблення умов торгового кредиту);

прискорення инкассирования рахунків до одержання в слабкій валюті;

уповільнення імпорту товарів у слабкій валюті;

зменшення запозичень у сильній валюті;

прискорення оплати рахунків до платежу в сильній іноземній валюті;

затримка перекладів дивідендів, комісійних і роялті в сильній валюті на адресу батьківської фірми й інших підрозділів компанії;

затримка оплати межфилиальных рахунків до платежу в сильній валюті;

прискорення инкассирования межфилиальных рахунків до одержання в сильній валюті;

фактурирование нових контрактів по експорті в сильної, а по імпорті — у слабкій іноземній валюті.

Існують обмеження на використання раніше приведених хеджинговых технік. Так, по-перше, деякі з представлених технік і інструментів можуть зажадати значного часу для свого введення в дію. По-друге, у ряді випадків важко змінити один раз уведену техніку (наприклад, рівень трансферної ціни, комісійних, роялті і дивідендів). Нарешті, по-третє, ряд технік звичайно не знаходяться під контролем фінансових менеджерів, а відносяться до сфери загалькорпоративної політики (зміна трансферних цін, комісійних, роялті, зміна чи величини терміну виплати дивідендів).

Використання валютних форвардних контрактів і неттинга ризику також застосовується для хеджирования трансляційного ризику.

У цілому висновок форвардних (ф'ючерсних) контрактів є найбільше популярним інструментом по захисту від валютного трансляційного ризику, хоча збільшується значимість використання техніки "leads-and-lags". Більш того, для операцій у валютах, по яких не існує ринка форвардних контрактів, leads-and-lags, а також запозичення в місцевій іноземній валюті, є найбільш важливими інструментами хеджирования трансляційного ризику [6].

Помітимо при цьому, що доход (чи збиток) на форвардний контракт має форму грошового потоку. Однак він використовується для нейтралізації нереалізованого в грошах трансляційного (бухгалтерського) збитку (чи доходу). Це може, у свою чергу, зажадати додаткового хеджинга. Причому тепер уже це буде хеджинг валютного операційного ризику.

Нарешті, неттинг ризику є додатковою технікою по менеджменті валютного трансляційного ризику, що корисна для великих фірм (банків) з валютними позиціями в декількох іноземних грошових одиницях. Як уже було зазначено, ця техніка означає компенсування відкритої позиції в одній валюті за допомогою відкриття протилежної (чи такий же) позиції в тієї ж (чи в іншій) іноземній валюті. При цьому хеджинг здійснюється з тією метою, щоб чи доходи збитки по цих позиціях компенсували один одного.

3.2 Керування операційним (контрактним) валютним ризиком

Операційний (контрактний) валютний ризик виникає, якщо компанія (банк) приймає контрактні зобов'язання, що повинні виповнюватися в іноземній валюті. Оскільки подібна угода в майбутньому викликає чи припливи відтоки іноземної валюти, зміни у валютних курсах з моменту підписання контракту і до моменту валютних платежів (чи надходжень) приведуть до зміни величини валютних потоків, перелічених у вітчизняну валюту.

Для приклада, розглянемо одну комерційну справу. Українське підприємство: ТОВ «Керин» уклало 01.03.2006. контракт (№114 від 1 березня 2006р.) з європейською фірмою: ТОВ «Калехем» на постачання