3.7. Нестача техніки

Враховуючи те, що серед 65 тис. зернозбиральних комбайнів, 48 тис. – малопотужні й повністю зношені “Ниви”, збирання зернових затяглися і до 25% врожаю було втрачено. Боячись втрат, господарства запрошували збиральні відряди з інших господарств і навіть з-за кордону. Адже було потрібно близько 120 тис. машин. Згадуючи знову про зношеність, слід відмітити те, що зношеність машин на порядок перевищує нинішні темпи їх оновлення.

16

Висновки

Ретельно проаналізувавши ці проблеми, я дійшов до висновку, що ці проблеми можна вирішити так:

1. Стосовно реформи:

Верховній Раді України, Кабінету міністрів України, починаючи з 2005 року, ліквідувати приховані субсидії сільському господарству, які надають аграрним виробникам через спеціальні податкові та кредитні пільги, та перейти до системи відкритих прямих бюджетних субсидій. Держкому статистики України необхідно удосконалити систему статистичного обліку в АПК за рахунок повного відображення операцій фермерських господарств та особистих підсобних господарств. Міністерству фінансів України необхідно внести відповідні зміни до порядку бухгалтерського обліку з урахуванням специфіки діяльності нових приватних формувань в аграрній сфері, особливо фермерських господарств. Здійснення цих заходів сприятиме виведенню виробництва з “тіні”. Це б допомогло краще слідкувати за запасом зерна.

До того ж, створення дрібних сільськогосподарських підприємств аж ніяк не може вважатися стратегічним напрямом формування в Україні прогресивної організаційної структури сільського господарства ринкового типу. Такі господарства слід розглядати як одну з рівноправних форм ведення виробництва на селі. Крім цього, фермери звикли працювати на землях у кооперативній формі, тому оговтається Україна від цього лише років через 10. Потрібно розробити комплекс заходів з відновлення кооперації на селі, зокрема шляхом стимулювання розвитку сільськогосподарських кооперативів, у т.ч. виробничих, з переробки сільгосппродукції, надання заготівельно-збутових, постачальницьких, сервісних та інших послуг.

2. Стосовно техніки:

Я гадаю, що найкраще вирішити цю проблему буде вживання заходів щодо налагодження власного виробництва сучасних видів сільськогосподарської техніки. А для діючих підприємств машиновиробництва для АПК, яких в Україні 159, я висовую тенденцію до нарощування обсягів випуску техніки.

17

Також треба створити підприємства технічного сервісу сільськогосподарської техніки нового типу з оновленими сучасними технологіями

3. Стосовно пестицидів та міндобрив

Для вирішення цієї проблеми потрібно державі скуповувати хімічні добрива, а потім продавати їх у випадку інфляції чи дефіциту. Тим самим вони розширять коло інвесторів.

4.Стосовно виходу на європейські ринки:

Державному комітету стандартизації ,метрології та сертифікації, Міністерству аграрної політики України потрібно протягом 2004-2005 рр. гармонізувати національні стандарти сільськогосподарської продукції з європейськими. Це творить гарні умови виходу на європейські ринки.

5. Стосовно державного страхування:

Протягом 2004 року потрібно прийняти Закон України “Про страхування комерційних і некомерційних ризиків у сільському господарстві”, в якому передбачити основні види ризиків, що підлягає страхуванню, форми та механізми державного регулювання страхових операцій, гарантії виплати страхових сум.

Кабінету міністрів України необхідно протягом 2004 року утворити спеціалізовану акціонерну компанію за участю держави з метою страхування аграрних ризиків.

В цілому

Всі ці проблеми, які накопичувалися роками на ринку зернових створили дефіцит продовольчого зерна у 2003 році. А завдяки аграрній реформі, майже все зерно було продане приватними підприємствами. Ситуація на внутрішньому ринку нагадує бій у Криму (дим та туман: не видно ні конкретних власників, ні конкретних цін, ні обсягів продаж). Звісно, після такого запас продовольчого зерна не буде достатнім. Деякі підприємства стримали імпорт зерна, тому не все зерно було продане, а лише було

18

задокументоване як продане. А потім це ж зерно було куплене по більшим цінам, не перевозячись. Тобто зерно увесь цей час лежало на одному місці. Про це свідчать з опитувань українськими діловими тижневиками трейдерери, називаючи загальні числа експорту та імпорту, в декілька разів менші за кількість імпорту та експорту, вказані Держстатом. Щоб це не трапилося в майбутньому, потрібно, щоб державні діячі та підприємці не думали, як набити лише свої гаманці, а й ще про майбутнє своєї держави. Бо ніякі закордонні інвестиції не допоможуть, якщо державні діячі будуть розграбовувати усе.

Доречі, в інших державах також бувають негоди, але розумні іноземні державні діячі та експерти вміють не тільки красиво говорити, а й спроможні вивести ситуацію з кризи. Нагадаймо, революція 1917 року почалася зі

радикальні настрої населення й розгубленість влади.

Слабкий вплив Держрезерву на ринок, що спостерігався до 2002 року, вважаю, можна пояснити його вичерпанням. Ті «цільові інтервенції» за заниженими цінами, що спостерігалися цього року, повірте, були зроблені «під губернаторів» — кожен з них виставляв свою фірму, яка й отримувала дешеве зерно чи борошно. Тож не виключено, що державні засіки майже порожні. Через це вони навряд чи будуть використані під кампанію когось з кандидатів у Президенти. Загалом подорожчання хліба спричинилося адміністративним втручанням. Якби на вітчизняних трейдерів не тиснули, то іноземні компанії, що знаходяться поза впливом української влади, не підвищили б так ціни на імпортне зерно.

Отже, головна причина подорожчання хліба — запізніла реакція уряду на події на зерновому ринку. Усім відомо: що пізніша реакція уряду на поставленні питання та проблеми, то непопулярніших заходів доводиться вживати. Причини запізнілої реакції уряду — забюрократизованість системи прийняття рішень, низька якість персонального складу і недостатній професіоналізм аналітичних служб.

19

Література

1.Географія хлібної кризи // 2001. - №50, грудень.

2.За врожайністю зернових Україна повернулася до рівня 50-х років //

Контракти. – 2003. - №32.

2.Кузьма ПОВЕЛЬКО. Нестача пестицидів // З інтерв’ю в УкрЦВТ. – 2002.

3. Л.Д. Кучма. На