майже подвоївся - зріс з 16% до 31%. Відчутно зросла (з 32,3 млрд. грн. у 2000 р. до 88,2 млрд. - у 2003 р.) пропозиція грошей (агрегат М3). Суттєво зменшено темпи інфляції. Якщо у 2000 р. її показник становив 125,8%, то у 2001 р. - 106,1%, у 2002 р. - 99,4% і у 2003 р. - 108,2%. Поліпшилася структура грошей: у 2000 р. частка строкових депозитів (а це основний інвестиційний ресурс економіки) складала 33,2%, а у 2003 р. - 42,5%. Якщо у 2000 р. вклади населення в банках складали 6,6 млрд. грн., то на кінець 2003 р. маємо 28,5 млрд. Відчутно зменшилася частка грошей, що обертається поза банками. Вражаючою є стійкість валютної позиції гривні: її офіційний обмінний курс до долара у 2000 р. становив - 5,44, 2001 р. - 5,37, 2002 р. - 5,33, 2003 р. - 5,33 грн. за дол. США. Курсова стабільність національної грошової одиниці протидіє інфляційним очікуванням та сприяє збереженню високого рівня цінової конкурентоспроможності вітчизняних товарів на міжнародних ринках.
Основними завданнями монетарної політики у 2004 р. є утримання річної інфляції в межах 6-7%, обмінного курсу в межах 5,38-5,42 грн. за дол. США, а також зниження ставок за кредитами. Важливим завданням залишається також інституційне закріплення співпраці уряду і Національного банку щодо підтримки фінансової стабільності.
4.2.1. Розвиток банківської системи.
У 2000-2003 pp. банківська система України мала стійку тенденцію зростання майже всіх показників - капіталу, зобов'язань і активів. При цьому треба відзначити насамперед відчутне зростання (більш як у 4 рази) обсягів кредитів комерційних банків у реальну економіку. За цей час облікова ставка НБУ знизилася з 35,6 до 7,0%, відповідно відсоткові ставки комерційних банків у національній валюті - з 40,3 до 17,8%. Це досить вагомий результат. Поліпшується, що дуже важливо, якість кредитів. Лише протягом 2003 р. частка довгострокових кредитів зросла з 22,3 до 36,0%. З 17,0% у 2000 р. до 7,7% у 2003 р. зменшилася норма обов'язкового резервування депозитів комерційних банків.
Водночас зберігається високий ступінь ризику банківської системи. За станом на 1 січня 2004 р. балансовий капітал банків, а це основа їхнього стабільного функціонування та розвитку, склав 13,1 млрд. грн., або 2,5 млрд. дол. проти 2,0 млрд. дол. США у 1998 р. По відношенню до ВВП частка банківського капіталу складає всього 4,5%, тоді як у країнах Центральної та Східної Європи - понад 40%. Має місце неадекватне зростання капіталу банків та обсягів здійснюваних ними активних і пасивних операцій. За 2003 р. балансовий капітал банків збільшився лише на 30,7%, а кредитний портфель - на 57,1%. До того ж темпи приросту капіталу банків були втричі нижчі від темпів приросту грошової маси, яку вони обслуговують. За висновками фахівців, така ситуація посилює ризики дальшого стабільного функціонування банківської системи, зменшує її спроможність абсорбувати постійно зростаючу грошову пропозицію та здійснювати ефективний перерозподіл тимчасово вільних коштів у масштабах економіки.
Зростання активів, капіталу та кредитів комерційних банків |
2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р.
Валовий внутрішній продукт, млн. грн. | 170070 | 204190 | 225810 | 263228
Активи банків
млн. грн.
% від ВВП | 36980
21,7 | 50785
24,9 | 67774
30,0 | 105559
40,1
Капітал банків
млн. грн.
% від ВВП | 6450
3,8 | 7915
3,9 | 9983
4,4 | 13051
5,0
Кредитний портфель банків
млн. грн.
% від ВВП | 17600
10,3 | 32097
15,7 | 46736
20,7 | 73445
27,9
Облікова ставка НБУ, %, в середньому за рік | 30,6 | 19,7 | 9,5 | 7,0
Відсоткові ставки комерційних банків в національній валюті, %, в середньому за рік | 40,3 | 31,9 | 24,8 | 17,9
У зв'язку з цим привертає увагу недосконалість структури емісійного процесу НБУ, який фактично не реалізує дві базові функції емісійної діяльності - забезпечення рефінансування комерційних банків та реалізацію функції обслуговування державного боргу. Якщо в країнах зі сталою ринковою економікою 70-80% емісійних ресурсів центральних банків йде на обслуговування бюджетного дефіциту, то в Україні маємо зворотну ситуацію: у 2001-2003 pp. вкладення НБУ в державні цінні папери мали від'ємну динаміку - зменшення їхньої суми на 2237 млн. грн. Натомість у 2001 р. 107,9% приросту чистої готівкової емісії, а у 2002-2003 pp. - близько 100% було спрямовано на здійснення пасивних операцій - скупівлю надлишку валюти, який формується внаслідок позитивного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу.
У 2003 р. НБУ здійснив низку заходів щодо лібералізації процедури рефінансування комерційних банків, що зумовило зростання обсягів відповідного кредитування. Однак переважна частина кредитів НБУ була надана для підтримки миттєвої ліквідності через механізм кредитної лінії "овернайт".
Важливим є питання зовнішньої конкурентоспроможності банківської системи країни. На жаль, вона значно відстає від технологічних, організаційних та інсти-туційних змін у світовому банківському бізнесі. Згідно з вимогами вступу до COT, це особливо небезпечно, зважаючи на необхідність допуску філій іноземних банків на ринок фінансових послуг України. Така ситуація може призвести до поглинання західним капіталом кількох великих українських банків.
Стратегічна лінія полягає в максимальному використанні іноземного банківського капіталу для посилення інвестиційних можливостей української економіки та у контролі і коректному обмеженні негативних наслідків для національної банківської системи. Європейський вибір України має поєднуватися з політикою першості національних інтересів, розумного і зваженого протекціонізму, що допоможе сформувати збалансовану структуру національної банківської