Т=Фд/Нв

норма випуску

Нз=(Нв*100)/(100 - %Б)

норма запуску брак

(ця формула застосовується, коли є технологічно неминучий брак).

кількість робочих місць:

С=Тц/Т(такт)

С=ti/Т(такт)

ti – тривалість певної операції

швидкість руху транспортних засобів:

V=l/T

крок конвеєра (віддаль між двома сусідніми робочими місцями)

довжина потокової лінії:

L=C*l (при односторонньому розміщенні)

L=(C*l)/2+2R (при двосторонньому розміщенні)

радіус заокруглення

темп випуску:

Тм=1/Т

Характерними рисами потокових ліній є ритмічний або рівномірний випуск продукції і ритмічне виконання всіх операцій.

Показником ритмічності є ритм. Ритми є середні, операційні і робочі.

Середній ритм – це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох виробів, які виходять один за одним:

Рс=(Тзм. – Тпер.)/Qзм.

тривалість зміни тривалість обробки деталей при паралельному кількість продукції, яка повинна бути

переміщенні партії виготовлена протягом зміни

Рс=(Тзм.* Ккон..)/Qзм.

коефіцієнт використання робочого часу конвеєра

Ккон.=(Тзм. – Тпер.)/Тзм

(Тзм. – Тпер.)=Тзм*Ккон.

З практики роботи складальних конвеєрів Тпер.=30 хв. В такому випадку Ккон.=(480 – 30)/480=0,94

Операційний ритм – це середній проміжок часу виконання операції.

Робочий ритм – це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох чергових партій, якщо вироби передаються з однієї операції на іншу не поштучно, а партіями із декількох штук.

Організація потокового в-ва дає змогу автоматизувати технологічні операції і виробничі процеси. При цьому для проведення автоматизації повинно бути економічне обґрунтування на основі порівняльних показників, таких як собівартість продукції, продуктивність праці, використання обладнання і окупність капітальних вкладень.

4. Є три види руху предметів праці при в-ві: 1) послідовний, 2) паралельний, 3) змішаний (послідовно-паралельний). Кожен вид характеризується певними умовами передачі виробів з одного робочого місця на інше, роботи обладнання і пролежування деталей.

при послідовному русі вироби із однієї операції на другу передаються цілими партіями, а обладнання працює без простоїв. Недоліком при цьому є те, що тривалість обробки є найдовшою. Тривалість циклу розраховується за формулою:

Тпосл.=n*t0

кількість деталей у партії загальна тривалість всіх операцій

паралельний рух характеризується такими умовами: вироби передаються поштучно і обробляються на всіх операціях без пролежування. Перевагою при цьому є найкоротша тривалість виробничого циклу виготовлення партії виробів. Недоліком є простої в обладнанні. Тривалість циклу розраховується:

Тпар.=t0+tmax*(n – 1)

тривалість найдовшої операції

при змішаному русі вироби передаються частинами партії, а обладнання в межах обробки партії виробів працює без простоїв. Тривалість циклу розраховується:

Тпосл.-пар.=t0+(n – 1)*(?tд – ?tк)

тривалість довгих операцій тривалість коротких операцій

Довга – це операція, для якої попередня і наступна операція коротша за тривалістю; коротка – це операція, для якої попередня і наступна операція довша за тривалістю.

1. Функціонування підприємства супроводиться безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Основні завдання фінансової діяльності такі:

вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання. З метою стабільно високої прибутковості;

балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів;

підтримання належності ліквідності та своєчасності розрахунків.

Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в належному забезпеченні фінансування.

Відповідно до джерел фінансування поділяється на:

внутрішнє – здійснюється за рахунок коштів підприємства:

а) прибуток;

б) амортизаційні відрахування;

в) виручка від продажу майна;

г) виручка від здачі майна в оренду.

зовнішнє – використовує кошти не пов’язані з діяльністю підприємства:

а) внески власників у статутний фонд;

б) кредит;

в) зобов’язання боржників;

г) державні субсидії.

Фінансування ділиться на фінансування:

за рахунок залучених коштів – це такі кошти, які необхідно повернути, тобто кредит, або боргові зобов’язання;

за рахунок власних коштів – це кошти від діяльності підприємства або внески власників.

Серед форм фінансування важливим є кредит – це платне надання грошей або інших цінних паперів у борг на певний час. Це дає змогу розширювати фінансові можливості підприємства, але створює певний ризик, пов’язаний з необхідністю повернення коштів у майбутньому і відсотків за користування позиченими коштами.

На сьогоднішній час широко використовують кредити не в грошовій формі – товарний кредит, оренда і її різновид – лізинг.

Товарний кредит – це короткостроковий кредит, який одне підприємство надає іншому в товарній формі через відстрочку платежів за поставлену продукцію.

Оренда – це довгострокова форма кредиту і характеризує договірне строкове володіння і користування майном. Поширеним у світовій практиці є різновид оренди – лізинг, коли лізингова компанія купує у підприємств-виробників майно (устаткування) і передає їх в оренду на певний період і на певних умовах.

Головними показниками, які відображають фінансові результати діяльності підприємства є дохід і прибуток. Ці показники є вирішальними для підприємства тому, що відображають мету його діяльності, а також цікавлять інвесторів, кредиторів, фінансові органи, податкову службу, фондові біржі.

Основний показник є прибуток, який іноді замінюють показником доходу.

Доход підприємства – це більш загальний показник і прибуток входить до величини доходу.

Доход досить поширений показник серед економічних показників. Зміст його не є однозначним. Часто цим поняттям позначають загальну виручку чи суму грошових надходжень підприємства або окремої особи, існує поняття національний доход, доход сім’ї і т.д.

У сфері підприємницької діяльності визнано, що доход – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних витрат. Таким чином у доході зарплата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

Працівники підприємства, які є його власниками розглядають свою запрату, як доход підприємства, а зарплату найманих працівників, як елемент витрат. Але це