«Вплив органів державної влади на поведінку фірм на ринках товарів та послуг»

«Державна установи як економічний агент»

Зміст

Вплив органів державної влади на поведінку фірм на ринках товарів

та послуг………………………………………………………………………….3

1.1.Вступ. Необхідність державного регулювання економіки…………….…….3

1.2.Цілі регулювання діяльності підприємства …………………………………..3

1.3.Історія державного регулювання………………………………………………4

1.4. Засоби державного впливу на діяльність фірм ……………………………...5

1.4.1. Податки. Податкове регулювання діяльності фірм ………………….5

1.4.2. Грошово-кредитне і цінове регулювання …………………………...6

1.4.3. Антимонопольна політика держави…………………………………….9

1.4.4. Вплив зовнішньополітичної діяльності держави…………………….10

1.5. Границі державного втручання у діяльність фірм………………………….10

1.6.Висновки ……………………………………………………………………….12

2.Державні установи як економічний агент………………………………………13

2.1. Мета діяльності державної установи…………………………………………13

2.2. У чому вимірюється продукт діяльності податкової інспекції……………………………………………………………………………..14

2.3. Фактором, що перешкоджає досягненню мети податкової інспекції……...15

2.4. Ресурси, що використовуються для досягнення мети організації………….15

2.5. Ціни на використані установою ресурси…………………………………….16

2.6. Потребітелі продукції установи………………………………………………16

2.7. Альтернативи продукції установи……………………………………………16

2.8. Опис ринку продукції яку виробляє податкова інспекція…………………..16

2.9. Приватизація на ринку продукції…………………………………………….17

Список використаних джерел……………………………………………………..18

Вплив органів державної влади на поведінку фірм на ринках товарів та послуг

Вступ. Необхідність державного регулювання економіки

Ринкова економіка байдужна до освіти, охороні здоров'я, вихованню дітей, обороні, охороні навколишнього середовища, безробіттю, грошовому обігу й іншим факторам громадського життя країни. Тому проблеми, що не можуть бути вирішені ринком, держава змушена приймати на себе, виробляти методи їхнього рішення і реалізовувати їх в житті.

Державне регулювання, що робить вплив на розвиток пріоритетних галузей, створює умови для функціонування малоприбуткових галузей, необхідних для розвитку суспільства. Тому кожна фірма у своєї діяльності повинна враховувати державну політику, що проводиться стосовно тієї чи іншої галузі.

Фірма вирішує проблеми на макрорівні. Ці проблеми зв'язані з підвищенням прибутковості і рентабельності фірми. Однак, на діяльність фірми впливає також макросередовище, чи зовнішнє середовище. Вплив макросередовища в значній мірі обумовлено державним регулюванням, що у даний час є важливим чинником ринкової економіки [9].

Цілі регулювання діяльності підприємства

Державна підтримка підприємництва спрямована на допомогу малому і середньому підприємництву і ставить наступні цілі:

* введення спрощеної системи оподатковування;*

створення умов для використання малими підприємствами бездіяльних і недовантажених основних фондів;*

концентрація ресурсів державної підтримки на формування в малому бізнесі високотехнологічного товаровиробництва й інноваційного секторів економіки;*

створення умов для розвитку кооперації малого підприємництва з великим виробництвом;*

створення нормативної бази, що забезпечує державну підтримку інвестиційних проектів суб'єктів малого підприємництва, а також залучення для цих цілей іноземних кредитів [16].

1.3.Історія державного регулювання

Історія державного регулювання починається з теорії меркантилістів які регулювали економіку за допомогою тарифних обмежень. Класична політична економі виступала проте втручання держави в економіку і зводила його до мінімуму. Зараз усі держави ринкової економіки використовують державне регулювання. На наукову основу регулювання економіки було поставлено теорією Кейнса, яка допомогла США війти з "Великої депресії". Важливу роль виконує також антимонопольне регулювання.

Антимонопольне регулювання має головну задачу — недопущенню монополізації ринку окремими фірмами. Воно включає методи адміністративного (законодавчого) і методи нормативно-орієнтованого впливу.

Державна політика по формуванню конкурентного середовища і розвитку конкуренції спрямована на обмеження монополістичної діяльності і припинення несумлінної конкуренції.

Державне економічне регулювання — це вплив держави на суб'єкти, що хазяюють, для досягнення визначених соціально-економічних цілей шляхом установлення правових норм і організаційних правил їхнього поводження в процесі діяльності.

Стратегічною метою державного регулювання економіки є збереження і множення національного багатства в інтересах живучих і майбутніх поколінь громадян країни.

1.4. Засоби державного впливу на діяльність фірм

Засобами впливу держави на діяльність фірм можуть бути:

1.4.1. Податки. Податкове регулювання діяльності фірм

Податки — частина доходів, що вилучається примусово, фізичних і юридичних осіб, необхідна для здійснення державою своїх функцій. Податки є основним джерелом доходів держави.

Сучасні податкові системи використовують цілий ряд принципів:

Загальність, тобто охоплення всіх економічних суб'єктів, що одержують доходи.

Стабільність, тобто стійкість видів податків і податкових ставок у часі.

Обов'язковість, тобто неминучість (примусовість) його виплати, самостійність суб'єкта в численні і сплаті податку.

Соціальна справедливість, тобто встановлення податкових ставок і податкових пільг, що роблять вплив, що щадить, на низкоприбуткових підприємства і групи населення.

Методом впливу на діяльність фірм може бути часткове чи повне звільнення від податків окремих підприємств у залежності від профілю виробництва, характеру виробленої продукції й інших характеристик.

Пільги в силу їхнього різноманітного характеру і великого охоплення платників податків можуть приводити до відчутного зниження реальної ставки оподатковування в порівнянні з номінальної [15].

Один з макроекономічних індикаторів — співвідношення податкових доходів держави до обсягу валового внутрішнього продукту. Порівняльний аналіз податкових систем різних країн дає підставу вважати, що найбільш прийнятним є показник в інтервалі 35-40% податкових надходжень у складі валового внутрішнього продукту. У країнах, що мають сильну соціальну орієнтацію, наприклад, у Швеція, через податкову систему перерозподілялося 55% валового внутрішнього продукту. У той же час у США як країні з більш ліберальною економікою — тільки 30%. В Україні в 2000 році цей показник склав близько 20%, що служить свідченням явно заниженої фінансової основи для бюджетного фінансування соціального розвитку.

Специфічною проблемою, що проявилася в Україні за останні роки, є проблема неплатежів нарахованих податків. Збирання податків різного виду знаходиться, як правило, на рівні 50-75% від сум, передбачених у податкових законах.

Силові способи підвищення збирання податків за допомогою податкової поліції не можуть бути ефективними у відношенні до усієї виробничої системи. До злісних неплатників за рішенням уряду можуть бути застосовані крайні міри у формі арешту майна і його продажу за борги.

Однак основний напрямок у податковому регулюванні повинне бути зв'язане з побудовою гармонічної системи, що гарантувала б державі одержання стабільних доходів, а для платника податків робила б своєчасну