Поділ праці у нього породжується тільки «схильністю до обміну», а міра поділу праці завжди обмежується місткістю ринку.

Поділ праці та обмін передбачають наявність знаряддя обміну. Таким знаряддям у Сміта є гроші. Слід зазначити, що він наголошує на товарному походженні грошей, визначає їх функції. Головною він називає функцію грошей як засобу обігу. За Смітом, гроші є «великим колесом обігу» і вони відрізняються від товарів, які обертаються з їхньою допомогою.

На відміну від меркантилістів, котрі золото і срібло вважали носіями суспільного багатства, Сміт підкреслював, що дохід суспільства — це товари, а не гроші. Для здешевлення обігу Сміт пропонує замінити золото і срібло паперовими грошима.

Таким чином, соціально-економічні погляди А.Сміта представляють собою одну із найкращих економічних доктрин XVIII ст.

У своїй книжці "Дослідження про природу и причини богатства народів" в якості предмета вивчення політичної економії А.Сміт назвав проблему економічного розвитку суспільства і підвищення його добробуту.
Центральне місце в методології досліджень А.Сміта займає концепція економічного лібералізму, в основу якої, як і фізіократи, він поклав ідею природнього порядку, тобто ринкових економічних відносин. Він виходив з того, що люди, надаваючи один одному послуги, обмінюючись працею і його продуктами, керуються перш за все прагненням до особистої користі. Але переслідуючи особисту користь, кожна людина, вважав він, сприяє інтересам всього суспільства - зростанню виробничих сил. У зв'язку з цим, він пише про "невидиму руку", яка керує складною взаємодією господарської діяльності індивідів, і "економічну людину".

Економічне життя за А.Смітом, розвивається окремо і незалежно від волі людей і їх свідомих поривів. Це дозволило йому зробити висновок про визначенність економічних явищ за об'єктивними законами. Але, керуючись такими міркуваннями, А.Сміт не зміг відо-бразити історичного перехідного характеру способів виробництва: він розглядав економічні категорії в якості вічних, а не історичних законів.

Як і представники класичної школи, А.Сміт прагнув проникнути у внутрішню фізіологію суспільства і в зв'язку з цим широко користувався методом логічної абстракції. Але не менш важливою задачею економічної науки він вважав за необхідність показати конкретну картину економічного життя, виробити рекомендації для економічної політики. Для досягнення цієї цілі він зводив у систему поверхневі явища без зв'язку їх з внутрішнім способом дослідження, яким користувався в першому випадку. Це привело до певного дуалізму його методології.

В результаті економічна система А.Сміта наслідувала всі протиріччя його метода дослідження. І яскравим прикладом того є двостороннє трактування вартості. Свій вплив на економічні погляди Сміта зробило і недостатнє розуміння їм( історичних процесів зміни одних економічних відносин - іншими.

Тому в зв'язку з особливостями смітовської методології необхідно звернути увагу на одне із зауважень Й.Шумпетера, який писав: "Якщо ми проаналізуємо хід думок Адама Сміта, то знайдемо в них економічні істини по суті тільки статистичного характеру".

1.2. Соціально-економічні теорії А.Сміта

Розподіл праці займає ключове місце в економічній системі А.Сміта. Фундаментальне значення цього елементу А.Сміт пояснював, по-перше, тим що розподіл праці являється причиною, що стимулює продуктивність а розвиток виробництва визначає весь добробут країни. Він вважав, що розподіл праці підвищує продуктивність трьома способами:

- збільшення вправності кожного окремого робітника;
- збереженням часу при переході від одного виду діяльності до іншого;
- стимулювання винаходом і виробництвом машин, що полегшують і зменшують людську працю.

По-друге, він бачив загальну сукупність індивідів, егоїстичних за своєю сутністю, і єдиною ланкою, яка поєднує їх в систему, вважав розподіл праці, що виник із-за природньої схильності людини до обміну.

В теорії розподілу праці А.Сміт відобразив тенденцію до развитку машиного виробництва. Він стверджував, що об'єм виробництва і споживання продуктів визначається двома головними факторами: відсотком населення, яке зайняте продуктивною працею, і рівнем продуктивності праці.
Будучи об'єктивним спостерігачем( він відобразив процес перетворення робітника в спеціалізовану машину, різке погіршення умов його праці. Щоб перервати дану тенденцію, що загрожувала виродженням значного числа населення, А.Сміт був згодний також застосувати допомогу держави, хоч і в принципі був проти втручання її в економіку.

Однак А.Сміт не помічав принципової відмінності між розподілом праці всередині мануфактури і розподілом праці в суспільстві, між підприємствами і галузями. Все суспільство бачилося йому гігантською мануфактурою, а розподіл праці - всезагальною формою співробітництва індивідів.

1.3. Теорія грошей

Тема грошей органічно пов'язана з темою розподілу праці, так як у А.Сміта гроші виступають в якості засобу обміну ("великого колеса обігу".
А.Сміт підкреслював( про стихійне винекнення грошей як специфічного товару. Він вилучає гроші і кредит із потреб виробництва, бачить їх підлеглу роль. Але Сміт недооцінював зворотний вплив грошово-кредитних факторів на ваиробництво. Слабкою ланкою в концепції грошей було і заниження інших їх функцій. Кредит А.Сміт розглядав лише як засіб активізації капіталу.

Підводячи підсумок, можна сказати, що багато чого у А.Сміта, як в теорії розподілу , так і в теорії грошей, вірно і зараз. Однак головною помилкою А.Сміта стало припущення, що розподіл праці виник із-за обміну, а не навпаки. Концепція грошей, його трактова їх виникнення в результаті дії стихійних сил обміну, розуміння грошей як товару, представляє собою серйозне досягнення економічної науки того часу.

1. 4. Теорія вартості

В основу власного дослідження А.Сміт поклав трудову теорію вартості, рахуючи закономірним визначення