ВСТУП

Актуальність теми. Наслідуючи філософів-просвітителів, котрі за вихідний пункт своєї системи брали «соціальну людину», Сміт ставить перед собою наукове завдання її комплексного дослідження. У «Багатстві народів» він досліджує «людину економічну», однак не ізолює її від інших аспектів людського життя.

Суспільство Сміт розглядає як сукупність індивідів, що наділені від природи певними властивостями, які наперед визначають їхню економічну поведінку. Головними є такі, як трудове походження життєвих благ, схильність до обміну послугами або результатами своєї праці, егоїстичні інтереси — намагання поліпшити своє становище.

Трудове походження життєвих благ змушує людину жертвувати заради них «дозвіллям, свободою, спокоєм». Схильність до обміну зумовлює те, що люди через поділ праці концентрують свою діяльність на певній її формі, що підвищує її продуктивність. Керуючись егоїстичними інтересами, пошуком особистої вигоди, людина оптимізує свої зусилля, а це обертається на вигоду для всього суспільства. Розвиваючи вчення основоположників класичної політичної економії про «природний порядок», Сміт підкреслює, що за умов «природного порядку» (вільної конкуренції) складною взаємодією господарської діяльності людей керує «незрима рука», яка забезпечує загальну гармонію через «вільну гру» приватних інтересів, тобто економічне життя людей підпорядковується об’єктивним закономірностям.

Ідею природного порядку Сміт поширює і на діяльність держави. Він є прихильником економічного лібералізму, «вільної гри» господарських сил, невтручання держави в економічне життя. Водночас Сміт визнає роль держави у виконанні таких функцій, як оборона країни, правосуддя, народна освіта, утримання громадських установ тощо. Сміт брав собі за мету дослідити природу і причини багатства народів. Проте його працю під такою назвою присвячено, по суті, розгляду умов зростання багатства, умов збагачення нації. Він аналізує низку економічних категорій і понять, що становлять основу цих процесів. Таким чином обрана тема є актуальної для розуміння сучасних проблем розвитку економіки.

Метою курсової роботи є:

поглиблення і закріплення теоретичних знань із історії виникнення, становлення і розвитку світової економічної думки;

набуття вмінь аналізувати різні теоретичні погляди;

розробляти й обґрунтовувати власні пропозиції й рекомендації з урахуванням історичного досвіду розвідку економічної думки;

Завдання курсової роботи:

Об'єкт дослідження: Економічні теорії А. Сміта.

Завдання роботи:

Аналіз економічних теорій А Сміта;

Висновки та аналіз актуальності ідей А. Сміта у сучасний період;

Методи дослідження: історичний, діалектичний підхід, який спирається на загальнонаучні принципи об'єктивності і цілісності, системно-структурний принцип, аналітико-синтетичний та індуктивно-дедуктивний методи.

РОЗДІЛ 1 Становлення трудової теорії вартості

1.1. Становлення і розвиток економічних поглядів А. Сміта

Адам Сміт народився 5 червня 1723р. в Шотландії в містечку Кірколд, що розташоване неподалік від її столиці Единбургу, в сім'ї митного службовця. Одержав освіту в університетах Глазго (1737-1740рр.) і Оксфорда (1740-1746рр.). В 1948р.почав читати публічні лекції з літератури і природного права в Едінбурзі. В 1751р. керує кафедрою логіки в університеті м. Глазго, в 1752р.- там же( кафедрою моральної філософії, де знайомиться з Девідом Юмом.

Перша публікація в 1755р., в цьому ж році висуває в деяких своїх лекціях ряд своїх основних економічних ідей. Весною 1759р. видає в Лондоні свою книгу "Теорія моральних почуттів", яка заклала фундамент популярності А.Сміта як філософа

З 1759р по 1763 р. він посилено вивчає право, і одержує ступінь доктора права. Тоді ж робить нариси декількох глав книги "Богатство народів", яка вийде у світ в 1778р. - це головна праця його життя.
З 1778р. він митний комісар в Едінбурзі, а з1787р.- ректор універсітету в Глазго. Помер Адам Сміт в 1790р. і всі його рукописи за заповітом були спалені.
А.Сміт був яскравою і різносторонньою особистістю. Достатньо сказати, що він одержав освіту в двох найпрестижніших університетах світу. Його інтереси не були обмежені лише економікою чи філософією, він мав широкі наукові пізнання в інших галузях: наприклад, одержав ступінь магістра мистецтв і доктора права. Крім цього, він спілкувався з видатними людьми свого часу, що ще в більшій степені сприяло формуванню його поглядів. Створення своєї економічної системи А. Сміт зробив головною ціллю наукової роботи і пошуку.

Свого найвищого розвитку класична буржуазна політекономія досягла у працях британських вчених - А.Сміта і Д.Рікардо, в той час коли Британська імперія була найбільш передовою в економічному відношенні країною. Британія мала відносно високорозвинуте сільське господарство і швидко зростаючу промисловість, вела активну зовнішню торгівлю. Капіталістичні відносини одержали в ній великий розвиток. Тут виділилися основні класи буржуазного суспільства: буржуазія, робітники, землевласники.

Разом з тим, поширення капіталістичних відносин обмежувалося багаточисленними феодальними порядками. Буржуазія бачила головного ворога у дворянстві і тому була зацікавлена у науковому аналізі капіталістичного способу виробництва, щоб вивчити перспективи подальшого суспільного розвитку.

Таким чином, в Великобританії у другій половині XVIII ст. склалися достатні умови для розквіту економічної думки, якою була творчість А.Сміта і Д.Рікардо.

Свій твір Сміт починає з розгляду поділу праці. Це не випадково, адже він — економіст мануфактурного періоду. На відміну від меркантилістів, які вважали, що багатство породжується обміном, і фізіократів, які пов'язували його із сільським господарством, Сміт чітко називає першоджерело багатства — працю.

Вирішальний фактор зростання багатства й «загального добробуту» він убачає в поділі праці, який веде до «величезного збільшення продуктивності всіх різноманітних занять і мистецтв».

З'ясувавши, якого значення надає Сміт поділу праці, що забезпечує зростання її продуктивності, а отже, і багатства, слід зрозуміти для себе, чим, на його думку, це зумовлюється. Крім того, необхідно звернути увагу на те нове, що вніс Сміт у розуміння поділу праці.

Він починає аналіз