КУРСОВА РОБОТА

Проблеми та перспективи розвитку довгострокового кредитування в Україні

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

1.БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ПО КРЕДИТУВАННЮ………………………………4

Етапи процесу кредитування………………………………………………….4

Процес банківського кредитування…………………………………………..5

Зразок кредитної угоди………………………………………………………..7

ВИКОРИСТАННЯ ДОВГОСТРОКОВОГО КРЕДИТУВАННЯ………….17

2.Довгострокове кредитування в будівництві…………………………………….17

2.1.1. Комплексна програма реконструкції старого житла "Територія якісного життя"………………………………………………………………………………..17

2.1.2. Спілка "Добробут" у кредитуванні будівництва…………………………..18

2.1.3. Довгострокове кредитування сприяє молодіжному житловому будівництву…………………………………………………………………………192.1.4.Законопроєкт про кредитування будівництва житла………………………21

2.2 Іпотечне кредитування в Україні………………………………………………24

2.2.1.Поняття іпотечного кредитування…………………………………………...25

2.2.2.Проблеми іпотечного кредитування…………………………………………26

2.3. Довгострокове кредитування в банку «Аваль»……………………………...28

2.4. Довгострокове кредитування молоді на одержання вищої освіти………….29

3.ПРЕСПЕКТИВИ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ІНТЕГРАЦІЇ У СВІТОВЕ

ЕКОНОМІЧНЕ СПІВТОВАРИСТВО……………..………………………………31

ВІСНОВКИ………………………………………………………………………….33

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………….34

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки обумовлений підвищеною увагою до банківської системи. Як і будь-яку підприємство, банк є самостійним господарюючим суб'єктом, володіє правами юридичної особи, виробляє і реалізує продукт, надає послуги, діє на принципах госпрозрахунку. Банк вирішує питання, пов'язані з задоволенням суспільних потреб у своєму продукті і послугах, реалізацією на основі отриманого прибутку соціальних і економічних інтересів як членів його колективу, так і інтересів власника майна банку. Банк може здійснювати операції, передбачені Законом "Про банки і банківську діяльність", Стаття 3 , Статутом банку. Сьогодні комерційний банк може запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати клієнтів і залишатися рентабельними навіть при надто несприятливій господарської кон'юнктурі. Алі далеко не всі банківські операції повсякденно присутні і використовуються в практиці конкретного банківського заставі (наприклад, виконання міжнародних розрахунків чи трастові операції ). Алі є певний базовий набір, без якого банк не може існувати і нормально функціонувати. До таких операцій, що конструюють діяльність банку відносять :

- прийом депозитів;
- здійснення грошових платежів і розрахунків;
- видача кредитів

Систематичне виконання зазначених функцій і створює тієї фундамент, на якому базується робота банку. І хоч виконання шкірного виду операцій сконцентровано в спеціальних відділах банку, смороду переплітаються між собою. Так, банки володіють унікальною спроможністю створювати засоби платежу, що використовуються в господарстві для організації товарного обігу і розрахунків.

1. БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ПО КРЕДИТУВАННЮ

1.1. Класифікація банківських кредитів

Спроможність комерційних банків збільшувати і зменшувати депозити і грошову масу широко використовується центральним банком, який через систему обов'язкових резервів управляє динамікою кредиту.
Друга функціональна сфера діяльності банків - посередництво в кредиті. Комерційні банки виконують роль посередників між господарськими одиницями, що накопичують грошові кошти і тими, що їх потребують, надають власникам вільних капіталів надійну форму вкладання грошів у виді різноманітних депозитів, що забезпечує збереження грошових коштів і задовольняє потребу клієнта в ліквідності. Банківський кредит - у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг, що дозволяє враховувати споживи конкретного позичальника і пристосовувати до них умови одержання позики (на відміну від ринку цінних паперів, де терміни

інші і умови позик стандартизовані).

За терміном використання розрізняють кредити:

-короткострокові;

-середньострокові;

-довгострокові.

Довгострокові кредити надаються на період понад три роки. Суттєвої різниці між середньостроковими і довгостроковими кредитами немає, тому банки України не відділяють їх окремо, хоча в країнах Заходу існує певне її відокремлення. З участую довгострокового кредиту здійснюється відтворення основного капіталу й опосередковується інвестиційна діяльність позичальника. Джерелом повернення такого кредиту є прибуток від впровадження заходів, що прокредитовані, або їх економічний ефект.

1.2. Процес банківського кредитування

Процес банківського кредитування складається з певних етапів, кожний з яких окремо забезпечує рішення локального завдання, а разом досягається головна позначка позичкових операцій — їх надійність і прибутковість для банку.

Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки клієнта на кредит. Для одержання кредиту позичальник звертається до банку з обґрунтованим клопотанням, до якого додаються певні документи. У сукупності це має назву «кредитна заявка». І

У клопотанні, як правило, йдеться про: суму кредиту, рядків користування їм, сутність та економічний ефект від заходу, що буде прокредитований, та ін. До клопотання додаються інші матеріали, перелік яких залежить від конкретних обставин.

Кредитний працівник банку проводити попередню бесіду з потенційним позичальником, ураховуючи інформацію, що є в кредитній заявці.

Якщо попередня бесіда спеціаліста банку з клієнтом пройшла успішно, починається наступний (другий) етап процесу кредитування. Він полягає у вивченні кредитоспроможності потенційного позичальника й оцінці ризику за позичкою.

Третій етап процесу кредитування полягає в підготовці до складання кредитної догоди. Він можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінки кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуруванням позички.

У процесі структурування банк визначає такі параметри позички:

вид кредиту, торбу, рядків, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо.

Правильне визначення виду кредиту є важливим для встановлення реальних джерел погашення банківських позичок. Якщо кредит надається на формування оборотного капіталу клієнта і належить до короткострокового, те джерелом його повернення будуть поточні грошові надходження, які виникнуть після реалізації проекту, що прокредитований.

Кредит, наданий на відтворення основного капіталу позичальника, є, як правило, довгостроковим і має повертатися за рахунок прибутку від експлуатації прокредитованого об'єкта.

Важливе значення в структуруванні позички має правильне визначення суми позички. Заниження її може призвести до порушення строків її повернення, оскільки об'єкт, що кредитується, не буде завершень у рядків, а завищення — до нецільового використання надлишкове отриманих у банку коштів.

Успіх кредитної догоди значною мірою залежить від правильного визначення рядок позички. Якщо будуть установлені занадто напружені рядка повернення позички, те в позичальника може виявитися шлюб капіталу, що спричинить спад виробництва. Якщо ж ці рядка будуть занадто ліберальними, тобто набагато більшими від періоду, протягом якого буде отримана віддача від позички, те позичальник певний