2.3. У 2003 році переробники підняли ціни на 20—50%. Хлібозаводи теж

Ситуація на зерновому ринку, звісно, погіршить становище переробників — млинів, хлібозаводів, пекарень, макаронних фабрик. Насамперед вони змушені будуть піднімати ціни услід за подорожчанням зерна, і ніякі обмеження їх не зупинять, адже, за спостереженнями аналітиків, контроль за цінами в більшості областей ведеться, аби про щось відзвітувати. Зрештою, підприємці можуть оскаржити адміністративне регулювання цін на тій підставі, що воно суперечить Конституції і Закону «Про підприємництво». Зокрема, нинішні ціни на борошно, за прогнозами Андрія Ярмака, можуть зрости протягом сезону ще на 15—20% — 300 грн/т, тобто щонайменше до 1800 грн/т за вищий ґатунок. А зростання цін на хліб, які досі штучно стримувалися, за прогнозами Головного управління з питань цінової політики Київської міськдержадміністрації, може досягти 50%.

Та найгострішою проблемою для переробників стала ситуація із сировиною та обіговими коштами. Найлегше буде найближчим до влади підприємствам: вони зможуть скористатися дешевим зерном, імпортованим за міждержавними угодами (якщо вони будуть реалізовані) або з Держрезерву. Зокрема, Держрезерв обіцяє хлібозаводам повністю забезпечити їх дешевим борошном. Через це сировина, — принаймні, недорога — не завжди доходить до недержавних виробників печива і макаронів та приватних міні-пекарень. «Боюся, що сезон 2004 року не вдасться пропрацювати без простоїв, бо може забракнути борошна, — говорить Марія Алімова, директор «Фабрики печива «Борзна». — А простої для нас — небезпечна річ. Недавно під час загальної паніки нам доводилося простоювати по 2—3 дні, надолужувати згаяне було

важко — наше місце в торговій мережі одразу займали конкуренти».

Також підприємства, які опинилися у 2003 році у вигідніших умовах, це міні-млини, які працюють на давальницьких умовах, адже їм для роботи не

потрібно обігових коштів і вони можуть реалізувати продукцію за будь-якою

11

зручною для них ціною. Щоправда, борошно, яке випускають міні-млини, — майже скрізь 2-го чи 1-го ґатунку.

У нинішній ситуації збережеться активний імпорт борошна з Росії. Експерти прогнозують, що трохи активізується імпорт звичайних макаронів з м’яких сортів пшениці, однак через те, що вони обкладаються ввізним митом, завозитимуть їх «човниковим» способом і далі прикордонних областей такі партії не підуть.

Значно шкодить ринку і обмеження торгової націнки на продукти переробки зерна, що практикується в багатьох областях. «У регіонах відчутно знизилась якість хліба: що ще залишається робити виробникам, коли обмежують їхню рентабельність?» — говорить Андрій Ярмак. Завідуючий відділом реалізації СП «Боніта» (один з найбільших виробників макаронів) Вадим Волощук прогнозує, що й на ринку макаронів якість продукції в цілому знизиться. Державне обмеження торгової націнки створить штучні конкурентні переваги для місцевих виробників перед загальнонаціональними блендами. «Наприклад, в Одеській області адміністрація встановила граничну націнку на макарони в 20% від ціни виробника, — розповідає Вадим Волощук. — На перший погляд, це цілком прийнятно, але її обчислюють, не враховуючи транспортних витрат, тож торгові підприємства змушені відшкодовувати їх із дозволених 20% націнки. Через це ми вже втратили низку покупців у Одесі».

3. Проблеми ринку зерна в Україні

Проаналізувавши ринок зернових, я прийшов до висновку, що економічна криза після минулого врожайного року сталася через:

3.1. Наслідки реформи АПК

У результаті реформи АПК змінилась структура с/г, тобто збільшилась кількість фермерів господарств, котрі роздробили с/г землі, що призвели до спаду валового збору зернових. Тепер майже усі землі знаходяться у власності приватних підприємств, які у 2002 році дуже активно зайнялися імпортом зерна, продаючи його вдвічі дешевше, ніж світові ціни, не залишивши

достатнього запасу на 2003 рік, що змусило державний уряд у 2003 році

12

купувати зерно по більшим цінам у США, Казахстану та найближчого сусіда –

Росії. Звісно, в цьому році дефіцит продовольчого зерна був очевидним вже на початку збиральної стради. Тому влада , користуючись телефонним правом, усіма способами обмежували вивіз продовольчого зерна за межі областей і районів.

3.2.Проблеми експорту та імпорту

Зерно: продовольче: з колишньої житниці Європи вивозити нічого

ЕКСПОРТ

У зв’язку з дефіцитом продовольчого зерна, у 2003 році експорт зерна не відбувся. Завдяки цьому світові ціни на зерно зросли.

ИМПОРТ

До 2002 р. Україні не вистачало сласного продовольчого зерна. У 2000 році були видані квоти на імпорт 1,5 млн. т. Але реально в2002 році, за даними Держстату, було імпортовано у 20 разів більше. Це сприяло різкому паданню цін на українське зерно у 2002 році. А з малого урожаю 2003 року наразі експортувати нічого, оскільки більша його частина – фуражне зерно, яке користується найменшим попитом (Див. Табл. 4)

3.3 Нездатність держави брати на себе відшкодування збитків сільгоспвиробників (відсутність державного страхування)

Потенціал ринку страхування врожаю перевищує 1 млрд. грн

Президент Ассоціації страхівників в аграрному секторі економіки України Юрій Агафонов переконаний, що страхування ризиків у сільському господарстві дуже швидко стане обов’язковою умовою ведення бізнесу аграріями.

Раптовий прихід морозів у минулому році як ніколи продемонстрував нездатність держави традиційно брати на себе відшкодування збитків сільгоспвиробників, котрі в більшості неохоче співпрацювали з приватними

страховими компаніями. —

Кому ж тоді вигідно сьогодні страхувати врожай?

Гостру необхідність страхування мають господарства, що працюють на кошти інвестора або кредитора. Вони найбільш активно шукають можливості

13

компенсувати втрати.

3.4. Проблеми в Україні з виходом на європейські ринки

Попри запевнення нового Кабмiну, перспективи виходу України на світові ринки залишаються доволі примарними

Новопризначені урядовці повідомили пресу про перемогу України в переговорах щодо майбутньої квоти на експорт зерна