Зокрема, законопроектом про надання громадянам України довготермінових пільгових позик для будівництва (реконструкції) житла передбачено створення розумів отримання кредиту на будівництво (реконструкцію) житла групам населення, які потребують поліпшення житлових розумів, або вік яких перевищує 30 років. На цих осіб не поширюється чинний механізм пільгового кредитування молодих сімей та самотніх молодих громадян. На базі цього механізму автори законопроекту вважають за доцільне розробити загальну систему кредитування населення. Для його реалізації пропонується створити при Кабінеті Міністрів України Державний фонд сприяння будівництву житла, поклавши на новостворену структуру функції житлового кредитування громадян України. Незначні доповнення до вже існуючого механізму молодіжного кредитування, на думку авторів законопроекту, дозволяти без фінансових витрат у найкоротший термін розпочати впровадження житлового кредитування широких верств населення і за 7-10 років забезпечити житлом усіх громадян України.

У проекті закону про фінансово-кредитні механізми житлового будівництва пропонується створити механізм для залучення вільних коштів довірителів на будівництво житла. Позитивним моментом даного проекту, за висновком Головного науково-експертного управління Верховної Заради, є відсутність вимог щодо декларування джерел отримання коштів, які спрямовуються довірителем на будівництво житла. Це, вважають експерти, може статі ефективним засобом легалізації коштів населення та залучення їх на фінансування економіки України.

Законопроектом про цільове довгострокове кредитування будівництва житла пропонується залучити власні кошти платоспроможної частини населення, яку може самостійно забезпечити собі житлом за рахунок отримання банківських кредитів. Цей законопроект, відзначили в секретаріаті Комітету, принципово відрізняється від інших тім, що він передбачає мінімальну доля держави в підтриманні системи кредитування. За розрахунками, проведеними авторами законопроекту, витрати державного бюджету щорічно на першому етапі можуть скласти близько 70 мільйонів гривень, що становить менше 0,2% видаткової частини державного бюджету.

У проект закону про житлове кредитування громадян України автори заклали норму збереження всіх діючих та апробованих механізмів кредитування будівництва і придбання житла. Разом з тім передбачено нові підходи та механізми до вирішення житлової проблеми громадян через впровадження житлового кредитування усіх верств населення. При цьому повинні діяти механізми як комерційного, так і державного цільового кредитування населення на будівництво житла. Законопроектом визначені суб'єкти та об'єкти кредитування, принципи державного регулювання надання цільових довгострокових житлових кредитів, джерела фінансування програми, формування обсягів кредитних ресурсів та порядок їх використання.

Головним принципом, закладеним у Законі, є державна підтримка громадян, які реально потребують допомоги в отриманні та поверненні кредитів (як державних, так і комерційних).

У законопроекті про житлово-будівельні субсидії зазначається, що для більшості одержувачів субсидій (у залежності від рівня забезпеченості), ці кошти повинні повністю або частково покривати середньогалузеві витрати, необхідні для будівництва або реконструкції житла, що відповідає мінімальним нормативам. При цьому одержувачі субсидій повинні мати право самостійно обирати житло, що будується, та доплачувати за додаткову площу житла.

Система, запропонована в законопроекті про житлово-будівельні субсидії, на думку його автора, більш приваблива для населення, ніж існуюча система надання "безкоштовного житла". Комітет з питань будівництва, транспорту і зв'язку вважає за необхідне залучити до підготовки узгодженого законопроекту також Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Комітет з питань бюджету.

2.2. Іпотечне кредитування в Україні

2.2.1.Поняття іпотечного кредитування

Іпотечний кредит — довгострокові позички, що надаються банками під заставу нерухомості — землі і будівель виробничого й житлового призначення. В основу цього кредиту покладена іпотека, що в перекладі з грецької мови означає застава, причому не будь-якого майна, а саме нерухомого (здебільшого будівель і землі).

Іпотека може бути встановлена на нерухоме майно, яку заставодавець має право продавати або відчужувати в інший спосіб. До об'єктів іпотеки належати:—

підприємства, будівлі, споруди та інше нерухоме майно, що використовується в підприємницькій діяльності;—

житлові будинки і квартири;—

дачі, садові будинки, гаражі й інші споруди споживчого призначення;—

земельні ділянки.

Об'єкт (предмет) іпотеки має належати заставодавцю на правах власності або повного господарського розпорядження.

Застава нерухомого майна передбачає укладання догоди про іпотеку у вигляді заставної.

Угода про іпотеку підлягає державній реєстрації. Вона здійснюється на підставі заяви заставодержателя з додатком до неї заставної;

Відомості про державну реєстрацію іпотеки вносяться в заставну. Реєстраційний запис про іпотеку погашається за заявою власника заставної або за рішенням суду про припинення іпотеки.

Заставодержатель має право передати свої права стосовно заставної іншій особі. Відступлення прав за заставною здійснюється заставодержателем шляхом передатного надпису на заставній на користь нового заставодержателя, який винний бути нотаріально засвідченим.

Про відказі прав по заставі заставодержатель повинний у письмовій формі повідомити боржника за кредитним договором, який забезпечений іпотекою, на підставі чого він стає зобов'язаним виконувати свій договір перед новим заставодержателем.

Заставодавець за згодою заставодержателя має право передати предмет (об'єкт) іпотеки іншій особі у власність або господарське користування (розпорядження). У цьому разі іпотека зберігає свою силу, тільки всі зобов'язання за договором іпотеки переходять до особи, яка придбала право на предмет іпотеки. Задоволення вимог заставодержателя з вартості заставного майна в разі невиконання заставодавцем забезпеченого іпотекою зобов'язання (кредитної догоди) здійснюється за рішенням суду. Особливо це стосується тихнув випадків, коли об'єктом іпотеки є підприємство в цілому, житловий будинок, квартира.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється шляхом продаж заставного майна з публічних торгів, що проводяться спеціалізованими організаціями. Вибір організації, якій доручається продажів з публічних торгів предмета іпотеки, здійснюється судовим виконавцем. Він встановлює і рядка проведення таких торгів.

2.2.2. Проблеми іпотечного кредитування

У Києві вже декілька раз проходили Міжнародні