ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

1.Обєктивні та суб'єктивні причини формування командно- адміністративної економічної системи.................................................................4

2. Негативний вплив сталинщини на розвиток економічної теорії....................5

3. Суперечливість розвитку економічної науки в Україні................................8

4. Осмислення процесу розвитку економічної науки 60-х 70-х років XX ст.16

Висновки................................................................................................................19

Література..............................................................................................................20

ВСТУП

Сталінщина як форма мислення справляла негативний вплив на розвиток суспільних наук, їй були властиві такі риси:

- догматизм, тобто оперування застиглими догмами, що виключали творчий підхід до розвитку суспільних наук;

- метафізика — антидіалектичний розгляд явищ незалеж-но одне від одного, заперечення внутрішніх суперечностей як джерела розвитку;

- схематизм, що доходив до спрощення і елементарщини, виявлявся у ігноруванні складного взаємозв'язку та взає-мозалежності явищ;

- катехізисне постулювання істин у формі запитань та відповідей, що призводило до безальтернативних суджень;

вульгарний соціологізм, що виявлявся у гіпертрофії та абсолютизації

класового підходу при аналізі соціально-еко-номічних явищ та прищепленні політичних ярликів.

Всі ці риси сталінщини у соціально-економічному та політичному житті нашого суспільства міцно зрослися з ідеями соціалізму, що тлумачився спрощено та догматич-но, і видавалися за його єдину сутність, яка не зазнала радикальної трансформації навіть до середини 80-х років.

1.Обєктивні та суб'єктивні причини формування командно- адміністративної економічної системи

Система, яка видавалася Сталіним за соціалізм, у дійсності була грубим перекрученням ідей соціалізму і ут-вердженням замість нього командно-адміністративної сис-теми в дусі казармового соціалізму, основними рисами якої стали: одержавлення власності та економіки в цілому, жорстке централізоване управління та адміністративно-бюрократичні методи господарювання; примусова праця, включаючи дармову робочу силу мільйонів ув'язнених; зрівняльний розподіл та утвердження «рівності у злиднях»; деформація та згортання демократії; утвердження держав-ної бюрократії; антигуманізм, жорстоке придушення інако-мислення, недопущення плюралізму думок, масові репре-сії, тоталітарність політичної влади.

Теоретична діяльність Сталіна у дореволюційний час та в перші роки після жовтневого перевороту була досить скромною і не мала ніякого суспільного резонансу. Біль-ше того, його ранні роботи багато в чому були примітивними.

Маючи догматичну спрощену уяву про метод наукового дослідження, Сталін заперечував правомірність існуван-ня різноманітних точок зору і зосереджував свою увагу на тому, щоб викрити і розбити, добити ті концепції, які не укладалися в його інтерпретацію ленінізму. Саме такий грубопрямолінійний недіалектичний агресивний підхід був притаманний сталінським оцінкам різних напрямів та те-чій радянської економічної думки, теоретичній діяльності багатьох радянських економістів.

У цілому в 20-ті роки вплив Сталіна на теоретичну ді-яльність у країні був ще обмежений. На відміну від М. Бу-харіна, Є. Преображенського та 'багатьох інших діячів Сталін не брав участі у численних та гострих дискусіях 20-х років, а учасники цих дискусій не посилалися на ста-лінські роботи. Але вже в кінці 20-х років відчувається зро-стаючий вплив Сталіна на розвиток суспільних наук, еко-номічної науки зокрема. Починаючи з 30-х років цей вплив став вирішальним.

2. Негативний вплив сталинщини на розвиток економічної теорії

Розглядаючи питання про вплив сталінщини на розви-ток економічної науки в країні, і зокрема в Україні, слід підкреслити, що певною віхою наростання складної ситуа-ції в ній, що призвела врешті-решт до кризового стану, був виступ Сталіна на конференції аграрників-марксистів у грудні 1929 р. Цей виступ знаменував новий етап для всіх суспільних наук, і зокрема економічної науки. Сталін на цій конференції заявив, що в нашому суспільно-політично-му житті все ще існують різні буржуазні і дрібнобуржуаз-ні теорії, які необхідно «викорчувати... і відкинути їх геть».

Цей виступ започаткував переслідування та знищення всіх тих крупних економістів, які мали власну принципову позицію, відмінну від позиції Сталіна. Вчені повинні були переглянути свої погляди в руслі сталінізму і вести актив-ну боротьбу проти так званих ухилів, ворогів народу. Все це сприяло поширенню атмосфери страху, теоретичної без-порядності і під впливом зростаючого культу особи Сталі-на призвело до застою теоретичної думки в галузі політич-ної економії на десятки років.

Негативний вплив сталінщини на розвиток економічної науки виявився передусім у відмові від наукового аналізу на користь догматизму, волюнтаризму, метафізичному мис-ленню, схоластиці та вульгаризації суспільно-економічних процесів та явищ. Саме це було притаманне сталінізму і культивувалося в науці.

Сталінізм поклав край різноманітності течій у розвитку економічної думки. Вже на початку 30-х років в умовах зростаючого тоталітаризму в ній зникають будь-які аль-тернативні або варіантні офіційному напрями. Наука ста-ла існувати в умовах ідеологічної автаркії та повного ві-докремлення від здобутків світової економічної думки. У період сталінщини, хоча формально праці К. Маркса, Ф. Енгельса та В. І. Леніна і розглядалися як методологіч-ні та теоретичні першоджерела, насправді відбувалася по-слідовна підміна їх сталінськими постулатами.

Тільки за 1946—1952 рр. вийшло в світ близько 600 книг та брошур, написаних з приводу окремих статей та промов Сталіна, загальним тиражем понад 20 мли примірників. Причому метою всіх цих робіт про Сталіна було довести, що всіма своїми успіхами партія та народ зобов'язані одній особі — Сталіну. Виключалася навіть думка про можливість політичних чи теоретичних помилок з його боку. Однак звернення до сталінських робіт та їх аналіз свідчить прочисленні помилкові положення, недостатню наукову зрі-лість суджень, непослідовність та інші серйозні недоліки.

Роль економічної науки, економічної теорії в період ста-лінщини принижувалися. Аналіз творів Сталіна свідчить, що питанням економічної теорії він надавав далеко не пер-шорядне значення.

Приниження ролі економічної науки виявлялося в різ-кому скороченні видань економічної літератури і припи-ненні існування майже всіх науково-дослідних економіч-них інститутів. У 1929 р. було ліквідовано Центральне ста-тистичне управління.

У 30—50-ті роки встановлюється монополія Сталіна на розробку найважливіших економічних проблем соціалістич-ного будівництва. Погляди таких відомих діячів, як Дзер-жинський, Красін, Куйбишев, Кржижанівський, Орджоні-кідзе, Рудзутак та інших, ігнорувалися, а вчені-економісти перетворювалися лише